Справа № 560/6906/24
УХВАЛА
09 жовтня 2026 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі № 560/6906/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними дій щодо не виплати індексації з 01.03.2022 та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшла заява, в якій, з посиланням на статті 382 - 382-3, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, ОСОБА_1 просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, вчинені на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.09.2024 у справі №560/6906/24, які полягають у зарахуванні часткових платежів як виконання зазначеного рішення без визначення та документального підтвердження конкретної суми кожного платежу, віднесеної саме на виконання рішення у справі №560/6906/24;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо незабезпечення повного фактичного виконання рішення від 06.09.2024 у частині виплати нарахованої на його виконання суми з урахуванням фактично здійснених та належним чином підтверджених виплат;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо застосування під час виконання рішення від 06.09.2024 такого порядку часткових виплат, який не забезпечив повного фактичного виконання встановленого судовим рішенням обов`язку;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області усунути встановлені судом порушення права, підтвердженого рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.09.2024 у справі №560/6906/24;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надати суду та заявнику індивідуалізований розрахунок виконання рішення у справі №560/6906/24 із зазначенням кожної фактичної виплати, дати її здійснення, конкретної суми, віднесеної саме на цю справу, періоду, за який вона зарахована, та залишку невиконаного зобов`язання після кожної виплати;
- вжити передбачених КАС України заходів судового контролю, необхідних для забезпечення повного та належного виконання рішення суду і усунення встановлених порушень;
- за наявності передбачених законом підстав вирішити питання про застосування до керівника суб`єкта владних повноважень заходів процесуального примусу, передбачених КАС України.
Щодо цієї заяви слід зазначити таке.
Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано окремі процесуальні питання, пов`язані з виконанням судового рішення. При цьому, нормами статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (частина 1 статті 382); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383).
Передбачивши у статтях 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України різні (відмінні один від іншого) способи судового контролю за виконанням судового рішення, законодавець встановив різну процесуальну форму реалізації прав зацікавленої особи на подання заяви (клопотання) про їх здійснення, а також встановив різний порядок прийняття та розгляду таких заяв.
Зокрема, відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлення цього способу судового контролю за виконанням рішення суду може мати місце за ініціативою суду або за клопотанням позивача поданим як до ухвалення рішення у справі так і після ухвалення на стадії його виконання.
Спеціальних вимог до змісту заяви поданої в порядку статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальний закон не містить, що обумовлює застосування загальних вимог до форми та змісту письмової заяви (клопотання), що визначені статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Натомість, частиною 2 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено чіткі вимоги до змісту заяви про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача на виконання рішення суду.
Також, строків для подання заяви на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України вказаним кодексом не встановлено, а тому, виходячи із мети здійснення судового контролю, така заява може бути подана на стадії виконання рішення суду.
При цьому, статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заяву, зазначену у частині 1 цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (частина 4 статті 383). Процесуальним наслідком недотримання встановленого процесуальним законом строку для подання заяви є її повернення заявнику.
Крім того, судові рішення, які приймаються за результатом розгляду питань передбачених статтею 382 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України є різними. Зокрема, розглядаючи заяву в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду та за наслідком оцінки звіту ухвалити рішення про прийняття звіту, накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень або встановлення нового строку для подання звіту.
За результатом розгляду заяви в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України суд приймає рішення про залишення її без задоволення, або постановляє окрему ухвалу на підставі статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зі змісту наведених норм слідує, що встановлення статтями 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України різних способів судового контролю за виконанням рішень судів зумовлює і різні процесуальні форми реалізації позивачем права на ініціювання того чи іншого способу судового контролю.
Зазначення у назві заяви про її подання в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює критично, оскільки подання заяви виключно в порядку цієї статті заперечується її змістом.
Крім того, суд зазначає, що заява не відповідає вимогам, визначеним статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства, а саме, не містить інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження.
Враховуючи наведене, недоліки заяви позивача унеможливлює її розгляд, що в силу частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 5 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для повернення заяви заявнику.
Керуючись статтями 167, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк