Судові рішення

Ухвала № 140486777 у справі № 904/6078/26 від 09.10.2026

Ухвала від 09.10.2026 у господарській справі № 904/6078/26 (категорія «Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин»). Суд: Господарський суд Дніпропетровської області, суддя Дичко Володимир Олександрович.

Справа№ 904/6078/26
СудГосподарський суд Дніпропетровської області
СуддяДичко Володимир Олександрович
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяСправи у спорах, що виникають з корпоративних відносин
Дата ухвалення09.10.2026
Надійшло до реєстру12.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140486777

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. [телефон приховано], fax [телефон приховано]

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

09.10.2026 м. Дніпро Справа № 904/6078/26

За заявою ОСОБА_1 /про вжиття заходів забезпечення позову/ (до відкриття провадження у справі) у справі № 904/6078/25

особи, які можуть отримати статус учасника справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" (49064, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Сергія Нігояна, буд.62, офіс 416, код ЄДРПОУ 38599254)

про стягнення 25 757 588,03 гривень

Суддя Дичко В.О.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою /про вжиття заходів забезпечення позову/ (до відкриття провадження у справі) шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" у межах суми стягнення 25 757 588,03 грн, які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на тих, які будуть відкриті після постановлення ухвали суду про забезпечення позову, в тому числі, але не виключно, на рахунках:

- НОМЕР_2 , що відкритий у Акціонерному товаристві "Перший Український Міжнародний Банк";

- НОМЕР_3 , що відкритий у Акціонерному товаристві "Державний ощадний банк України".

Обґрунтовуючи заяву, позивач зазначає, що згідно із протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" від 31.03.2025 вирішено за результатами фінансово-господарської діяльності ТОВ"ДЕМЗ" за другий - четвертий квартали 2024 року нарахувати дивіденди засновникам товариства пропорційно їхньому внеску до статутного фонду в загальній сумі 187 500 000грн та виплатити їх у безготівковій формі шляхом перерахування на банківські рахунки учасників товариства, зокрема, ОСОБА_1 - 16% - 30 000 000 грн. Виплату дивідендів провести до 30 вересня 2025 року.

Позивач стверджує, що йому перераховано відповідно до платіжної інструкції № 3072 від 10.04.2025 частково дивіденди в сумі 6 750 000 гривень.

Таким чином, заявник указує, що загальна сума невиплачених йому дивідендів згідно з рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" від 31.03.2025 становить 23 250 000 гривень.

ОСОБА_1 зазначає, що предметом позову будуть матеріально-правові вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" про стягнення заборгованості в сумі 25 757 588,03 грн, у тому числі невиплачені дивіденди в сумі 23 250 000 грн, інфляційні втрати в сумі 1 800 533,24 грн та 3% річних у сумі 707 054,79 грн, яка виникла на підставі рішення загальних зборів учасників товариства про виплату дивідендів та у зв`язку з частковим виконанням зобов`язання щодо виплати зі сторони відповідача.

Заявник вважає, що, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" упродовж року з моменту спливу кінцевого строку виплати дивідендів ухиляється від їхньої виплати в повному обсязі, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення в разі задоволення позову. Указує, що існує ризик зменшення обсягу грошових коштів та інших активів товариства, за рахунок яких, у разі задоволення позову, має бути забезпечено фактичне виконання судового рішення.

Також ОСОБА_1 повідомляє про вихід зі складу учасників товариства ОСОБА_2 , якому належала частка у статутному капіталі товариства номінальною варітсю 480 грн, що становила 16% статутного капіталу відповідача.

Заявник наполягає, що вибуття зі складу учасників особи, якій належало 16%статутного капіталу товариства, створює передумови для виникнення у відповідача значного майнового зобов`язання перед колишнім учасником та, відповідно, реального вибуття з майнової сфери товариства значного обсягу грошових коштів та/або іншого майна.

Окрему увагу ОСОБА_1 звертає на те, що розмір заявлених дивідендів ґрунтується на рішенні загальних зборів учасників товариства від 31.03.2025, у якому персонально визначено кожного учасника, розміри їхніх часток та конкретні суми дивідендів. Зокрема, щодо позивача безпосередньо зазначено: ОСОБА_1 - 16% - 30 000 000 грн, тому використання у протоколі формулювання "пропорційно внеску до статутного фонду" не створює невизначеності щодо змісту прийнятого рішення та розміру належних позивачу дивідендів. Зауважує, що оригінал протоколу від 31.03.2025 перебуває або повинен перебувати саме у відповідача.

Заявник вважає, що збереження на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" грошових коштів у межах ціни цього позову є безпосередньо пов`язаним із можливістю реального виконання майбутнього рішення суду. Накладення арешту виключно в межах заявленої до стягнення суми унеможливить розпорядження відповідною частиною грошових коштів до вирішення спору та водночас не позбавить відповідача можливості використовувати решту активів і грошових коштів для здійснення господарської діяльності.

ОСОБА_1 наполягає, що невжиття заходів забезпечення позову створює загрозу втрати грошових коштів, що належать позивачу, та позбавляє останнього можливості ефективного захисту порушених прав унаслідок фактичної неможливості виконання судового рішення в майбутньому.

Заявник указує про відсутність пропозицій щодо зустрічного забзпечення.

08 жовтня 2026 року через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову від 07.10.2026 року. Відповідач просить суд відмовити в повному обсязі в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 07.10.2026 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви.

На думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод", заявник, прямо посилаючись на баланс (звіт про фінансовий стан) відповідача на 30 червня 2026 року, зазначає, що гроші та їх еквіваленти становлять 1906651тис. грн (рядок 1165), що сума, на яку ОСОБА_1 просить накласти арешт, для Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" "є незначною", що у відповідача наявні інші значні обігові кошти на рахунках для здійснення поточної діяльності і що арешт у межах ціни позову не перешкоджатиме господарській діяльності.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" указує, що 25 757 588,03 грн становить 1,35% залишку грошових коштів. За твердженням позивача, майбутнє рішення суду, в разі задоволення позову, може бути виконане з наявних грошових коштів без арешту всіх рахунків. Ризик ускладнення чи унеможливлення виконання за такої позиції є припущенням, а не доведеною обставиною.

Відповідач вважає, що надана копія протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" від 31.03.2025 не може бути належним та достовірним доказом прийняття загальними зборами учасників відповідача рішення про виплату ОСОБА_1 дивідендів у сумі 30000000 грн та взагалі проведення цих зборів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" звертає увагу суду, що у відповідача відсутній оригінал протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" від 31.03.2025, як і інформація про скликання та проведення цих зборів, у тому числі про направлення будь-яких повідомлень щодо цих зборів.

Окремо відповідач зазначає, що згідно з наказом Міністерства економіки України №64-КВ від 21.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" визначено підприємством, що має важливе значення для національної економіки у сфері оборонно-промислового комплексу, а також критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, тому арешт грошових коштів підприємства в умовах воєнного стану може мати наслідком зупинку оборонного підприємства.

На думку відповідача, заявлений захід забезпечення позову не є співмірним із майбутніми вимогами позивача та фактично спрямований не на збереження існуючого майнового стану Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" до вирішення спору по суті, а здатний призвести до зупинення виробничої діяльності підприємства оборонно-промислового комплексу.

Розглянувши заяву /про вжиття заходів забезпечення позову/ (до відкриття провадження у справі), всебічно, об`єктивно та повно дослідивши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись майном або грошовими коштами, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (іншого речового права) на майно, витребування (передачу) майна або про стягнення грошових коштів.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання рішення суду.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позовної заяви.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У п.п. 47-48 постанови від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при розгляді заяви про забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3)співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав, про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такий правовий висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.10.2021 у справі № 903/533/21.

Підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3)необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 910/8682/18 та від 20.01.2025 у справі № 916/2907/24.

Як убачається з матеріалів заяви /про вжиття заходів забезпечення позову/ (до відкриття провадження у справі), до якої ОСОБА_1 долучив баланс (звіт про фінансовий стан) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" на 30 червня 2026 року, гроші та їх еквіваленти становили 1906651тис. гривень.

Таким чином, суд погоджується із твердженням відповідача, що майбутній розмір майнових вимог у сумі 25 757 588,03 грн становить 1,35% від указаного обсягу грошових коштів, що свідчить про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" значного фінансового ресурсу для потенційного виконання майбутнього судового рішення.

Суд зауважує, що в матеріалах заяви /про вжиття заходів забезпечення позову/ (до відкриття провадження у справі) відсутні докази того, що наявні у відповідача грошові кошти можуть зникнути, істотно зменшитись або стати недоступними для виконання судового рішення до моменту його ухвалення та набрання законної сили.

Саме лише посилання на можливість вільного розпорядження Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" належними йому грошовими коштами, так само як і припущення про ймовірне виникнення додаткових майнових зобов`язань у зв`язку з виходом одного з учасників відповідача, без підтвердження конкретних дій, спрямованих на виведення активів чи погіршення майнового стану підприємства, не є достатнім обґрунтуванням наявності реального ризику ускладнення або неможливості виконання майбутнього судового рішення.

Суд також ураховує, що забезпечення позову має застосовуватись виключно за наявності обґрунтованого ризику невиконання або ускладнення виконання судового рішення, а не лише з метою резервування грошових коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" на випадок можливого задоволення позову.

Наявність у відповідача грошових коштів, обсяг яких істотно перевищує майбутню заявлену до стягнення суму, за відсутності належних доказів їхнього можливого вибуття, свідчить, що необхідність застосування заходу забезпечення позову у виді арешту грошових коштів позивачем не доведена.

За таких умов накладення арешту на грошові кошти підприємства без належного підтвердження реальної загрози невиконання майбутнього рішення суду створює ризик непропорційного втручання в господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" та може негативно вплинути на виконання останнім поточних виробничих і фінансових зобов`язань.

Отже, суд вважає, що ОСОБА_1 не довів наявності обставин, які би свідчили про реальну загрозу істотного ускладнення чи унеможливлення виконання майбутнього судового рішення без застосування заявленого заходу забезпечення позову. Сам по собі факт існування між сторонами майнового спору та можливість відповідача розпоряджатись власними грошовими коштами не є безумовною підставою для накладення арешту на такі кошти.

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" достатнього обсягу грошових коштів для потенційного виконання майбутнього судового рішення, недоведеність реальних ризиків їхньої втрати, а також необхідність дотримання принципів співмірності заходів забезпечення позову та балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 /про вжиття заходів забезпечення позову/ (до відкриття провадження у справі) шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми стягнення 25 757 588,03 грн, які знаходяться на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на тих, які будуть відкриті після постановлення ухвали суду про забезпечення позову.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову покладаються на заявника.

Керуючись статтями 86, 129, 136-140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх. № зз-108/26 від 07.10.2026) /про вжиття заходів забезпечення позову/ (до відкриття провадження у справі) - відмовити.

2. Витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову покласти на заявника.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржена у строк та в порядку, що передбачені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.О. Дичко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
30.10.2026 Ухвала № 141086806 Господарський суд Дніпропетровської області
23.10.2026 Ухвала № 140900907 Господарський суд Дніпропетровської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 38599254. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг