РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 564/948/26
09 жовтня 2026 року
Костопільський районний суд Рівненської області
в складі: головуючого судді Снітчук Р.М.
за участі секретаря Чикун Д.О.
заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Костопіль цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 , Міністерство внутрішніх справ України про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
в с т а н о в и в:
У зазначеній заяві ОСОБА_1 покликається на те, що з липня 2021 року проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_2 .
Вони разом винаймали житло в м. Костопіль Рівненського району Рівненської області, вели спільне господарство, мали спільний бюджет та побут, несли витрати по утриманню житла, проводили ремонтні роботи, разом проводили дозвілля, мали взаємні права та обов`язки, притаманні подружжю.
28.10.2025 ОСОБА_2 було призвано на військову службу по мобілізації на особливий період та він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , займав посаду стрільця-снайпера 3 парашутно-десантного відділення 1 парашутно-десантного взводу 7 парашутно-десантної роти 2 парашутно-десантного батальйону.
04.02.2026 їй надійшло сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомлення військової частини НОМЕР_1 про те, що ОСОБА_2 , призваний на військову службу по мобілізації, 21 січня 2026 року зник безвісти під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Покровськ Донецької області.
Вказує, що вона відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» має право на отримання грошового забезпечення, пільг та соціальних виплат як член сім`ї зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 , з яким проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
У позасудовому порядку довести факт проживання як чоловіка і жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_2 не має можливості.
Просила встановити факт її проживання з липня 2021 року до 21 січня 2026 року однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 .
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала, покликаючись на обставини, викладені у заяві та просила їх задовольнити. Крім того, пояснила, що із ОСОБА_2 стала проживати однією сім`єю з липня 2021 року. Вони разом винаймали житло, останнє їх спільне місце проживання АДРЕСА_1 . Вони разом працювали на будівництві, без офіційного працевлаштування, мали спільний бюджет, вели спільне господарство, утримували житло, сплачували комунальні платежі, проводили ремонтні роботи, разом проводили дозвілля. За місцем їх спільного проживання знаходяться особисті речі та документи ОСОБА_2 . Ніхто з них в іншому шлюбі не перебував, між ними склалися щирі взаємні почуття любові та поваги один до одного. У жовтні 2025 року ОСОБА_2 був призваний на військову службу, на особливий період, вона неодноразово відвідувала його на полігоні під час проходження ним військової підготовки. 04.02.2026 вона отримала сповіщення про те, що ОСОБА_2 21.01.2026 зник безвісти під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Покровськ Донецької області.
Представники заінтересованих осіб військової частини НОМЕР_1 , Міністерства внутрішніх справ України у судове засідання не з`явилися, просили розгляд справи здійснювати у їх відсутності.
Заслухавши пояснення заявника, свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає заявлені вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
П. 5 ч. 2 ст. 293, п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Судом встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваний на військову службу по мобілізації на особливий період, стрілець-снайпер 3 парашутно-десантного відділення 1 парашутно-десантного взводу 7 парашутно-десантної роти 2 парашутно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 зник безвісти 21 січня 2026 року поблизу населеного пункту Покровськ Донецької області, що підтверджується сповіщенням військової частини НОМЕР_1 від 02.02.2026, повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.02.2026.
Із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026181150000025 від 05.02.2026 вбачається, що внесено відомості за фактом зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 , за ознаками ч. 1 ст. 115 КК України.
Із показань свідка ОСОБА_3 вбачається, що із заявником та ОСОБА_2 вона перебувала у дружніх відносинах, часто разом зустрічалися, проводили дозвілля. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 близько шести років проживали однією сім`єю, винаймали житло, постійного місця проживання не мали, працювали на будівництві, спільних дітей не мали.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні показав, що товаришував із заявницею та ОСОБА_2 , вони разом відвідували його. Він вважав їх чоловіком та дружино, оскільки вони разом проживали однією сім`єю близько п`яти років, спільно винаймали житло. Заявник відвідувала ОСОБА_2 на полігоні під час проходження ним військової служби.
Також встановлено, що заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення зазначеного юридичного факту з метою отримання права на грошове забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 , встановлених законом пільг та гарантій, як члену його сім`ї .
Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за зниклими безвісти військовослужбовцями зберігається виплата грошового забезпечення. У разі відсутності особистого розпорядження військовослужбовця грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців.
Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Таким чином поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р.- за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Таким чином для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всіх ознак, що притаманні наведеному визначенню.
Зокрема, наявність у осіб спільного побуту, спільного проживання в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечення себе всім необхідним для життя, ведення спільного господарства, повного або часткового об`єднання ними та витрачання коштів.
Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року № 554/8023/15-ц, № у ЄДРСР 83000767).
Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю. Таким чином, предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, покази свідків, листи ділового та особистого характеру тощо. Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного з подружжя, свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи виселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтво про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Разом із тим, заявником не надано належних та достатніх доказів проживання однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 у період з липня 2021 року до дня зникнення безвісти останнього - 21.01.2026.
Зокрема, не долучено договорів найму чи оренди житла, укладених в інтересах сім`ї для спільного проживання, понесення спільних витрат зі сплати орендної плати та комунальних платежів, проведення ремонтних робіт, благоустрою житла.
Крім того, не надано доказів наявності спільного бюджету та побуту, придбання речей домашнього вжитку, побутової техніки, іншого майна для спільного користування, наявності взаємних прав та обов`язків, як подружжя.
Показання свідків, а також надані заявником фотографії про проведення спільного дозвілля із ОСОБА_2 не є достатнім доказом їх проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Як зазначено Верховним Судом у його постановах від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20, від 30 червня 2022 року у справі № 694/1540/20, від 25 грудня 2024 року у справі № 501/4442/21 факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуваннях, пересилання відповідачем коштів на рахунок жінки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між жінкою та чоловіком склалися та мали місце відносини, які притаманні подружжю.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що досліджені судом докази у своїй сукупності та взаємозв`язку не підтверджують того, що між заявницею та ОСОБА_2 склалися та мали місце з липня 2021 року до 21 січня 2026 року усталені відносини, які притаманні подружжю.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про встановлення факту проживання заявниці та ОСОБА_2 однією сім`єю, як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу.
На підставі наведеного та керуючись ч. 2, ч. 4 ст. 3 Сімейного кодексу України, ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. 2, 11, 13, 19, 258, 259, 264, 265, 268, 272, 293, 294, 315, 352, 354 ЦПК України,
у х в а л и в:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 , Міністерство внутрішніх справ України про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заявник ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Заінтересовані особи: Міністерство внутрішніх справ України, 00024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця,10, ЄДРПОУ 00032684.
Військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Повний текст судового рішення складено 09 жовтня 2026 року.
Суддя: Снітчук Р.М.