Справа № 953/3264/24
н/п 2-з/953/65/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" жовтня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
судді Єфіменко Н.В.,
за участі секретаря Лущан В.О.,
прокурора Добронос Д.С.,
представника
відповідача Пушинського М.В.,
представника
третьої особи Мухи А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Київської окружної прокуратури м. Харкова про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах Держави в особі Харківської міської ради, Харківської обласної державної адміністрації (Харківської обласної військової адміністрації) до ОСОБА_1 , третя особа - Державне підприємство «Харківська лісова науково-дослідна станція», про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, звільнення земельної ділянки, з приведенням її придатний стан,
встановив:
Київським районним судом м. Харкова здійснюється розгляд цивільної справи за позовом Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах Держави в особі Харківської міської ради, Харківської обласної державної адміністрації (Харківської обласної військової адміністрації) до ОСОБА_1 , третя особа - ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція», про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, звільнення земельної ділянки, з приведенням її придатний стан.
05.10.2026 до суду надійшла направлена 02.10.2026 через систему «Електронний суд» заява про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії.
В обґрунтуванням заяви прокурор посилався на те, що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку кадастровий номер [номер приховано]:00:000:2561, по АДРЕСА_1 , збудував на ній двоповерхову будівлю за відсутності права на виконання будівельних робіт. Так відповідач в будь-який момент може здійснити відчуження та реєстрацію будівлі, що складне або взагалі зробить неможливим виконання рішення суду. Вважає, що забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії є ефективним захистом прав позивача.
У судовому засіданні прокурор заяву підтримала та просила її задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення заяви заперечував, посилаючись на те, що справа перебуває на стадії розгляду по суті, прокурор подав докази на підтвердження позовних вимог. Сам факт подання позову про знесення будівлі не свідчить про існування ризику невиконання майбутнього рішення суду. Для застосування заходів забезпечення заявник має довести конкретні дії відповідача, які створюють реальну, а не припущену загрозу виконанню можливого рішення суду.
Представник третьої особи заяву підтримав.
Вислухавши заяву прокурора, думку представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши заяву, матеріали справи, суд дійшов до наступного:
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Так, згідно п.43 рішення ЄСПЛ по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч.1, ч.2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно п.1, п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно або забороною вчиняти певні дії.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову для нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності має здійснюватись судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Підставою задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, а саме розпорядження відповідачами спірними земельними ділянками, що може перешкодити виконанню судового рішення, якщо воно буде на користь позивача.
Крім того, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально- правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення..
Таким чином, слід зазначити, що заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Відповідний вид забезпечення позову повинен стосуватися предмету спору.
Предметом позову є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , звільнення земельної ділянки з приведенням її у придатний стан.
Позивач просить забезпечити позов шляхом заборони відповідачу та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо передачі у володіння, користування, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, у заставу, в іпотеку або будь-якого іншого обтяження, зміни площі та інших характеристик, часток, власника, поділу, об`єднання і інших реєстраційних дій, у тому числі реконструкції, перебудови, будівництва, проведення будь-яких земляних робіт, улаштування фундаментів, спорудження тимчасових чи постійних споруд, зміни рельєфу земельної ділянки та інших дій, пов`язаних із забудовою або зміною її стану, щодо об`єкта самочинного будівництва двоповерхового житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
13.01.2012 заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова, зокрема, зобов`язано ОСОБА_2 звільнити та привести у придатний для використання стан земельну ділянку, площею 0,2212 га по АДРЕСА_1 .
Враховуючи характер та обсяг позовних вимог, суд вважає, що заборона вчиняти будь-які щодо спірного майна є достатнім та співмірним заходом забезпечення позову відповідно до заявлених позовних вимог, а відтак заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 149-153, 259-261, 352-354 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву Київської окружної прокуратури м. Харкова про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах Держави в особі Харківської міської ради, Харківської обласної державної адміністрації (Харківської обласної військової адміністрації) до ОСОБА_1 , третя особа - Державне підприємство «Харківська лісова науково-дослідна станція», про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, звільнення земельної ділянки, з приведенням її придатний стан, - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав, вчиняти будь-які дії щодо об`єкта самочинного будівництва двоповерхового житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Дана ухвала є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили, тобто до 12.03.2028.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Стягувач: Київська окружна прокуратура м. Харкова, ЄДРПОУ [номер приховано], м. Харків, вул. Сумська, буд.76, в інтересах Держави в особі Харківської міської ради, Харківської обласної державної адміністрації (Харківської обласної військової адміністрації).
Боржник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .
Суддя Н.В. Єфіменко