У Х В А Л А
іменем України
Справа №377/1236/26
Провадження №2-з/377/8/26
09 жовтня 2026 року суддя Славутицького міського суду Київської області Теремецька Н.Ф., розглянувши заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Дубина Наталія Володимирівна, про забезпечення позову,-
У С Т А Н О В И Л А:
07 жовтня 2026 року до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла позовна заява, у якій позивач, від імені якої діє представник - адвокат Дубина Наталія Володимирівна, посилаючись на статті 60, 69, 70-71, 105, 110, 112 СК України, просить:
- розірвати шлюб між нею, ОСОБА_1 , та відповідачем, ОСОБА_2 , зареєстрований 21.08.2021 у Славутицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 76;
- поділити автомобіль марки «AUDI» А6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску, визнавши за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку цього автомобіля;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку цього автомобіля.
07 жовтня 2026 року до суду в підсистемі «Електронний суд» заявником, від імені якої діє представник - адвокат Дубина Наталія Володимирівна, подана заява про забезпечення позову, в якій вона, посилаючись на статті 149-151 ЦПК України, просить:
- забезпечити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна;
- заборонити Головному сервісному центру МВС України (та усім його територіальним/регіональним сервісним центрам) вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані з перереєстрацією, зняттям з обліку, відчуженням або переоформленням права власності на автомобіль марки «AUDI» А6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску.
Заява обґрунтована тим, що позивачем подано позов про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя - автомобіля марки «AUDI» А6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску, який оформлений на відповідача ОСОБА_2 . На теперішній час відповідач вчинив дії, спрямовані на відчуження цього автомобіля третім особам без згоди позивача, а саме: виставив автомобіль на продаж на публічних торговельних майданчиках в мережі Інтернет. Зокрема, позивач знайшла цей автомобіль у продажі на сайті АUTO RIA. Як вбачається з контактних даних продавця (Дмитро, телефон НОМЕР_2 ) - це дійсно відповідач. Також, на фото, яке долучено до заяви, видно реєстраційний номер НОМЕР_1 їх спільного автомобіля. Позивач зазначає, що дозволу на продаж цього спільного майна подружжя вона не надавала, а відповідач діє всупереч її законним інтересам. Відтак, у разі продажу автомобіля до вирішення спору судом, захист майнових прав позивача та виконання майбутнього рішення суду про поділ майна стане неможливим або значно ускладненим, оскільки рухоме майно вибуде з володіння подружжя.
Заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною першою статті 149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з частиною першою статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, у пункті 2 частини 1 якої передбачено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
За змістом пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до пункту 7 вказаної Постанови питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) в день надходження заяви.
Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є визнання права власності за позивачем на 1/2 частку транспортного засобу марки «AUDI» А6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску.
Відповідно до відповіді № 3424714 від 09.10.2026 з Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо наявності ТЗ за параметрами власника або ТЗ, власником транспортного засобу - автомобіля AUDI А6, номерний знак НОМЕР_1 , 2018 року випуску, ідентифікатор ТЗ - НОМЕР_3 , з 28.08.2025 є ОСОБА_2 .
Таким чином, між сторонами дійсно існує спір про визнання права власності за позивачем на 1/2 частку транспортного засобу «AUDI» А6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску, а транспортний засіб - автомобіль «AUDI» А6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску, який є об`єктом спору, може бути відчужений, оскільки він перебуває у розпорядженні та володінні відповідача. Подальше відчуження відповідачем транспортного засобу до вирішення справи може призвести до неможливості ефективного відновлення прав позивача, які вона вважає порушеними.
Відповідно до пункту 3 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388( у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 № 1371, державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції транспортних засобів установленим вимогам правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.
Необхідність застосування заходу забезпечення позову у виді заборони Головному сервісному центру МВС України (та усім його територіальним/регіональним сервісним центрам) вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані із зміною власника транспортного засобу, тобто з перереєстрацією, зняттям з обліку, відчуженням або переоформленням права власності на автомобіль марки AUDI» А6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску, випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Застосування заходу забезпечення позову шляхом заборони Головному сервісному центру МВС України (та усім його територіальним/регіональним сервісним центрам) вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані з перереєстрацією, зняттям з обліку, відчуженням або переоформленням права власності на автомобіль марки AUDI» А6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску, власником якого є ОСОБА_2 , є ефективним та достатнім захистом поновлення порушених прав позивача і співмірним із заявленими позовними вимогами.
При цьому вказаний захід забезпечення позову не обмежує право відповідача на володіння і користування ним, а лише тимчасово, на час розгляду справи, обмежує його у праві розпорядження вказаним транспортним засобом, що гарантуватиме реальне виконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позову.
Підстави для застосування зустрічного забезпечення, передбачені частиною третьою статті 154 ЦПК України, відсутні.
За таких обставин, з`ясувавши обсяг позовних вимог, вважаю, що невжиття заходу забезпечення позову у виді заборони Головному сервісному центру МВС України (та усім його територіальним/регіональним сервісним центрам) вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані з перереєстрацією, зняттям з обліку, відчуженням або переоформленням права власності на автомобіль марки AUDI» А6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску, може істотно ускладнити виконання рішення суду та поновлення оспорюваних прав ОСОБА_1 , тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись, статтями 149-150, 153, 157 ЦПК України, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Дубина Наталія Володимирівна, про забезпечення позову - задовольнити.
Заборонити Головному сервісному центру МВС України (та усім його територіальним/регіональним сервісним центрам) вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані з перереєстрацією, зняттям з обліку, відчуженням або переоформленням права власності на автомобіль марки «AUDI» А6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску, ідентифікатор ТЗ - НОМЕР_3 .
Копію ухвали направити сторонам довідома, а Головному сервісному центру МВС України - до виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Стягувач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Боржник - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Ухвала складена і підписана 09 жовтня 2026 року.
Суддя Н. Ф. Теремецька