Справа № 560/1190/25
УХВАЛА
10 жовтня 2026 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши заяву в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Військова частинаА5725 подала заяву про роз`яснення рішення суду, покликаючись на його незрозумілість. Відповідач просить суд роз`яснити в частині того, чи зобов`язаний він здійснювати доплату грошової компенсації за невикористані дні відпусток та одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, які були нараховані та виплачені у 2024 році, а також який механізм обчислення таких виплат слід застосовувати з огляду на визначені судом періоди перерахунку грошового забезпечення.
Дослідивши зміст заяви та матеріали справи, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановляння ухвали.
Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення.
Суд зазначає, що роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо рішення є незрозумілим як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для тих, хто буде здійснювати його виконання.
Разом з тим, судове рішення є єдиним процесуальним актом, у якому мотивувальна та резолютивна частини перебувають у нерозривному логічному та правовому зв`язку. Резолютивна частина судового рішення не може тлумачитись відокремлено від висновків, викладених у його мотивувальній частині, оскільки саме мотивувальна частина розкриває правову природу та межі задоволених судом позовних вимог.
Як вбачається зі змісту рішення суду від 13 травня 2025, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, розділивши спірні правовідносини на два чіткі часові та правові періоди.
Суд встановив, що у період з 07.03.2022 по 19.05.2023 відповідач протиправно застосовував як розрахункову величину прожитковий мінімум станом на 01.01.2018, оскільки до 20.05.2023 діяли норми Законів України "Про Державний бюджет" на 2022 та 2023 роки, які вимагали застосування актуального прожиткового мінімуму. Саме для поновлення прав позивача у цей часовий проміжок суд зобов`язав Військову частину здійснити перерахунок усіх належних виплат, застосовуючи прожиткові мінімуми станом на 01.01.2022 та 01.01.2023.
Водночас суд у мотивувальній частині рішення (абзаци 2,3 сторінка 4 рішення) зазначив, що починаючи з 20.05.2023 (з дати набрання чинності Постановою КМУ №481) правове регулювання змінилося. У зв`язку з цим суд прямо вказав на відсутність у відповідача підстав для перерахунку грошового забезпечення позивача за період після 20.05.2023 виходячи із збільшеного розміру прожиткового мінімуму, оскільки з цієї дати розрахунковою величиною є стала величина 1762 гривні.
Звертаючись із заявою про роз`яснення, Військова частина вказує на незрозумілість механізму виконання резолютивної частини рішення в розрізі нарахування одноразових виплат при звільненні у листопаді 2024 (компенсації за відпустки та одноразової грошової допомоги), враховуючи, що їх розрахунок здійснюється згідно з Порядком № 260 станом на день звільнення (тобто у період дії сталої величини 1762 грн).
Роз`яснюючи вказане судове рішення в цій частині, суд зазначає, що вказівка у резолютивній частині на необхідність перерахунку виплат при звільненні (у тому числі грошової компенсації за невикористані календарні дні відпусток, допомоги на оздоровлення за 2024, одноразової грошової допомоги у разі звільнення) має реалізовуватись відповідачем виключно в межах тих правових висновків щодо розрахункових величин, які встановлені судом для відповідних періодів.
Оскільки суд своїм рішенням підтвердив правомірність дій відповідача щодо застосування після 20.05.2023 базової розрахункової величини у розмірі 1762 грн., та відмовив у задоволенні позову в частині перерахунку окладів після цієї дати, суд не змінював і не встановлював для позивача іншого розміру посадового окладу станом на день його звільнення у листопаді 2024, ніж той, що був правомірно застосований Військовою частиною (виходячи з 1762 грн).
Отже, зобов`язання відповідача в резолютивній частині рішення "здійснити перерахунок та виплату" вказаних одноразових сум при звільненні означає обов`язок Військової частини провести алгоритм такого перерахунку, однак із застосуванням тієї розрахункової величини, яка визнана судом законною на момент виникнення у позивача права на такі виплати (станом на дату звільнення у 2024 році це 1762 грн.), адже поширення розмірів прожиткового мінімуму за 2022-2023 на виплати, що формуються і виплачуються у період дії Постанови КМУ №481 (після 20.05.2023), суперечить змісту мотивувальної частини ухваленого судового рішення.
