Справа № 159/5992/26
Провадження № 2-з/159/23/26
КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2026 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Денисюк Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Пустової А.Ф.,
розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
у с т а н о в и в :
30.09.2026 суд відкрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики. Позов мотивований тим, що 30.05.2025 між сторонами в письмовій формі у виді розписки укладений договір позики, за умовами якого відповідач засвідчив отримання коштів в розмірі 13 000 доларів США та зобов`язався повернути їх позивачу в строк до 15.06.2026. На дату звернення до суду зобов`язання відповідачем не виконані. З урахуванням наведеного просив стягнути з ОСОБА_2 13 000 доларів США заборгованості.
06.10.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, просив накласти арешт на належний відповідачу на праві власності житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 84,3 кв.м., житловою 58,5 кв.м., заборонити ОСОБА_2 або будь-яким іншим особам вчиняти дії на відчуження даного об`єкта нерухомості. Враховуючи суму заборгованості, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки відсутні дані про наявність у відповідача іншого майна чи доходу.
Згідно із частиною першою статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
З огляду на зазначене, в судове засідання для вирішення питання забезпечення позову сторони не викликались.
Фіксування судового засідання згідно з вимогами ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.
Датою постановлення ухвали згідно зі ст. 268 ЦПК України є дата складення повного судового рішення - 08.10.2026.
Перевіривши матеріали заяви суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням, і його суть полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може спричинити неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає рівною мірою інтереси як позивача, так і відповідача.
Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, провадження № 14-729цс19, зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
За матеріалами позову між сторонами існують зобов`язальні відносини за договором позики, умови позики обумовлені у розписці, оригінал якої зберігається у позивача.
Відповідно до приписів статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей ( стаття 1047 ЦК)
За змістом долученої до позову копії розписки строк виконання зобов`язання порушений.
До стягнення заявлена сума боргу 13 000 доларів США.
Подані позивачем документи є достатніми на даний час для підтвердження існування реального спору.
Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, на предмет доведеності поданого або майбутнього позову. Критерієм оцінки для суду при розгляді заяви про забезпечення позову є реальність спору та утруднення виконання у разі його задоволення.
Що стосується ризику утруднення виконання судового рішення, то з огляду на заявлену суму заборгованості, суд погоджується із обґрунтованістю доводів необхідності застосування заходів забезпечення позову з метою дотримання гарантій справедливого судового розгляду на стадії виконання рішення.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).
У разі задоволення позову, з відповідача на користь позивача може бути стягнута сума заборгованості еквівалента 584 220 грн (13 000 дол США за курсом НБУ)
Згідно з даними Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав відповідачу на праві власності належить житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 84,3 кв.м., житловою 58,5 кв.м.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 зазначила, що конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
До заяви про забезпечення позову позивач не долучив інформації про середню ринкову ціну об`єкта нерухомості за подібними параметрами, тому суд, з урахуванням загальнодоступних джерел оцінивши співмірність ціни позову та вартості нерухомості в м.Ковелі, вважає необхідним накласти арешт на 1/4 частину належного відповідачу житлового будинку.
Арешт майна, як забезпечення позову, полягає у забороні користування, розпорядження та відчуження.
У цій справі заходи забезпечення вживаються з метою недопущення відчуження нерухомого майна на користь третіх осіб, тому не обмежується право відповідача на користування житлом. Арешт накладається із забороною відчуження.
Що стосується вимоги позивача про заборону вчиняти дії по відчуженню будинку, то вона задоволенню не підлягає, оскільки є фактичним дублюванням вжитого заходу.
Ураховуючи наведене, заяву ОСОБА_1 належить задовольнити частково.
Підстави для обов`язкового зустрічного забезпечення відсутні.
Керуючись статтями 149-153 Цивільного процесуального кодексу України, суд
п о с т а н о в и в :
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.
Накласти арешт на 1/4 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1558319007104, номер відомостей про речове право 56114090), що на праві власності зареєстрований за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із забороною відчуження.
В задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали направити Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, - для виконання.
Про результати виконання ухвали повідомити Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повне найменування сторін:
Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач (боржник) - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст ухвали складений 08.10.2026
Головуючий Т. В. Денисюк