Справа № 213/731/26
2/171/2723/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" жовтня 2026 р. м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Мигалевича В.В.,
за участю секретаря судового засідання Ровної Н.А.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
у підготовчому засіданні в цивільній справі за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 про поділ спільного майна, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Апостолівського районного суду Дніпропетровської області знаходиться справа за позовом представника позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 про поділ спільного майна, свої вимоги мотивує тим, що 12.05.2020 року між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб. За час перебування у шлюбі придбали у власність квартиру розташовану за адресою АДРЕСА_1 , та автомобіль марки Kia Sportage. 21.07.2025 року рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області шлюб було розірвано. Оскільки позивач та відповідач не можуть самостійно домовитись щодо поділу спільного майна , тому виникла необхідність звернення до суду з позовом про поділ майна, в якому позивачка просить суд визнати в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на автомобіль марки Kia Sportage 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер (VIN-код) НОМЕР_3 та стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості частки автомобіля марки Kia Sportage 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер (VIN-код) НОМЕР_3 в сумі 400850,00 грн..
02.06.2026 року на адресу суду від представника позивачки надійшла заява про зміну предмету позову, яка мотивована тим, що в позовній заяві зазначається, що позивач та відповідач в період шлюбу, окрім автомобіля придбали квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , яка була зареєстрована на ім`я позивача ОСОБА_3 . Проте, оскільки нерухоме майно на час звернення до суду було продано відповідачем, тому позивач має право на грошову компенсацію 1/2 вартості спірного нерухомого майна, в зв`язку з чим, просить суд стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 97[телефон приховано]) в сумі 175000,00 грн..
Позивачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала заяву про зміну предмету позову. Також зазначила що після зміни предмету позову справа підсудна Апостолівському районному суду Дніпропетровської області.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача не заперечувала проти прийняття до розгляду заяви про зміну предмету позову. Зазначила, що у разі прийняття до розгляду заяви про зміну предмету позову ця справа не може бути підсудна Апостолівському районному суду Дніпропетровської області, та її слід передати на розгляд Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суд дослідив матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви (частина третя статті 49 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19 зазначено, що «під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі 923/1061/18, від 19 грудня 2019 року у справі № 925/185/19, від 23 січня 2020 року у справі № 925/186/19».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року у справі № 570/5639/16-ц (провадження № 61-19440св21) зазначено, що «зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи:
1) заміна одних позовних вимог іншими;
2) доповнення позовних вимог новими;
3) вилучення деяких із позовних вимог;
4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Колегія суддів Верховного Суду не погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо повернення заяви про зміну предмета позову і вважає, що позивач має право на уточнення позовних вимог, враховуючи приписи статей 13, 175, 197 ЦПК України, якими передбачено виключне право позивача на визначення предмета та підстав спору, а також способу захисту порушеного права та інтересу. У цьому випадку суди не врахували вимоги статті 189 ЦПК України, за якими одним із завдань підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті».
Верховний Суд зазначає, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог.
Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову; збільшення або зменшення розміру позовних вимог; об`єднання позовних вимог; зміну предмета або підстав позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні у ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/обраних способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Тому, враховуючи те, що крім автомобіля, як зазначено у заяві в спільній власності подружжя перебувала і квартира, яка на думку сторони позивача також потребує поділу між подружжям, та враховуючи той факт, що в добровільному порядку сторони не досягти згоди, тому дане питання підлягає вирішенню в судовому порядку, заява про зміну предмету позову відповідає вимогам закону та подана у строки, встановлені ЦПК України, суд доходить до висновку про наявність підстав для прийняття її до розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь - яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки; будинки; квартири, тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.
Предметом позову у цій справі є вимоги, пов`язані з нерухомим майном (квартирою), розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказана адреса до територіальної юрисдикції (підсудності) Апостолівського районного суду Дніпропетровської області не відноситься.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Підсумовуючи викладене, з метою недопущення порушень територіальної юрисдикції, правил виключної підсудності, справа на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України підлягає направленню на розгляд Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 43, 51, 222, 353 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Прийняти до розгляду заяву від 02.06.2026 року представника позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову.
Цивільну справу № 213/731/26 за позовом представника позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 про поділ спільного майна - передати на розгляд Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, за місцем знаходження нерухомого майна.
Роз`яснити учасникам справи, що передача справи з підстав, зазначених вище в ухвалі, здійснюється не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, а якщо учаснику справи ухвала суду не була вручена у день її складення - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя В. В. Мигалевич