Ухвала № 140485402 у справі № 646/7674/26 від 01.07.2026

ОСНОВ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

Справа № 646/7674/26

№ провадження 2-н/646/1950/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2026 року місто Харків

Суддя Основ`янського районного суду міста Харкова Іщенко О. В., розглянувши матеріали заяви про видачу судового наказу Комунального підприємства «Житлокомсервіс» в особі представника Липової Тетяни Ігорівни до ОСОБА_1 про стягнення на користь Комунального підприємства «Житлокомсервіс» заборгованості з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,

ВСТАНОВИВ:

До Основ`янського районного суду міста Харкова надійшли матеріали заяви Комунального підприємства «Житлокомсервіс» в особі представника Липової Т. І. до ОСОБА_1 про стягнення на користь Комунального підприємства «Житлокомсервіс» заборгованості з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 4 106,47 гривень, судового збору у розмірі 332,80 гривень та збору за формування довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб у розмірі 89,62 гривень.

Суд, дослідивши матеріали заяви, дійшов таких висновків.

Як убачається із змісту заяви, Комунальне підприємство «Житлокомсервіс» звернулось до суду із вимогою про стягнення з ОСОБА_1 на свою користь заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у розмірі 4 106,47 гривень.

Відповідно до довідки про нарахування та оплату житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , за особовим рахунком № НОМЕР_1 , утворилась заборгованість у зазначеному розмірі за період з 01.05.2017 по 01.04.2026.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини першої статті 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 385/321/20 наголошував на тому, що перебіг позовної давності починається з моменту, коли у особи виникло право на подання позову у матеріально-правовому аспекті. Мається на увазі таке подання позову, з яким пов`язується судовий захист права або здійснення примусу до дотримання норм права. Перебіг позовної давності пов`язується з моментом, коли право позивача порушено і таке порушення не усувається.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин; запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, було введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Аналогічний правовий висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21, провадження № 61-5238св22.

24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні було введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України» «Про введення воєнного стану в Україні».

У подальшому, відповідно до Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» неодноразово були внесені зміни щодо продовження строку дії воєнного стану в Україні та проведення мобілізації.

04 вересня 2025 року набув чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», яким було виключено пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.

Згідно із частиною п`ятою статті 261 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За змістом статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.

Отже, з урахуванням того, що позовна давність щодо кожного щомісячного платежу за житлово-комунальні послуги обчислюється окремо, суд доходить висновку, що в частині вимог про стягнення заборгованості строк позовної давності сплив.

Так, щодо частини щомісячних платежів, нарахованих за 2017 рік, станом на дату запровадження карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з 12.03.2020, минула значна частина трирічного строку позовної давності.

Разом з тим, передбачене пунктом 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України продовження строків позовної давності на період дії карантину, а в подальшому пунктом 19 цього розділу - на період дії воєнного стану, не передбачало поновлення чи початку нового перебігу такого строку, а лише продовжувало строк, у межах якого особа могла звернутися до суду за захистом свого права.

Після припинення дії зазначених положень перебіг позовної давності продовжився з урахуванням часу, який минув до моменту його продовження, та невикористаної частини строку.

Тому, станом на день звернення заявника до суду строк позовної давності щодо найбільш ранніх щомісячних платежів, включених до періоду заборгованості з 01.05.2017, сплив.

Згідно із частиною другою статті 167 Цивільного процесуального кодексу України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до пункту 5) частини першої статті 165 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Ураховуючи викладене вище, оскільки в частині вимог про стягнення заборгованості сплив строк позовної давності, суд дійшов висновку про відмову Комунальному підприємству «Житлокомсервіс» у видачі судового наказу на підставі пункту 5) частини першої статті 165 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно із частиною другою статті 166 Цивільного процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Відповідно до частини другої статті 164 Цивільного процесуального кодексу України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись пунктом 5) частини першої статті 165 Цивільного процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Комунальному підприємству «Житлокомсервіс» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 4 106,47 гривень, судового збору у розмірі 332,80 гривень та збору за формування довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб у розмірі 89,62 гривень.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З текстом ухвали можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О. В. Іщенко