У Х В А Л А
07 жовтня 2026 року м. Київ
Справа №761/14504/13
Провадження: № 22-ц/824/18049/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О., суддівВерланова С. М. Нежури В. А.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2026року, ухвалене під головуванням судді Савицького О. А.,
за поданням приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, заінтересовані особи: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_1 ,
у справіза позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києвавід22 квітня 2026 року подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Я. В. про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України задоволено.
Тимчасово обмежено боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України шляхом заборони перетинати державний кордон, без вилучення паспортного документа, що надає право виїзду за межі України, до виконання зобов`язань, покладених на неї рішеннями Шевченківського районного суду м. Києва у справах №761/14504/13-ц від 31.07.2023 та №761/4699/21 від 16.09.2022.
Не погодившисьіз таким судовимрішенням, ОСОБА_3 направила29 вересня 2026 рокузасобами поштового зв`язкуапеляційнускаргубезпосередньо до Київськогоапеляційного суду, одночасно порушивши питання про поновлення строку на апеляційнеоскарження, посилаючись на те, що 22 квітня 2026 року Шевченківським районним судом м. Києва постановлено ухвалу, якою задоволено подання приватного виконавця та тимчасово обмежено заявницю у праві виїзду за межі України. Повний текст ухвали отримано 28 квітня 2026 року, а 07 травня 2026 року, у межах установленого законом строку, подала апеляційну скаргу через суд першої інстанції, як це було прямо зазначено в резолютивній частині оскаржуваної ухвали.Зазначає, що апеляційна скарга була прийнята судом першої інстанції 07 травня 2026 року, однак лише 02 вересня 2026 року надійшла до Київського апеляційного суду та ухвалою від 10 вересня 2026 року була повернута як подана не безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Копію ухвали про повернення разом з апеляційною скаргою отримала 16 вересня 2026 року, після чого невідкладно повторно звернулася з апеляційною скаргою безпосередньо до суду апеляційної інстанції.Посилається на те, що пропуск строку на повторне подання апеляційної скарги зумовлений не її бездіяльністю, а тривалим перебуванням своєчасно поданої скарги у судах та виконанням роз`яснення, наданого самим судом першої інстанції щодо порядку її подання. Вважає такі причини поважними та просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись також на необхідність забезпечення права на доступ до суду та можливість апеляційного перегляду ухвали, якою обмежено її право на свободу пересування.
02 жовтня 2026 року цивільну справу витребувано із суду першої інстанції.
07 жовтня 2026 року цивільна справа №761/14504/13надійшла до Київського апеляційного суду.
Вирішуючи порушене скаржником питання, суд ураховує наступне.
За правилом ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухваленнярішення є дата йогопроголошення (незалежновід того, яке рішенняпроголошено-повнечискорочене). Датою ухваленнярішення, ухваленого за відсутностіучасниківсправи, є дата складенняповного судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційнаскарга на рішення суду подаєтьсяпротягомтридцятиднів, а на ухвалу суду - протягомп`ятнадцятиднів з дня його (її) проголошення.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасниксправи,якомуповнерішенняабоухвала суду не буливрученіу деньйого (її) проголошенняабоскладення, має право на поновленняпропущеного строку на апеляційнеоскарження, якщоапеляційнаскарга подана протягомп`ятнадцятиднів з дня врученняйомувідповідноїухвали суду
Як убачається із матеріалів справи, 07 травня 2026 рокуОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного судум. Києва від 22 квітня 2026 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 вересня 2026 року апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 22 квітня 2026 року повернуто особі, яка її подала.
Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції виходив з того, апеляційна скарга ОСОБА_1 , 07.05.2026 була подана безпосередньо до Шевченківського районного суду міста Києва, а не до Київського апеляційного суду, отже підлягала поверненню з підстав, визначених пунктом 3 частини п`ятої ст. 357 ЦПК України.
Згідно супровідного листа копію ухвали про повернення апеляційної скарги від 10 вересня 2026 рокута оригінал апеляційної скарги з додатками було направлено скаржнику 16 вересня 2026 року.
29 вересня 2026 року ОСОБА_1 повторно подала апеляційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києвавід 22 квітня 2026 року.
Якубачаєтьсяізматеріалівсправи, ОСОБА_1 вперше звернулась з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції 07 травня 2026 року, тобто, в межах строку на апеляційне оскарження, згідно ст. 354 ЦПК України.
Повторно з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернулась до Київського апеляційного суду 29 вересня 2026 року, тобто, в межах розумного строку після отримання нею ухвали апеляційного суду від 10 вересня 2026 року про повернення апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людининаголошує на тому, що право на доступ до судумає бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасницяКонвенціївправівстановлювати правила судовоїпроцедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістяких - не допуститисудовийпроцес у безладнийрух.
Разом ізтим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лишефактичним, але і реальним (рішення у справі «Жоффр де ля ПрадельпротиФранції» від 16 грудня 1992 року).
У справі «БеллетпротиФранції» Європейський суд з прав людинизазначив, щостаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободміститьгарантії справедливого судочинства, одним з аспектівяких є доступ до суду. Рівень доступу, наданийнаціональнимзаконодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ бувефективним, особа повинна матичіткупрактичнуможливістьоскаржитидії, якістановлятьвтручання у її права.
Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод коженмає право на справедливий і публічнийрозглядйогосправиупродовжрозумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленимзаконом, якийвирішитьспірщодойого прав та обов`язківцивільного характеру.
Ці засади є конституційнимигарантіями права на судовийзахист.
Згіднозістаттею 129 КонституціїУкраїниоднією з основних засад судочинства є забезпеченняапеляційногооскарженнярішення суду, а відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободтакеконституційне право повинно бути забезпеченесудовими процедурами, якіповинні бути справедливими.
Конституційний Суд України у Рішеннівід 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, щореалізацією права особи на судовийзахист є можливістьоскарженнясудовихрішеньу судахапеляційної та касаційноїінстанцій. Перегляд судовихрішень в апеляційному та касаційному порядку гарантуєвідновленняпорушених прав і охоронюваних законом інтересівлюдини і громадянина (абзац 3 підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальноїчастини).
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження скаржником пропущений з поважних причин, а тому вважаєза можливе його поновити.
За своїм змістом апеляційна скарга відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.
Перешкод для відкриття апеляційного провадження не встановлено.
Керуючись, ст.ст. 359-361, 366 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарженняухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2026 року.
Відкрити апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Савицького О. А., за поданням приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, заінтересовані особи: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_1 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Надіслати учасникам справи копію апеляційної скарги та додатних до неї матеріалів, роз`яснити їм право подати відзив на апеляційну скаргу, який за формою та змістом має відповідати вимогам статті 360 ЦПК України, у строк до28 жовтня 2026 року.
В процесі розгляду справ Київським апеляційним судом застосовуються Правила організації ефективного судочинства, затверджені рішення зборів суддів № 14 від 31 травня 2024 року, з текстом яких можна ознайомитись за посиланням: https://www.kas.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/Organisation-rules-for-effective-justice.pdf.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, є остаточною, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Т. О. Невідома
Судді: С. М. Верланов
В. А. Нежура