Справа № 442/7359/25 Головуючий у 1 інстанції: Нагірна О.Б.
Провадження № 22-ц/811/201/26 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2026 року м. Львів
Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
встановив:
25.09.2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягувати з ОСОБА_1 в її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що з 29.03.2013 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06 серпня 2024 року.
У шлюбі в сторін народилося троє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , двоє з яких є неповнолітніми.
Діти проживають разом із нею і перебувають на її утриманні.
Наголошувала, що дітям потрібно забезпечити належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку, який вона не може здійснювати самостійно, тому, враховуючи те, що батько дітей є здоровою та працездатною особою, він може сплачувати аліменти у розмірі 1/3 всіх видів заробітку.
Заочним рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 грудня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 1211 грн. 20 коп. судового збору.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 січня 2026 року у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду відмовлено.
Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_1 , просив його змінити в частині визначення розміру стягуваних аліментів, присудивши до стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання двох дітей у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Вважає, що суд першої інстанції неповно встановив обставини, які мають значення для справи, не дав їм належної правової оцінки і допустив порушення норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначав, що він визнає свій обов`язок по утриманню дітей, однак, судом першої інстанції не враховано, що він є особою з інвалідністю ІІ групи по зору та з 02.07.2009 року йому встановлено інвалідність безстроково, що підтверджується довідкою МСЕК серії ЛВА-1 №439093.
Зауважував, що відповідно до довідки про доходи від 17.12.2025 року, він отримує пенсію по інвалідності в розмірі 3323 грн., а також має на утриманні малолітню дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з якою разом проживає у житловому будинку АДРЕСА_1 , вказаний житловий будинок належить його батькові - ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18.11.1999 року.
Просив урахувати, що він згідний сплачувати аліменти у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, тобто у мінімальному гарантованому розмірі аліментів на одну дитину, що, на його переконання, за наведених обставин буде відповідати інтересам дітей та його матеріальним можливостям.
Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 22.09.2026 року, є дата складення повного судового рішення - 02.10.2026 року.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони у справі з 2013 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06 серпня 2024 року.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи по зору, з 24.06.2009 року йому встановлено інвалідність безстроково, що підтверджується довідкою МСЕК серії ЛВА-1 №439093.
Відповідно до довідки про доходи від 17.12.2025 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Дрогобицькому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області і отримав пенсію по інвалідності за період з травня по листопад 2025 року у розмірі 23361 грн. (3323 грн. щомісяця).
Відповідач ОСОБА_1 має малолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір`ю якої є ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Бориславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Відповідно до довідки Східницької селищної ради №388-4 від 16.12.2025 року, виданої власнику житлового приміщення ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до ст.51 Конституції України, Конвенції про права дитини, статей 5, 154, 257 СК України, держава Україна гарантує кожній дитині захист її прав та інтересів, бере під свою охорону кожну дитину як особистість.
Згідно з ч.2 ст.51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ст.5 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зі змінами, внесеними Протоколом №11), кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебуванні в шлюбі та у випадку його розірвання.
Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.181 СК України, той з батьків, з яким проживають діти, має право на одержання матеріального утримання (аліментів) на дітей від іншого з батьків, який проживає окремо від дітей.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина (ч.3 ст.181 СК).
Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; а також інші обставини, які мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що у 2025 році (на момент звернення до суду з даним позовом) прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становив 3196 грн.
При цьому, основним критерієм визначення судом розміру аліментів на дитину має бути достатність аліментів для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Статтею 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Частиною п`ятою статті 183 СК України встановлено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Таким чином, сімейне законодавство визначає, що розмір частки доходу платника аліментів на утримання двох дітей становить 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів.
Задовольнивши позовні вимоги позивача та присудивши до стягнення з відповідача аліменти на двох дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд першої інстанції дотримався наведених вище вимог закону, тому правових підстав для іншого висновку за встановлених обставин справи немає.
У зв`язку з тим, що відповідач отримує дохід у виді пенсії по інвалідності, який не є значним, колегія суддів вважає, що стягнення аліментів у вказаному розмірі не порушить ні прав відповідача, як платника аліментів, ні прав його третьої дитини на рівне з іншими дітьми матеріальне утримання, оскільки 1/3 частина від його доходу не перевищує мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення даного спору і не вказують на допущення судом порушень норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Разом з тим, судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права в частині розподілу судових витрат, поклавши на відповідача обов`язок по сплаті судового збору в дохід держави у розмірі 1211 грн. 20 коп., від сплати якого він звільнений на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», оскільки є особою з інвалідністю другої групи, що підтверджується довідкою МСЕК серії ЛВА-1 №439093, тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню, а оскільки обидві сторони в даній справі звільнені від сплати судового збору, такий не підлягає стягненню.
В решті, підстав для скасування чи зміни рішення немає, тому апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 грудня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави судового збору у розмірі 1211 гривень 20 копійок - скасувати.
В решті рішення суду - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 02 жовтня 2026 року.
Головуючий С.М. Бойко
Судді: С.М. Копняк
А.В. Ніткевич