КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 752/21869/25 Головуючий у суді І інстанції Кокошко О.Б.
Провадження № 22-ц/824/18108/2026 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
09 жовтня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Голуб С.А., розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної установи «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 08 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» про стягнення компенсації за невикористану частину відпустки та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
в с т а н о в и в:
02 жовтня 2026 року безпосередньо до Київського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ДУ «Інститут медицини праці імені
Ю.І. Кундієва» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 08 червня 2026 року, яким позов задоволено частково.
Апеляційну скаргу подано із пропуском строків, встановлених статтею 354 ЦПК України.
Згідно із вимогами статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
У відповідності до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В апеляційній скарзі представник ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва» - адвокат Климов О.Ю. порушив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивував тим, що повний текст оскаржуваного рішення отримано відповідачем 24 серпня 2025 року, відтак саме з моменту отримання повного тексту оскаржуваного рішення відповідач отримав можливість ознайомитися з його змістом, мотивами та належним чином оцінити необхідність та обсяг апеляційного оскарження.
Водночас відповідач є державною установою, діяльність якої в умовах збройної агресії рф здійснюється за постійних безпекових ризиків. У відповідний період у м. Києві та Київській області неодноразово оголошувалися повітряні тривоги у зв`язку із загрозою ракетних ударів та застосування ударних безпілотних літальних апаратів, що призводило до переривання роботи, переміщення працівників до укриттів та фактичного ускладнення нормального робочого процесу.
Такі обставини ускладнили своєчасну підготовку апеляційної скарги, яка потребувала аналізу судового рішення, матеріалів справи, доказів та застосованих судом норм права.
Наголошує, що пропуск строку є незначним, не свідчить про недобросовісне користування процесуальними правами, а апеляційну скаргу подано 29 вересня 2026 року, а після усунення обставин, які перешкоджали зверненню до суду, відповідач не допускав зволікання.
Проте наведені підстави неможливо визнати поважними і достатніми для поновлення пропущеного процесуального строку, оскільки вони не узгоджуються з процесуальними нормами закону.
Згідно із вимогами частини п`ятої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (пункт 2 частини шостої статті 272 ЦПК України).
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абзац другий пункту 5 частини шостої статті 272 ЦПК України).
Аналізуючи електронні документи по справі № 752/21869/25 (провадження № 2/752/5600/26), апеляційним судом встановлено, що копію рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 08 червня 2026 року було доставлено до електронних кабінетів учасників справи 22 серпня 2026 року о 17:58 (субота), що підтверджується карткою руху документу про доставку судового рішення у кабінети сторін.
Отже, для відповідача останнім днем подання апеляційної скарги було 23 вересня 2026 року, проте його представник звернувся з апеляційною скаргою 29 вересня 2026 року, тобто через 6 днів після спливу строку на апеляційне оскарження.
Посилання представника відповідача на систематичні повітряні тривоги та безпекову ситуацію, як на причину пропуску строку на апеляційне оскарження, не підтверджують об`єктивної неможливості своєчасного подання апеляційної скарги.
Копію рішення було доставлено до електронного кабінету відповідача 22 серпня 2026 року, а апеляційну скаргу подано 29 вересня 2026 року, тобто після спливу встановленого законом тридцятиденного строку. Відтак, відповідач мав достатній час для підготовки та подання апеляційної скарги, однак конкретних обставин, які б унеможливлювали вчинення цієї процесуальної дії протягом усього зазначеного періоду, не навів.
При цьому відповідач є юридичною особою, діяльність якої забезпечується працівниками, а не однією особою, яка одноосібно здійснює підготовку процесуальних документів. Тому саме по собі посилання на переривання роботи у зв`язку з повітряними тривогами не свідчить про неможливість підготовки та подання апеляційної скарги протягом усього процесуального строку на оскарження рішення суду першої інстанції.
Статтею 44 ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.
Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
Безпідставне поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, відповідачу необхідно вказати на інші обґрунтовані підстави, які підтверджують поважність причини пропуску установленого законом строку на апеляційне оскарження з посиланням на належні та допустимі докази.
Крім того, апеляційна скарга не може бути прийнята до провадження, оскільки не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України.
Згідно із пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як передбачено підпунктом 1.2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи з розрахунку на місяць у 2025 році відповідно до вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» складав 3 028,00 грн.
За підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, яка подана юридичною особою встановлена у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Крім того, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум) (частина четверта статті 6 Закону № 3674-VI).
Ураховуючи категорію спору, характер частково задоволених позовних вимог, а також вимоги апеляційної скарги відповідача, розмір судового збору в даному випадку становить 356,36 грн.
Апеляційна скарга повинна бути оплачена судовим збором на рахунок отримувача: [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету: 22030101; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783.
Призначення платежу: *;101; код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір, за а/с ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва» на рішення від 08 червня 2026 року по справі № 752/21869/25, Київський апеляційний суд.
Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналі або належним чином засвідченні копії.
За правилом частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та усунення наведених вище недоліків апеляційної скарги.
Керуючись статтями 127, 185, 354, 356, 357 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Клопотання Державної установи «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 08 червня 2026 року залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Державної установи «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 08 червня 2026 року залишити без руху та встановити строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та усунення недоліків апеляційної скарги, в іншому випадку буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження та/або апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя С.А. Голуб