ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня [телефон приховано], тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
(додаткове)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2026 року м. Харків Справа № 922/4507/25 (911/3076/25)
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
без виклику представників сторін,
розглянувши заяву Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" про ухвалення додаткового рішення (вх. № 23813 від 28.09.2026) по справі
за позовом Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус", м. Київ
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграл Сістемс», м. Харків , 2. ОСОБА_1 , м. Київ , 3. ОСОБА_2 , с. Новосілки , 4. ОСОБА_3 , м. Обухів Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача - розпорядник майна ТОВ "Інтеграл Сістемс" арбітражний керуючий Кошовський С.В.
про стягнення коштів
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.09.2026 позовні вимоги задоволено повністю. Позовні вимоги задовольнити повністю. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл Сістемс", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" заборгованість в порядку регресу за договором гарантії № 43784/ЮГ-24 від 11.12.2024 у розмірі, що складає 23 522 429, 75 грн, яка включає в себе: основний борг - 23 311 196, 37 грн; заборгованість по нарахованим процентам - 111 766, 01 грн; пеня за несвоєчасне погашення гарантійної суми (основного боргу) - 98 992, 75 грн; пеня за несвоєчасне погашення процентів - 474, 62 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл Сістемс" на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" 88 209, 11 грн судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" 88 209, 11 грн судового збору. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" 88 209, 11 грн судового збору. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" 88 209, 11 грн судового збору.
28.09.2026 від позивача надійшла заява, в якій останній просить ухвалити у справі № 922/4507/25 (911/3076/25) додаткове рішення, яким стягнути з відповідачів на свою користь витрати на оплату правничої допомоги адвоката у розмірі 823 285, 00 грн (вх. № 23813). До даного клопотання додано відповідні докази, якими позивач обґрунтовує понесення вказаних судових витрат.
Ухвалою суду від 29.09.2026 заяву Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду. Вирішено заяву позивача розглядати без повідомлення (виклику) учасників справи.
07.10.2026 першим відповідачем надано до суду заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрати на правничу допомогу (вх. № 24712).
В обґрунтування заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення відповідач зазначає, що договірний розмір гонорару та розмір процесуальної компенсації не є тотожними, а, отже, сам факт укладення договору, погодження певної формули гонорару та його сплати не усуває необхідності окремої процесуальної оцінки тієї суми, яка покладається на іншу сторону. Також вказує, що при розподілі судових витрат суд повинен встановлювати реальний обсяг роботи адвоката на відповідній стадії, а не виходити лише із загального опису послуг або погодженого сторонами розміру винагороди, саме тому, на думку відповідача, для процесуальної компенсації має оцінюватися реальний зміст роботи, а не кількість формулювань, використаних в акті. Також заявник наголошує, що для оцінки способу формування заявлених витрат має значення, що у даній справі № 922/4507/25 (911/3076/25), АТ "Комерційний банк "Глобус" подало до того самого Господарського суду Харківської області заяву про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу в іншому відокремленому спорі у межах тієї самої справи про банкрутство № 922/4507/25 (922/4388/25). В обох випадках вартість цього комплексу не визначена через години роботи, кількість документів або вартість окремих процесуальних дій. Вона визначена однаково - як 3,5 % від ціни відповідного позову. Такий спосіб ціноутворення, на переконання відповідача, є допустимим у внутрішніх договірних відносинах банку з адвокатом, але сам по собі не доводить розумності, необхідності та співмірності саме такого розміру компенсації з процесуального опонента. Також відповідач вказує, що сам по собі солідарний характер матеріально-правових вимог не означає автоматичного виникнення солідарного обов`язку кількох відповідачів відшкодовувати судові витрати та вважає, що у поданій заяві позивач не навів самостійного правового та фактичного обґрунтування саме солідарного способу розподілу витрат. За таких обставин вважає, що заявлена сума підлягає істотному зменшенню до розміру, який суд визнає розумним і співмірним фактичному обсягу професійної правничої допомоги, наданої саме у цій справі, а вимога про солідарне її стягнення не підлягає задоволенню
Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про розподіл судових витрат, суд дійшов висновку про її часткове задоволення з огляду на наступне.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Ст. 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України докази розміру судових витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У судовому засіданні 16.09.2026 представник позивача зазначив, що докази понесення витрат на правничу допомогу адвоката будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, заява про ухвалення додаткового рішення подана до господарського суду через систему «Електронний Суд» в межах встановленого законодавством строку.
