1 Справа № 335/9059/26 2-а/335/182/2026
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2026 року м.Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Алєксєєнка А.Б., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Касьяненко Г.О., звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позову зазначено про те, що 31.07.2026 старшим сержантом відділення поліції №1 Дніпровського районного управління ГУНП у Дніпропетровській області Кірюхиним С.П. була складена постанова ЕНА №7644143 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП.
Позивач вважає, що скаржувана постанова прийнята з порушенням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності враховуючи те, що йому не було роз`яснено його права відповідно до ст.268 КУпАП, не надано докази на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення та позбавлено права на юридичну допомогу.
При цьому вказує, що позивач під час руху був пристебнутий ременем безпеки і відстебнув такий лише після зупинки транспортного засобу працівником поліції виключно для того, щоб дістати документи для перевірки, однак працівник поліції звинуватив його в порушенні п.2.3 «в» ПДР України та склав постанову. Разом з цим оскаржувана постанова не містить посилань на жодні докази керування позивачем транспортним засобом та порушення ним правил дорожнього руху.
За вказаних обставин вважає, що винесена постанова є необрунтованою та незаконною, а в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП у зв`язку із чим просить скасувати постанову серії ЕНА №7644143 від 31.07.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП.
Ухвалою судді від 21 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення її недоліків.
26 серпня 2026 року на виконання вимог ухвали судді від 21.08.2026 до суду надійшла уточнена позовна заява.
Ухвалою судді від 26.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження із особливостями, встановленими ст.ст. 268-272, 286 КАС України, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання без повідомлення (виклику) сторін, надано учасникам справи строк для надання заяв по суті справи та роз`яснено наслідки їх неподання.
15 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» представником Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Ізотовою Т.Л. подано до суду відзив на позовну заяву у якому заперечуючи проти заявлених позовних вимог остання вказує, що оскаржувану постанову серії ЕНА №7644143 складено відповідно до вимог чинного законодавства. Так, 31.07.2026 року поліцейським відділення поліції №1 Дніпровського районного управління ГУНП у Дніпропетровській області старшим сержантом Кірюхіним С.П. зафіксовано, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом обладнаний засобом пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в ПДР України.
Згідно довідки наданої відділенням поліції №1 Дніпровського районного управління ГУНП в Дніпропетровській області відповідно до п.1 п.3 розділу VIII наказу МВС України від 18.12.2018 №1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, засобів фото-, кінозйомки, відеозапису», строк зберігання відеозаписів, здійснених за допомогою портативних відеореєстраторів, становить 30 діб.
Таким чином, відеозапис із портативного відеореєстратора, здійснений 31.07.2026 під час винесення оскаржуваної постанови, на теперішній час відсутній у зв`язку із закінченням установленого нормативними актами строку його зберігання.
Відсутність відеозапису само по собі не свідчить про те, що відеофіксація під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не здійснювалась або що постанова була винесена з порушенням вимог законодавства.
Вказує, що оскаржувана постанова відповідає вимогам ст.283 КУпАП та складена з дотриманням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395.
21 вересня 2026 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Касьяненко Г.О. подано до суду відповідь на відзив у якому остання вказує, що доводи викладені у відзиві на позовну заяву не спростовують доводів позивача щодо неправомірності притягнення останнього до адміністративної відповідальності. Фактично до відзиву на позовну заяву не надано жодного доказу на підтвердження факту наявності правопорушення. В свою чергу, факт відсутності відеозапису із портативного відеорегістратора здійснений 31.07.2026 не звільняє відповідача від обов`язку доказування правомірності прийняття оскаржуваної постанови. Водночас відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Відповідачем лише констатовано факт того, що оскаржувана постанови винесена з дотриманням вимог діючого законодавства. Разом з цим, позивачем постанова оскаржується з приводу відсутності факту правопорушення, а не щодо її невідповідності вимогам законодавства. Відповідачем належними доказами не підтверджено та не доведено за критерієм поза розумним сумнівом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, у зв`язку із чим позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
23 вересня 2026 року до суду від позивача ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Касьяненко Г.О., надійшла заява про забезпечення позову у якій останній просив суд зупинити стягнення на підставі постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7644143 від 31.07.2026 року.
Ухвалою суду від 25 вересня 2026 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено та зупинено стягнення на підставі постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7644143 від 31.07.2026 року до набрання законної сили рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази, які в ній містяться, у сукупності, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходяи із наступного.
Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вказані критерії одночасно є вимогами для суб`єктів владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Судом встановлено, що 31.07.2026 поліцейським відділення поліції №1 Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області старшим сержантом поліції Кірюхіним Сергієм Петровичем винесено постанову серії ЕНА №7644143 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 510,00 грн.
Зі змісту постанови вбачається, що 31.07.2026 о 11 год. 24 хв. у с-ще Солоне, траса Н-08 БП км. ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW днз НОМЕР_1 , обладненим засобами пасивної безпеки та не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП.
Пунктом 2.3 «в» Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (далі - ПДР України) встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Згідно ч.5 ст.121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з цим, суд звертає увагу на те, що в оскаржуваній постанові відсутні відомості про те, що до постанови додаються будь-які докази.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області зазначив, що згідно довідки, наданої відділенням поліції № 1 Дніпровського районного управління ГУНП в Дніпропетровській області, відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу VIII наказу МВС України від 18.12.2018 № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, засобів фото-, кінозйомки, відеозапису», строк зберігання відеозаписів, здійснених за допомогою портативних відеореєстраторів, становить 30 діб. Таким чином, відеозапис із портативного відеореєстратора, здійснений 31.07.2026 року під час винесення оскаржуваної постанови, на теперішній час відсутній у зв`язку із закінченням установленого нормативними актами строку його зберігання.
Інших належних та допустимих доказів в розумінні статті 72 КАС України, які б підтверджували факт порушення позивачем правил дорожнього руху, матеріали адміністративної справи не містять та відповідачем до суду не надано.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності повинен бути наявним склад адміністративного правопорушення, тобто дія особи повинна бути протиправною, винною і відповідальність за правопорушення повинна бути передбачена КУпАП.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, суд виходить з того, що адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях (рішення Конституційного Суду України от 22.10.2010 року № 23-рп/2010).
Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст.62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
У зв`язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до ст. 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Сама по собі оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути належним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, оскільки постанова про притягнення до адміністративної відповідальності по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує відповідне фіксування цього правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17.
За відсутності відеозапису на якому зафіксовано обставини вчинення інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення та розгляду справи про адміністративне правопорушення суд також позбавлений можливості перевірити доводи позивача щодо порушення під час розгляду справи вимог, передбачених ст.268 КУпАП щодо ознайомлення останнього з його правами та позбавлення можливості скористатися юридичною допомогою.
За викладених обставин, враховуючи те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено належними і допустимими доказами правомірність прийнятої ним постанови та порушення позивачем вимог ПДР України, суд дійшов висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7644143 від 31.07.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.5 ст.121 КУпАП підлягає скасуванню.
Враховуючи вищенаведені вимоги ст.ст. 247, 288, 293 КУпАП, а також враховуючи положення ч.2 ст.9, ч.3 ст.286 КАС України, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача слід закрити.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-79, 90, 242-246, 255, 286 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7644143 від 31.07.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень - скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього адміністративного апеляційного суду (49005, м. Дніпро, вул. Василя Жуковського, 23).
Повне судове рішення складено 09 жовтня 2026 року.
Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.246 Кодексу адміністративного судочинства України:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 40108866, адреса: м.Дніпро, вул.Троїцька, буд.20-А).
Суддя: А.Б.Алєксєєнко