Ухвала № 140469980 у справі № 761/22387/25 від 09.10.2026

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 жовтня 2026 року м. Київ

Унікальний номер справи №761/22387/25

Головуючий у першій інстанції - Мальцев Д.О.

Апеляційне провадження №22-ц/824/8519/2026

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Саліхова В.В., перевіривши апеляційну скаргу представника Комунального підприємства виконавчого округу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» - Лопатіна Костянтина Олександровича на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 листопада 2025 року у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого округу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 17 листопада 2025 року у задоволенні позову КП «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням районного суду, 18 лютого 2026 року представник КП «Київтеплоенерго» - Лопатін К.О. направив до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

26 лютого 2026 року, 26 березня 2026 року, 11 травня 2026 року, 03 липня 2026 року, 29 липня 2026 року та 04 вересня 2026 року Київським апеляційним судом до Шевченківського районного суду міста Києва були направлені запити про витребування справи №761/22387/25.

05 жовтня 2026 року зазначена справа отримана Київським апеляційним судом та 06 жовтня 2026 року передана судді-доповідачу.

Подана апеляційна скарга не може бути прийнята апеляційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття апеляційного провадження, оскільки скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого ст.354 ЦПК України.

Згідно з ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За змістом п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Разом з апеляційною скаргою представником КП «Київтеплоенерго» - Суєтіновою О.О. подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, в якому просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити строк на апеляційне оскарження заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 листопада 2025 року.

В обґрунтування доводів вказує, що у період з 17 жовтня 2025 року по 25 грудня 2025 року, тобто протягом строку на апеляційне оскарження, на момент подання апеляційної скарги та в подальшому, на території міста Києва систематично оголошувалися повітряні тривоги, під час яких відповідно до вимог законодавства та внутрішніх наказів підприємства працівники були зобов`язані негайно припиняти роботу та прямувати до укриття, що, на його думку, ускладнювало безперервну роботу з підготовки процесуальних документів.

Крім того, зазначає, що внаслідок масованих ракетних та дронових атак на енергетичну інфраструктуру міста Києва мали місце тривалі та регулярні відключення електроенергії, у тому числі аварійного характеру, що супроводжувалися відсутністю стабільного електропостачання, інтернет-зв`язку та доступу до електронних систем документообігу. Вказані обставини, за твердженням заявника, впливали на можливість працівників виконувати свої посадові обов`язки, зокрема щодо підготовки процесуальних документів, роботи з електронними судовими системами, формування, друку та підписання матеріалів апеляційної скарги, а також її своєчасного подання до суду.

Також звертає увагу на велике навантаження представника позивача, за яким закріплено супровід справ у Шевченківському районному суді м. Києва, підготовку доказів та процесуальних документів, у тому числі апеляційних скарг. Зазначає, що протягом строку на апеляційне оскарження представник позивача щодня брав участь у розгляді значної кількості справ, зокрема у справах про стягнення заборгованості, кількість яких, за його твердженням, становила щонайменше 35-40 справ, що, на його думку, істотно вплинуло на своєчасність підготовки апеляційної скарги у цій справі.

Крім того, зазначає, що у період строку на апеляційне оскарження представник перебував на лікарняному з 10 грудня 2025 року по 19 грудня 2025 року включно, що підтверджується відповідною довідкою, та, за твердженням заявника, також вплинуло на можливість своєчасної підготовки апеляційної скарги.

Таким чином, на думку представника апелянта, сукупність наведених обставин, а саме повітряні тривоги, перебої та відсутність електропостачання, підвищене навантаження на представників підприємства критичної інфраструктури, є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.

З матеріалів справи вбачається, що заочне рішення ухвалено 17 листопада 2025 року, дата складання повного тексту не зазначена.

Згідно з довідкою Шевченківського районного суду міста Києва про доставку електронного документу, заочне рішення від 17 листопада 2025 року було доставлено КП «Київтеплоенерго» до електронного кабінету 24 листопада 2025 о 5:50:02 (а.с.60).

