ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про відмову в прийнятті додаткового рішення
м. Київ
08.10.2026 Справа № 910/7580/26
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком-ЗП»
про ухвалення додаткового рішення (розподіл судових витрат)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком-ЗП»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Протеїн Енерджі»
про стягнення 51 512, 27 грн
Суддя Бондаренко Г. П.
Без виклику представників сторін.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроком-ЗП» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Протеїн Енерджі» про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №1 від 25.03.2026 у загальному розмірі 51 512, 27 грн, з яких 47751, 18 грн сума основного боргу, 3 028,49 грн - пені, 429,76 грн інфляційних втрат, а також 302, 48 грн 3% річних.
13.07.2026 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи №910/7580/26 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2026 позовні вимоги задоволені частково. Стягнути з відповідача на користь позивача борг у розмірі 47 751, 18 грн, 3% річних у розмірі 302, 48 грн, інфляційні втрати у розмірі 381, 58 грн та судовий збір у розмірі 2 503, 36 грн. Відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 3 028, 49 грн та інфляційних втрат у розмірі 48, 18 грн.
01.10.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.
Суд, розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, вказує наступне.
Згідно з частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Частина 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачає ряд підстав за умови існування яких, суд з власної ініціативи або за заявою учасника справи може прийняти додаткове рішення, серед яких:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Судові витрати, в свою чергу, у відповідності до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 частини 3 зазначеної статті передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Пунктом 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
В позовній заяві позивач зазначив, що попередній (орієнтований) розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 24 462, 40 грн.
В позовній заяві позивач зазначив, що: «… докази понесених позивачем витрат будуть надані суду і відповідачу у строки, визначені в ст. 129 ГПК України», на що позивач посилається в заяві про ухвалення додаткового рішення.
В свою чергу, суд у пункті 2 розділі VI мотивувальної частини рішення від 29.09.2026 у даній справі вказав наступне:
«Суд звертає увагу, що згідно частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З огляду на те, що дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, а тому стадія судових дебатів не передбачається, суд констатує, що позивачу необхідно було подати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу або заяву, що такі докази будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду до закінчення розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження, але в будь якому разі до моменту виготовлення письмового тексту рішення.
Таким чином, позивач не зазначив, що відповідні докази будуть подані у відповідності до абзацу 2 частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та не конкретизував в якій саме строк передбачений зазначеною нормою (до закінчення судових дебатів; протягом 5 днів після ухвалення рішення суду) будуть подані відповідні докази щодо понесення судових витрат (на професійну правничу допомогу), тому суд вирішує питання щодо розподіл судових витрат позивача в даному рішенні.
Враховуючи те, що позивачем взагалі не надано будь яких доказів щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу, хоча він надіслав клопотання про виготовлення рішення у розумний строк, в якому достеменно зазначив, коли закінчується двохмісячний строк розгляду справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами оплати професійної правничої допомоги у визначений процесуальним законодавством строк».
З огляду на відсутність фактичних доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу та не поданням за час розгляду справи позивачем заяви, що такі докази будуть подані протягом 5 днів з моменту ухвалення судового рішення, суд вирішив питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу за наявними в матеріалах справи доказами.
Повертаючись до статті 244 господарського процесуального кодексу України вбачається, що суд може ухвалити додаткове рішення, якщо існують підстави передбачені частиною 1 і які не були вирішені при ухвалені рішення.
В рішенні від 29.09.2026 (пункт 2 розділ VI мотивувальної частини) вбачається, що судом вирішувалося питання щодо судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги.
Таким чином, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2026 було вирішено питання про судові витрати, то підстави для прийняття Господарським судом міста Києва додаткового рішення з цього питання відсутні, а відтак, суд дійшов висновку про відмову в прийнятті додаткового рішення.
Відповідно до частини 5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
На підставі викладеного та керуючись статтями 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком-ЗП» про ухвалення додаткового рішення.
2. Згідно частиною 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Г.П. Бондаренко