У Х В А Л А
Справа № 932/14400/26
Провадження № 2-з/932/112/26
01 жовтня 2026 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Куцевола В.В., розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі заяву позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання нерухомого майна спільною частковою власністю та визначення часток у спільній сумісній власності,-
В С Т А Н О В И В:
До Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання нерухомого майна спільною частковою власністю та визначення часток у спільній сумісній власності.
Одночасно з позовною заявою до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить заборонити державним реєстраторам будь-яких органів, в тому числі місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь- яких питань до будь-яких реєстрів, вчиняти будь-які реєстраційні дії, зокрема, але не виключно реєструвати право власності, право користування, іпотеки, будь-які правочини та інші будь-які права щодо майна:
-земельної ділянки: площею 0,0292 га, кадастровий номер: [номер приховано]:02:290:0002, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що зареєстрована за ОСОБА_3 , до вирішення спору по суті;
-домоволодіння, яке складається з одного житлового будинку: розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке зареєстроване за ОСОБА_3 , до вирішення спору по суті;
-земельної ділянки: площею 0,0614 га., кадастровий номер: [номер приховано]:01:301:0032 для ведення садівництва, розташованої на території с/т «Магнолія» с. Новоселівка, Піщанської сільської Ради, що зареєстрована за ОСОБА_3 , до вирішення спору по суті.
В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на те, що ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду міста Дніпра з позовною заявою до ОСОБА_2 , про визнання майна спільною частковою власністю, визнання права власності на частку цього майна придбаного внаслідок спільної праці.
Як зазначає позивач, в 1985 році ОСОБА_1 познайомилася з ОСОБА_3 . У період з 1985 року до 01 січня 2004 року вели спільне господарство, бюджет, мали спільну мету - створення матеріальних благ шляхом спільної праці. У вищезазначений період, внаслідок спільної праці та за рахунок спільних коштів було придбано та збудовано наступне майно:
- земельна ділянка площею 0,0292 га., яка розташована на території Бабушкінського ( АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер: [номер приховано]:02:290:0002.
- житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
- земельна ділянка площею 0,0614 га., яка розташована на території с/т «Магнолія» с. Новоселівка, Піщанської сільської Ради для ведення садівництва. Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер: [номер приховано]:01:301:0032.
Вищевказане нерухоме майно було зареєстровано за ОСОБА_3 , однак вклад у його придбання та створення був спільним.
Відповідач - ОСОБА_2 , який звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Мазур Яни Володимирівни із заявою про прийняття спадщини, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , може отримати в будь-який момент свідоцтво про право на спадщину за законом та відчужити майно, що в свою чергу призведе до порушення прав позивача та законних інтересів.
Отже, на думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання судового рішення та призведе до необхідності вжиття додаткових заходів з боку позивача, у зв`язку із чим просить суд забезпечити позов, шляхом заборони вчиняти певні дії стосовно спірного нерухомого майна.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши долучені до неї докази, приходжу до висновку про відмову у її задоволенні, за наступних підстав.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Відповідно до ч.ч. 6, 7, 8 цієї статті - залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій особи, яка може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
У заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просить забезпечити позов, оскільки вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду.
У той же час, як вбачається з тексту позовної заяви та заяви про забезпечення позову, а також наданих до них доказів, про порушення свого права позивач дізналася 01.11.2021 року, тобто з дня смерті ОСОБА_3 . Як зазначає сам позивач, станом на день подання позовної заяви, свідоцтво про право на спадщину відповідачем не отримано.
Разом з цим, із заяви про забезпечення позову та доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суд не має змоги пересвідчитися в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду по справі № 932/14400/26, також з огляду на те, що протягом досить тривалого часу відповідач не отримав свідоцтво про право на спадщину.
Зазначені відповідачем обставини, що викладені у заяві про забезпечення позову, не обґрунтовують необхідності в застосуванні вказаного у заяві виду забезпечення позову, враховуючи предмет позову.
Таким чином, з урахуванням вимог, викладених у заяві про забезпечення позову, відсутності доказів, які можуть підтвердити обґрунтованість вжиття заходу забезпечення позову, заява позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання нерухомого майна спільною частковою власністю та визначення часток у спільній сумісній власності, задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150-153, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання нерухомого майна спільною частковою власністю та визначення часток у спільній сумісній власності - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду, протягом 15 днів з дня її складення.
Суддя В.В. Куцевол