У заяві про ухвалення додаткового рішення зазначено, що загальний розмір понесених Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом справи, становить 823 285, 00 грн.
Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до положень ст. 1, 26, 27, 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
У ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між позивачем - Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" (клієнт) та адвокатом Гаврищук Наталією Євгеніївною підтверджуються договором про надання правничої допомоги від 25.10.2025 № 251021 (надалі - договір) за умовами якого адвокат приймає на себе зобов`язання надавати клієнту правову допомогу з питань, що ставляться клієнтом, а клієнт зобов`язується приймати та оплачувати послуги на умовах та в строки, що передбачені умовами цього договору.
Відповідно до розділу 3 договору, за надання послуг за цим договором клієнт сплачує пдвокату гонорар, виходячи з кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката, кількості годин, витрачених адвокатом на надання послуг клієнту, складності справи/завдання, обсягу наданих послуг/виконаних робіт, фінансового стану клієнта та іншої сторони (сторін) судового процесу, ціни позову (якщо підлягає грошовій оцінці), значимості справи для клієнта та впливу рішення суду на його репутацію та інші істотні обставини. Оплата послуг здійснюється клієнтом на підставі погодженого/підписаного сторонами акту приймання-передачі послуг у спосіб та у строки, визначені у відповідному акті. Розмір гонорару адвоката за послуги, пов`язані із розглядом справи в суді, складає від 7 (семи) до 10 (десяти) відсотків від ціни позову. Ставка гонорару адвоката за 1 (одну) годину роботи складає еквівалент суми від 100,00 (ста) до 150 (ста п`ятдесяти) євро, що за офіційним курсом Національного банку України на дату укладення даного договору становить 30,57 грн (тридцять гривень 57 копійок) за 1 (один) євро. Фіксований розмір, ставка гонорару адвоката за послуги, пов`язані із розглядом справ суді, а також порядок оплати гонорару визначається сторонами в окремих додаткових угодах, що є невід`ємною складовою цього договору.
Додатковою угодою № 101 до договору № 251021 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 25.10.2021 сторони домовились, що адвокат надаватиме правову допомогу клієнту, з питань, пов`язаних з правовідносин, що виникли на підставі договору про надання гарантії (гарантія виконання зобов`язання) № 43784/ЮГ-24 від 11.12.2024, укладеного між клієнтом та ТОВ «Інтеграл Сістемс», а саме з питань стягнення заборгованості в порядку регресу у судовому порядку, а саме: щодо вивчення документів наданих клієнтом, надання консультації в рамках вирішення справи, узгодження правової позиції, складання позовної заяви про стягнення заборгованості в порядку регресу, формування пакету документів та подача до суду позовної заяви з додатками, представництво інтересів клієнта у Господарському суді Київської області, Північному апеляційному господарському суду та Касаційному господарському суду Верховного суду. Складення усіх необхідних процесуальних документів під час розгляду справи по суті. Приймання-передача послуг за цією додатковою угодою оформлюється актом приймання-передачі послуг, в якому міститься детальний опис наданих адвокатом послуг. Клієнт зобов`язаний оплатити надані адвокатом послуги в повному обсязі протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі послуг.
Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами складено та підписано акт № 101 прийому-передачі послуг за додатковою угодою № 101 від 24.09.2025 до договору № 251021 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 25.10.2021, зі змісту якого вбачається, що позивачу були надані наступні послуги: проведення зустрічі з клієнтом, ознайомлення з наданими клієнтом документами, надання консультації в рамках зустрічі щодо вирішення даної справи, узгодження правової позиції, відшкодування транспортних витрати, витрати на телекомунікаційний зв`язок, тощо. Складання позовної заяви про стягнення заборгованості в порядку регресу, формування пакету документів та подача до суду позовної заяви з додатками (у кількості 4 прим для відповідачів та суду). Участі в судових засідання та складення усіх необхідних процесуальних документів під час розгляду справи в Господарському суді Київської області, та разі необхідності Північному апеляційному господарському суді, Касаційному господарському суді, включаючи гонорар успіху адвоката (в тому числі за характер складності справи).
