ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/16030/23
УХВАЛА
07 жовтня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Кузьмишина О.М.
Парінов А.Б.
за участі:
секретар с/з Костюк О.В.
пр-к позивача Тугай В.С.
пр-к відповідача Безносюк В.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Сервісшина» ЛТД до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-
У С Т А Н О В И В:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Сервісшина" ЛТД з адміністративним позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у якому просило суд:
1) визнати протиправними та скасувати пункт 1 та абзац перший пункт 5 "Містобудівні умови та обмеження" Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва, реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:4683-8214-1828-4357, реєстраційний №15 від 11.01.2023, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.01.2023 №15;
2) зобов`язати відповідача внести зміни до Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва, реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:4683-8214-1828-4357, реєстраційний номер ЄДЕССБ МU01:4683-8214-1828-4357, реєстраційний №15 від 11.01.2023, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.01.2023 №15, шляхом викладення пункту 1 (Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах) розділу "Містобудівні умови та обмеження" в наступній редакції: "Гранично допустима висота об`єкта проектування h=82,6 м (відповідно до містобудівної документації, заяв ТОВ ВКФ "Сервісшина" ЛТД від 30.11.2021 №61, від 31.01.2023 №31-01/02-23, від 08.03.2023 №03-01 та рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.06.2022 у справі №640/4933/22 про визнання протиправним та скасування рішення за зобов`язання вчинити певні дії. Остаточну висоту визначити проектною документацією, розробленою згідно із вимогами будівельних норм ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій", ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення", ДБН В.1.1.7-2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва")";
3) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, яке затверджене наказом від 01.03.2023 №116 про відмову позивачу у внесенні змін до містобудівних умов та обмежень;
4) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, яке затверджене наказом від 22.03.2023 №164 про відмову позивачу внесенні змін до містобудівних умов та обмежень.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025, позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Сервісшина" ЛТД задоволено повністю.
У подальшому, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року касаційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 у справі № 320/16030/23 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
За наслідками нового розгляду рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 , який участі у розгляді справи судом першої інстанції не брав, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи наявність у нього права на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 зазначає, що земельна ділянка, на якій заплановано будівництво, знаходиться в межах історичного ареалу міста Києва, а об`єкти культурної спадщини є історико-культурним надбанням усіх українців. На переконання апелянта, кожний громадянин України має право використовувати такі об`єкти для задоволення культурних та естетичних потреб, у зв`язку з чим реалізація оскаржуваного судового рішення може впливати на його права та охоронювані законом інтереси.
Вирішуючи питання щодо наявності у ОСОБА_1 права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, право на апеляційне оскарження судового рішення належить двом категоріям осіб: учасникам справи та особам, які участі у справі не брали, однак за умови, що судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
Для особи, яка не була залучена до участі у справі, наявність права на апеляційний перегляд залежить не від її незгоди із застосуванням судом норм матеріального чи процесуального права та не від суспільної значущості спірних правовідносин, а від того, чи вирішено оскаржуваним рішенням безпосередньо питання про її особисті права, свободи, інтереси або обов`язки.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 305 КАС України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у справі №320/16030/23 є правомірність містобудівних умов та обмежень, виданих ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Сервісшина» ЛТД для проектування об`єкта будівництва за адресою: м. Київ, вул. Кудряшова, 14-А, а також правомірність рішень Департаменту містобудування та архітектури про відмову у внесенні змін до таких містобудівних умов та обмежень.
Спірні правовідносини виникли між ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Сервісшина» ЛТД як замовником будівництва та Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як суб`єктом владних повноважень, уповноваженим приймати відповідні рішення.
ОСОБА_1 не є стороною зазначених правовідносин, не є власником чи користувачем земельної ділянки, щодо якої видані оспорювані містобудівні умови та обмеження.
Оскаржуване рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року не містить ані в мотивувальній, ані в резолютивній частині будь-яких висновків щодо прав, свобод, інтересів чи обов`язків ОСОБА_1 .
Обов`язковою умовою апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції особою, яка не брала участі у справі, є доведеність того, що таким судовим рішенням безпосередньо вирішено питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
Тобто на апелянта покладається обов`язок доведення наявності факту впливу на його існуючі права предмету спірних правовідносин. Він повинен навести суттєві доводи, що відносини, які виникли між позивачем та відповідачем впливають (порушують) його права саме через призму ухваленого судом рішення.
Крім того, саме порушення має бути реальним, стосуватися зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення, що не дозволяє скаржитися щодо певних обставин абстрактно лише тому, що заявник вважає, що спірний пункт рішення начебто впливає на його правове становище. Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок.
Як наслідок, апеляційному оскарженню підлягають виключно ті судові рішення, які мають безпосередній та прямий вплив на права, свободи, інтереси та (або) обов`язки апелянта.
Посилання на дотримання Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень, які були предметом розгляду суду, не є достатньою підставою для апеляційного перегляду такого рішення, оскільки обов`язковою умовою для початку апеляційного перегляду є доведеність апелянтом порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що під час розгляду справи суд повинен встановити, чи має місце порушення прав та інтересів апелянта, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо апелянт не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є неправомірними, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та відмови позивачу у задоволенні позовних вимог у суду апеляційної інстанції немає.
Колегія суддів наголошує, що звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах, а тому встановлена судом відсутність порушення права апелянта оскаржуваним рішенням є підставою для закриття апеляційного провадження.
Звертаючись з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 пов`язує порушення своїх прав із тим, що земельна ділянка, на якій заплановано будівництво, на його переконання, знаходиться в межах історичного ареалу міста Києва, а можливе здійснення забудови з порушенням установлених обмежень може призвести до спотворення історичного ареалу та ландшафту, що, як стверджує апелянт, порушує його права у культурно-історичній сфері як громадянина України та киянина.
Разом з тим такі доводи свідчать про загальний суспільний інтерес апелянта у збереженні культурної спадщини та дотриманні вимог містобудівного законодавства, проте не підтверджують того, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року безпосередньо вирішено питання про його індивідуально визначені права, свободи, інтереси чи обов`язки.
Отже, з огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 не вирішувалося, то апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 у відповідності до приписів п. 3 ч. 1 ст. 305 КАС України необхідно закрити.
Керуючись ст.ст. 293, 305, 308, 310, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В:
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Сервісшина» ЛТД до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, як помилково відкрите
Ухвала набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді: О.М. Кузьмишина
А.Б. Парінов
(повний текст ухвали складено 08 жовтня 2026 р.)