ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
09 жовтня 2026 року м. Львів Справа № 140/1680/26 пров. № А/857/48674/26
Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Глушко І. В., перевіривши апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року у справі № 140/1680/26 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Горсталь» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року адміністративний позов задоволено. Не погодившись із прийнятим рішенням, Волинська митниця подала апеляційну скаргу.
Із матеріалів справи слідує, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження 22 травня 2026 року.
Апеляційна скарга скаржником подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом її формування у системі «Електронний суд» 03 вересня 2026 року, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження рішення.
Водночас скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, покликаючись на подання первинної апеляційної скарги в межах встановленого процесуальним законом строку, подання апеляційної скарги у найкоротші терміни після повернення первинної апеляційної скарги Восьмим апеляційним адміністративним судом.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, вирішуючи питання поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів, а також з того, чи мав скаржник можливість своєчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження.
Відповідно до вимог частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою цієї статі встановлено, що учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч.3 ст. 295 КАС України).
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
В свою чергу необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження остаточного судового рішення є порушенням принципу "Res judicata" (юридичної визначеності). Відхід від цього принципу можливий лише у разі, якщо він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно ч.1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Водночас ч.2 ст.44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Аналіз наведеного законодавства дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями можуть скористатися правом їх оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. При цьому усі учасники судового процесу рівні перед законом і судом.
Процесуальним законом чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.
Судом враховано, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Відтак, після усунення обставин, які були підставою для повернення апеляційної скарги, її може бути подано повторно. При цьому, у разі повторного подання апеляційної скарги, до неї застосовуються ті ж вимоги, що й у випадку первинного оскарження, у тому числі й дотримання строків на подання апеляційної скарги.
Механізм же реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано главою 1 Розділу ІІІ КАС України.
Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду, не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків та за відсутності поважних причин їх пропуску.
Необхідно зазначити, що оскарження рішення суду є правом сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатись цим правом, то реалізація цього права повинна відбуватись із дотриманням порядку і строків, встановлених положеннями процесуального закону. Зловживання процесуальними правами не допускається.
У контексті наведеного вище слід зазначити, що усталеною є практика Верховного Суду (див. постанови Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 804/2979/17, від 24 червня 2019 року у справі №826/13063/17, від 14 квітня 2020 року у справі №280/1068/19, від 10 серпня 2021 року у справі №826/7551/16, від 23 грудня 2022 року у справі № 380/17601/21, від 28 червня 2023 року у справі №160/5058/20, від 06 лютого 2024 року у справі №460/2510/23, від 15 травня 2025 року у справі №560/7133/24 та від 18.02.2026 у справі №160/4328/25), відповідно до якої обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути безумовною підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
Більш того, у ситуації з пропуском строків державними органами - поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.
Відтак, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Так само усталено є практика Верховного Суду, відповідно до якої сам по собі факт повернення вчасно поданої вперше апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19, в якій зазначено, що обставини звернення апелянта з первинною апеляційною скаргою (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) у строк, встановлений КАС України, також були визнані судом апеляційної інстанції неповажною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки сама та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду, не означає наявність в особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк у разі його пропуску, тим більш, за відсутності поважних причин.
Зі змісту клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження слідує, що наведені у ньому доводи є необґрунтованими, так як невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги та, як наслідок, повернення її скаржнику не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
Враховуючи наведене, вказану апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку.
Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.
При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз`яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись статтями 286, 295, 298, 299, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,-
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними наведені Волинською митницею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року у справі № 140/1680/26 - залишити без руху.
Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Глушко