ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
"09" жовтня 2026 р. Справа № 906/385/26
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Гудак А.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" на рішення Господарського суду Житомирської області від 26.08.2026 у справі №906/385/26 (суддя Давидюк В.К., м.Житомир, повний текст складено 01.09.2026)
за позовом: Акціонерного товариства "АвтоКрАЗ"
до відповідача: Акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес"
про стягнення 192 448,83 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 05.05.2026 та ухвали від 26.05.2026)
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Житомирської області від 26.08.2026 у справі №906/385/26 в частині стягнення з Акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" на користь Акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" 16 856,83 грн пені.
Листом №906/385/26/4789/26 від 21.09.2026 витребувано у Господарського суду Житомирської області матеріали справи №906/385/26.
05 жовтня 2026 року матеріали справи №906/385/26 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що подана апелянтом апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу (ГПК) України з огляду на таке.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно з ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги до господарського суду визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно п.п.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Оскільки, позовну заяву подано у 2026 році, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328,00 грн, згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026рік" .
Згідно п.п. 4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку судового збору у розмірі 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 26.08.2026 у справі №906/385/26 в частині стягнення з Акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" на користь Акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" 16 856,83 грн пені та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовної вимоги Акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" про стягнення пені відмовити повністю.
Відтак, за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у даній справі скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 4992,00грн (16856,83 *1,5% =252,85, що є меншим 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2026 рік, тому 3328,00 грн; 3328*150%= 4992,00 грн)
Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У зв`язку з цим, оскільки апеляційну скаргу подано засобами електронного зв`язку в електронній формі через підсистему "Електронний суд" розмір судового збору, який необхідно було сплатити скаржнику за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі становить 3993,60 грн. ( 4992,00грн * 0,8).
Проте,до апеляційної скарга Акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. Окрім того, відповідач у апеляційній скарзі просить відстрочити сплату судового збору у справі до постановлення рішення по суті. Обґрунтовуючи подане клопотання, скаржник зазначає, що на момент подання апеляційної скарги АТ «БМЗ «Прогрес» перебуває у вкрай складному фінансовому становищі, у зв`язку з чим товариство не має можливості одночасно з поданням апеляційної скарги сплатити судовий збір. Товариство має значну заборгованість із виплати заробітної плати працівникам. На примусовому виконанні перебуває значна кількість виконавчих проваджень, відкритих, зокрема, на користь працівників підприємства, а також щодо стягнення коштів на користь держави. Виконання судових рішень та стягнення коштів з відповідача здійснюється органами державної виконавчої служби. На рахунки та майно товариства накладені арешти, що істотно обмежує можливість апелянта вільно розпоряджатися наявними коштами.На підтвердження вказаних обставин надає постанову про арешт коштів боржника від 16.10.2025 року ВП №78665014 та інформацію з Єдиного реєстру боржників.
Розглянувши клопотання Акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" про відстрочення сплати судового збору у справі №906/385/26 до постановлення рішення по суті суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні такого клопотання, враховуючи наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Приписами норм вказаної статті визначено, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є правом, а не обов`язком суду, з огляду на що відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент подання апеляційної скарги та підтвердження цих обставин належними доказами.
Таким чином, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.
Відтак, встановлення державою обов`язку щодо сплати судового збору за звернення до господарського суду з апеляційною скаргою на судове рішення місцевого суду, у порядку та розмірі, що встановлені Законом України "Про судовий збір", є допустимим обмеженням скаржника у доступі до суду та не становить порушення гарантованого йому пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "права на суд".
Суддя зауважує, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про відстрочення сплати судового збору, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Kniat v. Poland"; пункти 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Jedamski and Jedamska v. Poland").
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Крім того, судом встановлено, що звертаючись до апеляційного суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, скаржником не наведено, що його матеріальне становище не дозволяє сплатити судовий збір у вказаному розмірі.
На підтвердження обставин, викладених у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, апелянтом надано постанову про арешт коштів боржника від 16.10.2025 № 78665014 та інформацію з Єдиного реєстру боржників.
Оцінюючи зазначені докази, суд зазначає, що постанова про арешт коштів боржника підтверджує вжиття заходів примусового виконання щодо нарахованої,але не виплаченої заробітної плати, однак не дає змоги встановити фактичний залишок коштів на рахунках Акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес", обсяг коштів, доступних для здійснення платежів, та наявність чи відсутність інших джерел та рахунків для сплати судового збору. Інформація з Єдиного реєстру боржників також свідчить про наявність відповідних записів щодо боржника, проте не підтверджує обсягу його поточних фінансових можливостей та об`єктивної неможливості виконати обов`язок зі сплати судового збору.
При цьому апелянтом не надано належних доказів, які б у сукупності з наведеними документами давали змогу встановити фактичний майновий стан товариства станом на дату звернення до суду та підтверджували, що застосовані заходи примусового виконання унеможливлюють сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Отже, наведені апелянтом обставини та подані на їх підтвердження документи не є достатніми для висновку про наявність передбачених законом підстав для відстрочення сплати судового збору, у зв`язку з чим у задоволенні відповідного клопотання слід відмовити.
Також, в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.
Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.
Суд зазначає, що згідно ч.2 ст.260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.174 ГПК України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Зазначений недолік апеляційної скарги має бути усунений шляхом направлення до Північно-західного апеляційного господарського суду - оригіналу платіжного документа (квитанції, платіжного доручення, тощо) про сплату (доплату) судового збору на реквізити: отримувач коштів ГУК у Рівн.обл/Рiвнен.міс.тг/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012494, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача [рахунок приховано], Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі ________ (Номер справи), Північно-західний апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа) - у розмірі 3 993,60 грн.
Отже, виходячи з вимог зазначених норм ГПК України, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" на рішення Господарського суду Житомирської області від 26.08.2026 у справі №906/385/26, подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства та підлягає залишенню без руху на підставі ст.174, п.2 ч.3 ст.258, ч.2 ст.260 ГПК України.
Згідно ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв`язку з цим, Акціонерному товариству "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес", з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги, слід у строк, визначений цією ухвалою подати до апеляційного господарського суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги до якої долучити докази сплати судового збору в розмірі 3993,60грн.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
1. Відмовити у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" про відстрочення сплати судовго збору у справі №906/385/26 до постановлення рішення по суті.
2. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" на рішення Господарського суду Житомирської області від 26.08.2026 у справі №906/385/26 - залишити без руху.
3. Запропонувати Акціонерному товариству "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом подання до апеляційного господарського суду заяви про усунення недоліків апеляційної скарги до якої долучити докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Житомирської області від 26.08.2026 у справі №906/385/26 в розмірі 3993,60 грн;
4. Роз`яснити Акціонерному товариству "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес", що у разі невиконання вимог даної ухвали у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.
Суддя Гудак А.В.