Справа №295/9765/26
Категорія 69
2/295/4779/26
УХВАЛА
09.10.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі
Головуючої судді Воробйової Т.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження
клопотання представника відповідача ОСОБА_1
про витребування доказів у цивільній справі
за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_3 ,
третя особа ОСОБА_4 ,
про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання,
в с т а н о в и в:
Позивач звернулась до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до закінчення навчання або досягнення нею 23-х річного, залежно від того, яка х цих обставин настане першою.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням суду від 23.05.2022 розірвано. Від шлюбу сторони мають дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка досягла повноліття та продовжує навчання у Державному університеті «Житомирська політехніка». Дочка навчається за денною формою та не має змоги працювати для отримання самостійного доходу. До повноліття дочки відповідач сплачував аліменти на підставі судового наказу, він працює та має дохід, тому має змогу надавати утримання дочці. Оскільки відповідач працює, позивач просить стягнути аліменти у частці від доходу.
Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 09.07.2026 відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
28.07.2026 до суду надійшов відзив, у якому відповідач вказує, що не погоджуються зі стягненням аліментів на користь позивача, оскільки дочка сторін є повнолітньою та має право самостійно приймати рішення, зокрема, щодо взаємовідносин з батьком. Також у позові не обґрунтований заявлений до стягнення розмір аліментів та не надано доказів, що у разі стягнення з відповідача аліментів у заявленому у позові розмірі, позивач нестиме витрати на утримання повнолітньої дочки на аналогічну суму коштів. У позові не конкретизовано, саме для чого є необхідність стягувати аліменти у розмірі частини доходу відповідача, та відсутні докази виконання позивачем свого обов`язку щодо утримання дочки. Відповідач вказує, що отримує дохід орієнтовно у розмірі 60000,00 грн, визначення аліментів у розмірі частини його доходу буде для ОСОБА_3 непомірним фінансовим тягарем. У відзиві зазначено, що у відповідача погіршується стан здоров`я, він потребує лікування та вирішення питання щодо оперативного втручання. ОСОБА_3 працює у м. Києві, куди щоденно їздить на роботу з місця фактичного проживання у с. Зарічани, де проживає з батьками. Відповідач вказує, що його батьки є літніми непрацездатними людьми, потребують постійного лікування, нагляду та допомоги, майже всі витрати на лікування батьків несе він. Також відповідач несе витрати на оплату комунальних послуг за місцем проживання його батьків, оскільки останні не мають змоги покривати такі витрати зі своїх пенсій. Відповідач вважає, що аліменти доцільно визначити твердій грошові сумі, оскільки такі витрати для нього були б більш прогнозованими. Оскільки вартість навчання дочки становить 2900,00 грн щомісячно, відповідач готовий сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі розмірі 8000,00 грн. Також відповідач бажає сплачувати аліменти безпосередньо на рахунок дочки, яка має право і можливість самостійно розпоряджатися коштами, адже аліменти є її власністю.
Інших заяв по суті справи до суду не надійшло.
14.08.2026 від представника відповідача ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про витребування доказів, яке обґрунтоване тим, що у відзиві відповідач вказав, що готовий сплачувати аліменти та вважає справедливим їх розмір у сумі 8000,00 грн, також зауважував, що бажає сплачувати аліменти на рахунок дочки, яка є повнолітньою та має право і можливість сама розпоряджатися належними їй коштами. Справа знаходиться у провадженні суду вже понад два місяці, однак з моменту подачі позову до суду буде нарахована заборгованість по аліментам, та за відсутності реквізитів банківського рахунку відповідач не може перераховувати кошти у рахунок сплати аліментів. За наявності реквізитів рахунку відповідач зміг би перераховувати аліменти без звернення рішення до примусового виконання. При спілкуванні з дочкою вони не змогли досягнути домовленості. Вказує, що реквізити банківського рахунку є охоронюваною законом таємницею, тому самостійно отримати такі відомості відповідач не має можливості. Посилаючись на норми ст. 84 ЦПК України, відповідач просить витребувати та/або зобов`язати надати актуальні та дійсні банківські реквізити з розрахунковими даними для перерахування аліментів в добровільному порядку ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
07.09.2026 від позивача до суду надійшли письмові пояснення, у яких ОСОБА_2 вказує, що твердження відповідача про те, що він надає утримання непрацездатним батькам, не підтверджене жодними доказами та не відповідає дійсності, оскільки позивачу відомо, що вони самі мають високі пенсії, а допомогу в основному надає сестра відповідача. Доводи відповідача про те, що він несе витрати на проїзд на роботу, а також на оплату комунальних послуг за місцем фактичного проживання, не є обставиною, яка вливає на сплату аліментів. Позивач вказує, що також має ряд хронічних захворювань, її матір є особою з інвалідністю та потребує допомоги ОСОБА_2 , однак це не дає їй підстав для зменшення витрат на дочку. Позивач зазначає, що не погоджується на запропонований відповідачем розмір аліментів у сумі 8000,00 грн, оскільки це буде порушувати права дочки та буде зменшенням гарантованого законодавством розміру аліментів. Позивач позов підтримує та просить задовольнити.
Сторони не скористались своїм правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (ч. 2 ст. 84 ЦПК України).
Клопотання відповідача про витребування доказів не відповідає вимогам ч.2 ст.84 ЦПК України, оскільки у ньому жодним чином не обґрунтовано, що відомості, які він просить витребувати, є доказами у розумінні ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України, у клопотанні не зазначено обставини, які можуть підтвердити докази, які просить витребувати відповідач, або аргументи, які вони можуть спростувати.
Крім того, приписами ч. 3 ст. 83 ЦПК України визначено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідач подав відзив до суду 14.08.2026.
Приписами ч. 1 ст. 84 ЦПК України визначено, якщо клопотання про витребування доказів заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Оскільки клопотання про витребування доказів не відповідає вимогам ст. 84 ЦПК України та не обґрунтоване відповідачем, заявлено з пропуском встановленого строку, підстави для його задоволення відсутні.
Керуючись ст.84 ЦПК України, суд -
у х в а л и в :
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Т.А. Воробйова