У Х В А Л А
Справа № 151/909/25
Провадження № 2/126/566/2026
"09" жовтня 2026 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Губко В. І.
секретар Бурлака А. І.,
за участі представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у підготовчому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2025 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя.
Ухвалою суду від 01.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
08.07.2026 представник позивача, адвокат Когутницький В.М. подав до суду позовну заяву про поділ спільного майна подружжя у новій редакції.
21.07.2026 позивач ОСОБА_4 подала до суду заяву, в якій просила позовні вимоги, викладені у позовній позовній заяві від 06.11.2025 залишити без розгляду, прийнявши до розгляду позовні вимоги, викладені в позовній заяві у новій редакції від 08.07.2026.
У підготовчому засіданні представник позивача, адвокат Кугутницький В.М., просив позовні вимоги, викладені в первісній позовній заяві, залишити без розгляду та прийняти до розгляду позовні вимоги, викладені у позовній заяві в новій редакції від 21.07.2026. Зауважив, що позовна заява від 21.07.2026 не є заявою про збільшення чи зменшення позовних вимог чи заявою про зміну підстав чи предмета позову, а є саме позовною заявою в новій редакції.
Представник позивача, адвокат Левицька О.І., підтримала позицію свого колеги та просила прийняти до розгляду позовну заяву в новій редакції.
Представник відповідача, адвокат Лісунь М.В., не заперечував проти залишення без розгляду позовних вимог, викладених у первісній позовній заяві, оскільки це є правом позивача. Разом з тим, заперечував проти прийняття до розгляду позовної заяви в редакції від 21.07.2026, оскільки відповідно до ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання, а також має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У поданій до суду 21.07.2026 позовній заяві сторона позивача змінює склад учасників справи, зазначаючи відповідачем ТОВ "Чечельницький Мілктранс", однак не пред`являючи до нього позовних вимог, та одночасно змінює предмет та підставу позову, хоча одночасна їх зміна неможлива. Крім того, позовна заява в новій редакції не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Вислухавши представників сторін та вивчивши матеріали позовної заяви в новій редакції, оцінивши наведені сторонами цивільного процесу доводи на підтримання заяви та заперечення щодо підстав для прийняття вказаної позовної заяви, суд приходить до наступних висновків.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Так, згідно даної уточненої позовної заяви, представником позивача подано нову редакцію позовної заяви та викладено нові позовні вимоги.
При цьому, зміст нової редакції позовної заяви не є ідентичним з первісним позовом і фактично містить нові обґрунтування позову.
Згідно із постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретно визначеної позивачем позовної вимоги позивач замість способу захисту прав який був заявлений при подачі позову, виявить бажання скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував і первісні вимоги.
Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України і відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання. Зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Це правило законодавець визначив імперативно. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, наявні правові підстави для відмови в задоволенні такого клопотання. Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача.
У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
У даному випадку, за змістом поданої до суду заяви про зміну предмета позову та нової редакції позовної заяви представник позивача фактично подав нову редакцію позову, виклавши нові обґрунтування позову та нові позовні вимоги.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.11.2021 року по справі №405/3360/17.
Оскільки за своїм змістом у новій редакції позовної заяви представником позивача викладено нові обґрунтування позовних вимог, яких в первісному позові не було, що є недопустимим відповідно вимог статті 49 ЦПК України та свідчить про подання позивачем нової позовної заяви з визначенням іншого способу захисту та нових обґрунтувань, - суд прийшов до висновку, що в прийнятті заяви про зміну предмета позову у зв`язку із порушенням стороною позивача вимог ч.3 ст. 49 ЦПК України щодо неможливості одночасної зміни предмету і підстав позову, - слід відмовити та повернути позивачу.
На підставі викладеного, керуючись 49, 197, 260, 353 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Відмовити в прийнятті до розгляду та повернути позивачу нову редакцію позовної заяви в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя.
Продовжити розгляд справи за первісною позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.
Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя В. І. Губко