ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
(про відмову у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення)
09 жовтня 2026 року м. Житомир Справа № 240/16053/25
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черноліхова С.В., розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду 15.01.2026 із заявою в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України про встановлення судового контролю.
За наслідками розгляду поданої заяви встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду та ухвалою суду від 24.02.2026 прийнято звіт про виконання судового рішення від 21.10.2025 по даній справі.
03.03.2026 до суду повторно, в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі шляхом подання звіту про виконання судового рішення. Ухвалою від 12.03.2026 в задоволенні заяви від 03.03.2026 відмовлено.
На дану ухвалу позивач подав апеляційну скаргу.
23.04.2026 позивач знову ж таки подав заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 21.10.2025.
В обґрунтування заяви зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області рішення суду не виконується в частині виплати заборгованості.
Оскільки справу №240/16053/25 було витребувано з Житомирського окружного адміністративного суду та направлено на розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду розгляд заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 21.10.2025 відкладався.
Справа до Житомирського окружного адміністративного суду повернулась 06.10.2026.
На підставі ст. 382-1 КАС України, розгляд заяви здійснюється судом в порядку письмового провадження.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало заперечення на подану заяву з проханням у її задоволенні відмовити.
Дослідивши матеріали поданої заяви, суд враховує наступне.
Статтями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Позивач в заяві вказує, що постанова Кабінету Міністрів України №821 від 14 липня 2025 року (далі Порядок №821) прийнята поза межами повноважень Кабінету Міністрів України, оскільки встановлює спеціальний порядок виконання судових рішень, не передбачений законами України; суперечить конституційному принципу обов`язковості судових рішень та праву на ефективний судовий захист.
Тому, суб`єкт владних повноважень виконуючи судове рішення діє, застосовуючи при виконанні рішення суду Порядку №821, не у спосіб та порядок, передбачений Конституцією та законом України.
Вчиняючи дії щодо невиплати визначеної в межах суми поточного платежу пенсії відповідач здійснює виконання судового рішення не у повному обсязі.
Суд зазначає, що відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, регулюються Бюджетним кодексом України (частина перша статті 1 БК України).
Крім іншого, до основних принципів побудови бюджетної системи України належать принцип збалансованості, який передбачає, що повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період (пункт 2 частини першої статті 7 БК України), а також принцип цільового використання бюджетних коштів, згідно з яким бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями (пункт 8 частини першої статті 7 БК України).
Відповідно до частини першої статті 23 БК України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом (частина друга статті 23 БК України).
З матеріалів справи вбачається, що Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на виконання рішення суду у цій справі позивачу проведено перерахунок пенсії, передбаченої статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 6 (шести) мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України "Про Державний бюджет України на відповідний рік".
Тобто, пенсійний орган виконав рішення суду від 21.10.2025 у справі №240/16053/25, однак, подальші його дії вчинені у зв`язку з відсутністю належного фінансування від держави.
Сума заборгованості, визначена на виконання рішення суду, включена до переліку одержувачів виплат на виконання судових рішень.
Верховний Суд у своїх рішеннях зазначав, що невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Зокрема, у постановах від 24 січня 2018 року у справі №405/3663/13-а, від 16 липня 2018 року у справі №811/1469/18 та у справі №560/523/19 за адміністративним провадженням №K/9901/7195/20 від 23 квітня 2020 року та у справі №420/70/19 від 07.11.2019.
Таким чином, невиконання судового рішення в частині виплати стягувачу нарахованої суми доплати відбувається з причин, які не залежать від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем у даній справі вжито всіх залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення.
Враховуючи те, що по цій справі вже було встановлено судовий контроль та прийнято звіт про виконання рішення, а також у зв`язку з відсутністю факту невиконання судового рішення в частині виплати пенсії, передбаченої статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 6 (шести) мінімальних пенсій за віком, нова заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 294, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 23.04.2026 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя С.В. Черноліхов