Отже, апеляційна скарга на вказане судове рішення повинна бути подана у строк до 24 грудня 2025 року.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст.44 ЦПК України).

Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, то реалізація цього права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями процесуального закону. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Посилання апелянта на систематичне оголошення повітряних тривог, під час яких відповідно до вимог законодавства та внутрішніх наказів підприємства працівники були зобов`язані негайно припиняти роботу та прямувати до укриття, що, на його думку, ускладнювало безперервну роботу з підготовки процесуальних документів, не свідчать про об`єктивну неможливість своєчасного звернення до суду.

З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану.

Безумовно, що стан війни в Україні створює перешкоди для реалізації своїх прав на судовий захист.

Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку.

Разом з тим, питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Такий підхід узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі №990/115/22, а також у постановах Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі №140/13772/21 та від 12 жовтня 2022 року у справі №930/2360/21.

Отже, особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Представником апелянта не наведено конкретних обставин та не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що оголошення повітряних тривог унеможливило підготовку та подання апеляційної скарги протягом усього встановленого законом строку. Саме по собі необхідне припинення роботи працівниками під час повітряних тривог не свідчить про неможливість вчинення відповідної процесуальної дії в інший час у межах встановленого строку.

Доводи представника апелянта про те, що внаслідок масованих ракетних та дронових атак на енергетичну інфраструктуру міста Києва мали місце тривалі та регулярні відключення електроенергії, у тому числі аварійного характеру, що супроводжувалися відсутністю стабільного електропостачання, інтернет-зв`язку та доступу до електронних систем документообігу відхиляються, виходячи з наступного.

Верховний Суд у постанові від 06 червня 2024 року у справі №559/2655/23 вказав на те, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання також не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24 лютого 2022 року і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли російською федерацією населених пунктів України, в тому числі об`єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес. Разом із цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому Законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи банківських устав, комунальних служб та/або поштового зв`язку.

В даному випадку, вказані представником КП «Київтеплоенерго» - Лопатіним К.О. застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки КП «Київтеплоенерго» не було припинено роботу і ним не було наведено такі дані та підтвердження відповідними доказами.

Щодо доводів про велике навантаження на представника КП «Київтеплоенерго» - Суєтінову О.О. та перебування її на лікарняному у період з 10 грудня 2025 року по 19 грудня 2025 року, суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити наступне.

Значне навантаження представника саме по собі не свідчить про наявність об`єктивних та непереборних обставин, які унеможливлювали своєчасне подання апеляційної скарги, оскільки організація роботи та розподіл службових обов`язків між працівниками підприємства належать до сфери його внутрішньої діяльності.

Перебування Суєтінової О.О. на лікарняному протягом зазначеного періоду також не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки КП «Київтеплоенерго» як юридична особа не було позбавлене можливості забезпечити представництво своїх інтересів іншою уповноваженою особою.

Крім того, апеляційну скаргу було подано Лопатіним К.О., який відповідно до довіреності від 16 березня 2023 року в порядку самопредставництва КП «Київтеплоенерго» уповноважений вести від імені Підприємства справи в усіх органах судової системи незалежно від їх юрисдикції, зокрема в судах апеляційної інстанції.

Таким чином, наведені апелянтом обставини щодо значного навантаження представника та тимчасової непрацездатності Суєтінової О.О. не свідчать про об`єктивну неможливість КП «Київтеплоенерго» своєчасно реалізувати право на апеляційне оскарження.

З огляду на наведене, причини пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, не дають достатніх підстав для визнання їх поважними.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

З огляду на викладене, апелянту на виконання вимог цієї ухвали слід направити до Київського апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення такого строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст.358 цього Кодексу (ч.4 ст.357 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.58 ЦПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року) сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною 1 ст.60 ЦПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ч.2 ст.60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Законом України від 19 червня 2024 року «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах», який набрав чинності 19 липня 2024 року визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);

4) справи про розірвання шлюбу;

5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 154 436,55 грн.

Враховуючи, що вказана справа не є малозначною, то інтереси КП «Київтеплоенерго» у вказаній справі може представляти адвокат або підприємство може брати участь у цій справі в порядку самопредставництва.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга підписана Лопатіним К.О. як представником КП «Київтеплоенерго», а клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду підписано Суєтіновою О.О. як представником КП «Київтеплоенерго».

На підтвердження своїх повноважень Лопатін К.О. додав до апеляційної скарги копію довіреності від 16 березня 2023 року №16/03/23-01, виданої КП «Київтеплоенерго» в особі директора Бінда В.Є. на його ім`я як директора СП «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго», який працює на підставі трудового договору № 45-К від 30 квітня 2018 року, для представництва інтересів КП «Київтеплоенерго» в усіх органах судової системи незалежно від їх юрисдикції, зокрема в судах апеляційної інстанції. Строк дії довіреності визначено до 30 квітня 2026 року.

Суєтіновою О.О. на підтвердження своїх повноважень додано копію довіреності від 14 червня 2024 року №16/03/24-23, виданої КП «Київтеплоенерго» в особі директора Бінда В.Є. на її ім`я як юрисконсульта І категорії відділу претензійно-позовного забезпечення продажу управління правового забезпечення продажу СП «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго», яка працює на підставі трудового договору (наказ №183-К/ЕЗ від 29 червня 2022 року), для представництва інтересів КП «Київтеплоенерго» в усіх органах судової системи незалежно від їх юрисдикції, зокрема в судах апеляційної інстанції. Строк дії довіреності визначено до 30 червня 2027 року.

Відповідно до ч.3 ст.58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі №303/4297/20 (провадження №14-105цс21) зазначено, що з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».

Як вбачається з наданих документів, ні Лопатін К.О., ні Суєтінова О.О. не є керівниками КП «Київтеплоенерго» або членами його виконавчого органу, тому, їх повноваження діяти від імені підприємства у порядку самопредставництва можуть випливати виключно із закону, статуту, положення, трудового договору (контракту, посадової інструкції).

З наданих представниками довіреностей вбачається, що Лопатін К.О. та Суєтінова О.О. працюють на підставі трудових договорів, однак останніми до апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду не додано зазначених договорів або інших документів, передбачених ч.3 ст.58 ЦПК України, на підтвердження повноважень Лопатіна К.О. та Суєтінової О.О. представляти інтереси КП «Київтеплоенерго» у Київському апеляційному суді в порядку самопредставництва.

Відтак, судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду подані представниками, які діяли на підставі довіреності без надання доказів на підтвердження того, що вони мають можливість діяти в порядку самопредставництва.

Крім того, законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України.

Так, згідно з п.2 ч.2 ст.356 ЦПК України в апеляційній скарзі має бути зазначено ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Проте, апелянтом не виконано вимоги п.2 ч.2 ст.356 ЦПК України, а саме не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у особи, яка подає апеляційну скаргу.

Відповідно до ч.2 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 цього Кодексу, застосовуються положення ст.185 цього Кодексу.

За таких обставин, для усунення вказаних недоліків апелянту слід подати до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому вказати інші поважні підстави для поновлення такого строку, докази на підтвердження того, що представники мають можливість діяти в порядку самопредставництва (відповідний закон, статут, положення чи трудовий договір (контракт) та нову редакцію апеляційної скарги з зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у особи, яка подає апеляційну скаргу разом з копіями скарги та доданими письмовими матеріалами відповідно до кількості учасників справи.

За таких обставин, скарга підлягає залишенню без руху для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника Комунального підприємства виконавчого округу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» -Лопатіна Костянтина Олександровича на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 листопада 2025 року - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

Попередити апелянта, що у разі невиконання вказаних вимог суду та неподання доказів їх виконання до Київського апеляційного суду у встановлений строк, може бути відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Саліхов