Таким чином, рішення суду не містить суперечностей і підлягає виконанню шляхом перерахунку щомісячних видів грошового забезпечення (які мали помісячний характер) у вказані судом конкретні періоди (з 07.03.2022 по 19.05.2023) з урахуванням зростання прожиткового мінімуму, тоді як перерахунок виплат, право на які виникло у позивача при звільненні у 2024, здійснюється на виконання цього рішення згідно з чинним законодавством на базі посадового окладу позивача станом на 2024, правомірність чого судом у цьому ж рішенні підтверджена.
При цьому суд окремо звертає увагу, що включення до резолютивної частини рішення положень щодо зобов`язання здійснити перерахунок усіх без виключення заявлених позивачем виплат, у тому числі тих, що були здійснені при його звільненні у 2024 році, не є процесуальною опискою чи логічною суперечністю, а є наслідком дотримання судом принципу повноти судового розгляду та системного вирішення спору.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд зобов`язаний надати вичерпну відповідь на кожну заявлену позовну вимогу. Зазначення у резолютивній частині повного переліку виплат (включаючи компенсації за відпустки та грошову допомогу при звільненні) свідчить про те, що суд не залишив поза увагою жодну складову грошового забезпечення позивача.
Водночас, поняття "перерахунок", застосоване судом у резолютивній частині, є процесуальною дією (алгоритмом), яку зобов`язаний вчинити суб`єкт владних повноважень на виконання рішення суду, що не тотожне безумовному обов`язкові здійснити доплату по кожній з цих позицій.
Зобов`язавши відповідача здійснити перерахунок заявлених виплат "за періоди", суд тим самим зобов`язав Військову частину провести повний аудит нарахувань позивача до моменту його виключення зі списків особового складу, однак виключно через призму висновків, викладених у мотивувальній частині цього ж рішення.
Оскільки суд своїм рішенням підтвердив правомірність дій відповідача щодо застосування після 20.05.2023 базової розрахункової величини у розмірі 1762 грн., та відмовив у задоволенні позову в частині перерахунку окладів після цієї дати, суд не змінював і не встановлював для позивача іншого розміру посадового окладу станом на день його звільнення у листопаді 2024.
Отже, зобов`язання відповідача в резолютивній частині рішення "здійснити перерахунок та виплату" вказаних одноразових сум при звільненні означає обов`язок Військової частини застосувати алгоритм такого перерахунку, однак із неухильним використанням тієї розрахункової величини, яка визнана судом законною на кожен конкретний момент виникнення у позивача права на такі виплати.
Керуючись статтями 248, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву Військової частини НОМЕР_1 про роз`яснення судового рішення - задовольнити.
Роз`яснити рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 в частині зобов`язання здійснити перерахунок та виплату одноразових виплат при звільненні (грошової компенсації за невикористані календарні дні відпусток, одноразової грошової допомоги при звільненні), розтлумачивши його наступним чином:
1. зобов`язання Військової частини «здійснити перерахунок та виплату» вказаних виплат при звільненні слід розуміти та виконувати у системному зв`язку з висновками мотивувальної частини рішення суду. Відповідно, під час здійснення перерахунку цих виплат у листопаді 2024 потрібно застосовувати як розрахункову величину сталу суму у розмірі 1762 гривні, оскільки правомірність застосування саме цієї величини для визначення посадового окладу позивача станом на день його звільнення (у період після 20.05.2023) підтверджена судом і у перерахунку грошового забезпечення за цей період позивачу відмовлено.
2. процесуальний обов`язок відповідача здійснити «перерахунок» означає необхідність проведення алгоритму перевірки та обчислення належних сум. У разі, якщо за наслідками здійснення Військовою частиною такого перерахунку (із застосуванням розрахункової величини 1762 грн. станом на дату звільнення) розмір перерахованих виплат математично дорівнюватиме сумам, які вже були фактично нараховані та виплачені позивачу під час виключення його зі списків особового складу, у відповідача відсутній обов`язок щодо здійснення додаткової доплати за вказаними виплатами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя І.С. Козачок