Справа № 458/943/25
6/458/30/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.10.2026 м. Турка
Турківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого-судді Кшик О.І.
секретаря судового засідання Сисан С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", стягувач Акціонерне товариство "Таскомбанк", боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Зорена Петро Іванович, про заміну сторони у виконавчому провадженні на його правонаступника,
встановив:
09.09.2026 представник ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", Футорян С.М. через підсистему "Електронний суд" подав до Турківського районного суду Львівської області заяву, стягувач АТ "Таскомбанк", боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Зорена П.І., про заміну сторони у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 458/943/25, який видав Турківський районний суд Львівської області про стягнення з боржника ОСОБА_1 користь АТ "Таскомбанк" заборгованості за кредитним договором № [номер приховано] від 29.02.2021, на його правонаступника ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів".
В обґрунтування заяви покликається на те, що 18.12.2025 рішенням Турківського районного суду Львівської області у справі № 458/943/25 позовні вимоги АТ "Таскомбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Турківський районний суд Львівської області видав виконавчий документ № 458/943/25 про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ "Таскомбанк" заборгованості за кредитним договором. 29.06.2026 між АТ "Таскомбанк" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №НІ/11/35-Ф, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №[номер приховано] від 26.02.2021 уклладеним між АТ "Таскомбанк" та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів". Станом на день подання заявидо суду, рішення Турківського районного суду Львівської області у справі № 458/943/25 правонаступником якого є ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" залишається не виконаним, відповідач не погашає заборгованості та ухиляється від самостійного виконання цього рішення. у зв`язку з чим, просив замінити стягувача у виконавчому провадженні його правонаступником ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів".
Суд своєю ухвалою від 21.09.2026 прийняв заяву до провадження.
05.10.2026 від приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Зорена П.І. через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення доказів.
У судове засідання представник заявника ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" не прибув, у заяві просить судове засідання провести за відсутності представника заявника.
У судове засідання заінтересована особа (боржник) ОСОБА_1 не прибула, причин неявки не повідомила.
Представник Акціонерного товариства "Таскомбанк", приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Зорена П.І., які належним чином повідомлялися про дату, час і місце розгляду заяви, в судове засідання не прибули, причин неявки не повідомили.
Інших заяв, клопотань від сторін не надходило.
Частиною 3 статті 442 ЦПК України передбачено, що неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони. Суд вважає, за можливе проводити розгляд справи у відсутності осіб, які не з`явилися у судове засідання.
У зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи та розглянувши заяву, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.
Частиною 3 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України зазначено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Питання процесуального правонаступництва врегульовані ч.1 ст. 55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.
Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.
Згідно з ч. 1,2,5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.01.2020 у справі № 916/2286/16 зазначено, що, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має керуватися принципом правомірності цього правочину, дослідивши і надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.
У постанові від 06.07.2022 у справі № 186/545/21 (провадження № 61-16546св21) Верховний Суд зазначив, що заміна сторони у виконавчому написі, вчиненому нотаріусом, та заміна сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса є відмінними правовими категоріями, оскільки заміна сторони у виконавчому провадженні є можливою виключно у разі відкриття відповідного виконавчого провадження, що передбачено спеціальним правилом ст.15 Закону України "Про виконавче провадження". Положення ч.5 ст.442 ЦПК України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито.
Відповідно до п.п. 94, 96 Постанови Великої Палати від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10 завданням виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі. Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.
Процесуальне правонаступництво (ст. 55 ЦПК України) є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідні відповідні первинні документи, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи правонаступника.
Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.
Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки ці інститути регулюються окремими статтями ЦПК України 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту п. 28 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.
У цій справі суд встановив, що 26.02.2021 між АТ "Таскомбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №[номер приховано]
18.12.2025 рішенням Турківського районного суду Львівської області у справі №458/943/25 позовні вимоги АТ "Таскомбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
12.02.2026 з метою примусового виконання вищезазначеного рішення суду, приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Зореною П.І. за заявою АТ "Таскомбанк" відкрито виконавче провадження № 80242485.
29.06.2026 між АТ "Таскомбанк" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №НІ/11/35-Ф, відповідно до якого до ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором №[номер приховано] від 26.02.2021, що підтверджується актом прийому-передачі Реєстру прав вимоги від 29.06.2026 та реєстром прав вимог від 29.06.2026.
Згідно з п. 2.1. Договору факторингу №НІ/11/35-Ф, фактор зобов`язується передати (спалатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу та інші дані зазначаються в Реєстрі прав вимог, який формується згідно додатку №1 та є невідємною частиною цього договору.
Відповідно до Реєстру прав вимог від 29.06.2026 до Договору факторингу №НІ/11/35-Ф від 29.06.2026, ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 згідно кредитного договору №[номер приховано] від 26.02.2021 на суму 65 957,09 грн.
З платіжної інструкції №24400 від 29.06.2026 видно, що ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" перерахувало на користь АТ "Таскомбанк" грошові кошти в сумі 52 048 193,70 грн за договором факторингу №НІ/11/35-Ф від 29.06.2026.
Як видно з копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 18.08.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Зореною П.І. ВП №80242485 закінчено, оскільки заборгованість згідно виконавчого документа, основна винагорода приватного виконавця та витрати виконавчого провадження сплачено в повному обсязі.
З копії листа приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Зорени П.І. №188175 від 01.10.2026 адресованому ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" видно, про те, що приватний виконавець повідомляє, зщо ВП №80242485 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ "Таскомбанк" було закінчено 18.08.2026 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закон України "Про виконавче провадження" у зв`язку з фактичним виконанням виконавчого документа.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: - купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); - дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); - факторингу (гл. 73 ЦК України).
Згідно ч. 5 ст. 15 Закону "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення (згідно із пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження»).
Стаття 39 Закону України «Про виконавче провадження» регулює питання закінчення виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац другий частини першої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»). Стаття 41 цього Закону регулює питання відновлення виконавчого провадження.
Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після закриття виконавчого провадження. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.
Враховуючи завдання виконавчого провадження, як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.
Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.
Разом з тим, в матеріалах справи міститься постанова приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Зореною П.І. від 18.08.2026 про закінчення виконавчого провадження №80242485 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення згідно з виконавчим документом.
Крім того, з автоматизованої системи виконавчих проваджень вбачається, що станом на 30.09.2026 ВП №80242485 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" заборгованості є завершеними .
Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи, норми матеріального права, а також висновки Верховного суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" Футорян С.М. Ушакевич М.П. про заміну стягувача виконавчого провадження, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, остання звернулася до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження на стадії, коли виконавче провадження вже буо завершене і підстав для їх поновлення заявником не наведено.
Керуючись ст. 258-260, 352, 353-355, 442 ЦПК України, суд
постановив:
Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", стягувач Акціонерне товариство "Таскомбанк", боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Зорена Петро Іванович, про заміну сторони у виконавчому провадженні на його правонаступника.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Ухвала суду складена та підписана 09.10.2026.
Суддя О.І. Кшик