Справа № 213/3716/26
Провадження № 2-а/185/91/26
У Х В А Л А
09 жовтня 2026 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Головін В.О. розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , посада поліцейський 3 взвод 1 рота 2 бат. полк патрульної поліції в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі -
В С Т А Н О В И В :
До Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надішли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Войтюк Максима Андрійовича, посада поліцейський 3 взвод 1 рота 2 бат. полк патрульної поліції в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2026 головуючим суддею у даній цивільній справі визначено суддю Головіна В.О.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя приходить до наступного.
Згідно з п. 6 ч. 1ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 9 КАС України кожна сторона, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на власний розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі. Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачеві право на заявлення суду клопотання про заміну відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідача, таким чином розпорядившись своїми вимогами та процесуальними правами на власний розсуд, а також роз`яснити, що наслідок пред`явлення позову до неналежного відповідача може бути відмова у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст.4 КАС України).
Відповідно до положень статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, у тому числі щодо порушень, передбачених частиною першою статті 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Наведені вище норми законодавства свідчать, що інспектор поліції виконує владні управлінські функції, не у власних особистих інтересах, а діє від імені та на виконання функцій та завдань органів Національної поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію», систему поліції складають: центральний орган управління поліцією; територіальні органи поліції.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про Національну поліцію», територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
Належним є відповідач, який є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не повинна і не може відповідати за пред`явленим позовом. У разі якщо за змістом норми матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов`язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред`явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні. У такому випадку суд з метою забезпечення захисту порушеного (оспорюваного, невизнаного) права особи повинен замінити неналежного відповідача належним або залучити до участі у справі співвідповідача, однак на це потрібна згода позивача. Норми частини третьої статті 48 КАС щодо заміни неналежного відповідача (залучення співвідповідача) у справі кореспондуються з нормою частини третьої статті 9 цього Кодексу, згідно з якою кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом (принцип диспозитивності).
Позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. У такому випадку суд з метою забезпечення захисту порушеного (оспорюваного, невизнаного) права особи повинен замінити неналежного відповідача належним або залучити до участі у справі співвідповідача, однак на це потрібна згода позивача. При цьому, заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Отже визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності, або залучення співвідповідачів.
Такий висновок був неодноразово викладений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29.06.2021 у справі №460/2903/20, від 14.12.2020 у справі №826/17787/14, від 09.07.2020 у справі №2040/5355/18, від 26.08.2020 у справі №500/2972/17, від 23.06.2020 у справі №540/2269/18, від 30.09.2019 у справі №140/72/19 та від 19.04.2022 у справі № 400/3989/19.
Таким чином, належним відповідачем у справі має бути територіальний орган поліції, створений як юридична особа публічного права, що має власні рахунки, баланси та бюджетні асигнування, як відповідний орган, на який статтею 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення.
Згідно з приписами п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач зазначає: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Крім того, відповідно до ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Отже, позивачу необхідно надати уточнену позовну заяву в якій визначитись із належним відповідачем, із зазначенням відомостей передбачених п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, надати докази надсилання копії позовної заяви з додатками відповідачу та надати суду читабельну копію постанови, оскільки додане до позову фото постанови не дає змоги прочитати повністю її текст.
Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків на підставі ч. 13 ст. 171 КАС України - сім днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171 КАС України, суддя, -
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , посада поліцейський 3 взвод 1 рота 2 бат. полк патрульної поліції в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі- залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків який не може перевищувати сім днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Копію ухвали направити позивачу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://pvm.dp.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Cуддя: В. О. Головін