Ухвала № 140485219 у справі № 631/214/26 від 08.10.2026

справа № 631/214/26

провадження № 2/631/668/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

08 жовтня 2026 року селище Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Трояновської Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Семенко А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/2 частини усіх видів доходу (заробітку) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму на одну дитину відповідного віку, до досягнення ними повноліття, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Вказана позовна заява надійшла до Нововодолазького районного суду Харківської області 26 лютого 2026 року та була зареєстрована під єдиним унікальним № 631/214/26 (провадження № 2/631/668/26) й згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичною карткою справи та Контрольним журналом судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, переданий на розгляд головуючого судді Пархоменко І. О. 26 лютого 2026 року.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області, постановленою 26 травня 2026 року під головуванням судді Пархоменко І. О., позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, й призначено судове засідання.

Справа по суті розглянута не була, рішення у справі не ухвалено.

Рішенням Вищої ради правосуддя № 1229/0/15-26 від 18 червня 2026 року ОСОБА_6 звільнено з посади судді Нововодолазького районного суду Харківської області у зв`язку із поданням заяви про відставку та наказом виконуючого обов`язки голови суду ОСОБА_7 , прийнятим 24 червня 2026 року № 02-05/38, суддю ОСОБА_6 відраховано зі штату суду.

Розпорядженням керівника апарату Нововодолазького районного суду Харківської області Столяренка С. В. № 401 від 16 липня 2026 року призначено повторний автоматизований розподіл справи з єдиним унікальним № 631/214/26 (провадження № 2/631/668/26) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 липня 2026 року, обліково-статистичною картки справи та Контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, справу передано на розгляд головуючого судді Трояновській Т. М.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 17 липня 2026 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей прийнято до розгляду та з урахуванням приписів частини 12 статті 33 та частини 2 статті 213 Цивільного процесуального кодексу України повторно розпочато розгляд справи по суті.

Позивач, ОСОБА_1 , у судове засідання, призначене на 08 жовтня 2026 року, не з`явилась, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялась завчасно відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України.

ОСОБА_1 звернулась на адресу суду з заявою, що була зареєстрована за вхідним № 6840/26-вх. від 08 жовтня 2026 року, відповідно до якої просила суд її позовну заяву про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей залишити без розгляду, розгляд справи провести за її відсутності.

Відповідач, ОСОБА_2 , у судове засідання теж не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся завчасно відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України. Про причини своєї неявки суд не повідомив, ніяких клопотань на адресу суду не направляв. Раніше, а саме 17 серпня 2026 року ОСОБА_2 звертався на адресу суду з заявою, що була зареєстрована за вхідним № 5555/26-вх., відповідно до якої повідомив, що з позовними вимогами ОСОБА_1 не згоден, оскільки неповнолітні діти проживають із ним та повністю перебувають на його утриманні.

З цього приводу слід зазначити, що відповідно до пунктів 2 та 7 частини 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Положеннями частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно приписів пункту 1 частини 3 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

При цьому приписами частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Приймаючи до уваги той факт, що судом створені необхідні умови для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав на участь у розгляді справи в суді, враховуючи, відсутність підстав для визнання явки учасників справи обов`язковою для надання особистих пояснень, суд вважає за можливе провести судове засідання без участі останніх, при цьому відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи та всі фактичні данні, які мають значення для вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду або відмову у задоволенні клопотання, перевіривши їх доказами, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши матеріали справи, що містять наявні в ній письмові докази, суд виходить з наступного.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист (пункт 2 рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року по справі № 9-зп).

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При цьому, звернення особи до суду є її абсолютним правом.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів реалізується через врегульовану процесуальним законом можливість звернутися до суду з цивільним позовом.

Так, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

Приписами частини 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України регламентовано, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Таким чином, право кожної особи на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів рівною мірою стосується й права такої особи на залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до змісту пункту 3 частини 1 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання. При цьому ними в розумінні приписів частини 1 статті 42 та частини 1 статті 48 наведеного кодифікованого закону України є сторони (позивач і відповідач) й треті особи.

У пункті 5 частини 1 статті 257 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Отже, наведеними нормами Цивільного процесуального кодексу України передбачено право позивача, як учасника справи, з урахуванням приписів цього Кодексу та керуючись наявною у нього метою, вільно обирати вид власної процесуальної поведінки, в тому числі шляхом звернення до суду з заявою про залишення позовної заяви без розгляду до початку розгляду справи по суті.

Проаналізувавши наведені норми цивільного процесуального законодавства України суд виходить з того, що оскільки залишити позовну заяву без розгляду є правом позивача, який на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами, таке право є абсолютним і не залежить від волі інших учасників процесу.

З огляду на викладене, вирішуючи питання щодо залишення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, без розгляду, суд приймає до уваги вільне волевиявлення позивача щодо цього, відповідність заяви вимогам Цивільного процесуального законодавства України, повне розуміння передбачених законодавством наслідків таких дій, а також те, що розгляд справи по суті не розпочався, та вважає за можливе задовольнити заяву позивача та залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

При цьому суд виходить з того, що залишення позову без розгляду, так саме як і звернення до суду, є правом особи, заявлене клопотання не суперечить вимогам чинного законодавства і не порушує будь-яких прав та інтересів сторін. Позивач вільно розпорядилась своїм правом і саме таким способом, що унеможливлює подальший розгляд справи за суттю заявлених вимог.

Одночасно, суд вважає за необхідно роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 2 статті 257 Цивільного процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 55 Конституції України, статтями 4, 12, 13, 42, 43, 58, 60, 64, 128, 131, 211, 223, пунктом 5 частини 1 статті 257, статтями 258 - 261, частинами 5 та 11 статті 272, частиною 3 статті 294, частиною 2 статті 352, статтями 353 - 355 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження такої ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду та з інших поважних причин.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження

Суддя Т. М. Трояновська