Ціна позову - 23 522 429, 75 грн.
Розмір % від ціни позову - 3.5 %.
Загальна вартість професійної правничої (правової) допомоги в грн ПДВ не нараховується (п. 201.8 ст. 201 ПК України) - 823 285, 00 грн.
В наданому акті зазначено, що правові послуги надані адвокатом якісно і у повному обсязі. Клієнт не має претензій до адвоката.
Вказаний акт підписано без зауважень сторонами.
Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинились.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст.126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Верховний Суд, застосовуючи ч. 6 ст. 126 ГПК України, неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15; від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Як вже вказувалось вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. 5 - 7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123-130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
Також суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом (аналогічний висновок викладено в додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20).
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно зі ст. 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам ст. 75-79 ГПК України.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої та апеляційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).
Проаналізувавши надані позивачем докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд зазначає наступне.
Так, на підтвердження заявленої суми позивач посилається, зокрема, на договір про надання професійної правничої допомоги, додаткову угоду №101, акт приймання передачі послуг №101 від 24.09.2025 та платіжний документ про сплату 823 285, 00 грн.
В акті послуги описані узагальнено як комплекс дій, що охоплює аналіз документів, формування правової позиції, опрацювання нормативної бази, підготовку процесуальних документів та представництво інтересів позивача у суді.
Надаючи правову оцінку доказам позивача, зокрема, акту наданих послуг з правової допомоги від 24.09.2025, суд зазначає, що послуги: проведення зустрічі з клієнтом, ознайомлення з наданими клієнтом документами, надання консультації в рамках зустрічі щодо вирішення даної справи, узгодження правової позиції, відшкодування транспортних витрати, витрати на телекомунікаційний зв`язок, тощо, охоплюється послугою підготовки позову, у зв`язку з чим, суд погоджується з позицією відповідача, що адвокатом помилково було визначено такі послуги, як окремі та самостійні, а не як складові частини послуги з підготовки та подання позову. Подібна за своїм змістом правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду № 922/1964/21 від 16.11.2022.
Суд зауважує, що значна частина описаних в акті дій є взаємопов`язаними етапами підготовки одного позову, а після його подання, відзиву та пов`язаного з ним письмового змагального обміну не було.
Окрім цього, слід зазначити, що акт №101 засвідчує не обсяг фактично наданої правничої допомоги у Господарському суді Харківської області, а наперед визначену сторонами ціну майбутнього представництва, зокрема, у Господарському суді Київської області, Північному апеляційному господарському суді та Касаційному господарському суді. Отже, сума 823 285, 00 грн була визначена незалежно від того, яким у подальшому виявиться реальний обсяг роботи адвоката у справі. Вона залишилася б тією самою незалежно від кількості судових засідань, тривалості розгляду, подання чи неподання відзиву, необхідності готувати додаткові процесуальні документи, досліджувати нові докази або змінювати правову позицію.
Так, Верховний Суд у додатковій постанові від 13.04.2026 у справі № 367/4064/21, визначаючи розмір компенсації, врахував, що правова позиція сторони була сформована раніше і залишалася послідовною, а тому подальше представництво не вимагало повторного комплексного опрацювання всього нормативного та фактичного матеріалу. Отже, на переконання суду, при розподілі судових витрат суд повинен встановлювати реальний обсяг роботи адвоката на відповідній стадії, а не виходити лише із загального опису послуг або погодженого сторонами розміру винагороди.
Щодо послуги участь у судових засіданнях, суд зазначає, що в даній справі позивач брав участь у п`яти судових засіданнях, при цьому участь в даних засіданнях брав інший представник позивача - адвокат Бондаренко Р.В.
Також суд зазначає, що в процесі розгляду даного спору, відзиви на позов відповідачами не подавались, лише першим відповідачем та третьою особою були подані до суду письмові пояснення, на які позивачем були подані фактично аналогічні заперечення. А, отже, у позивача не виникало необхідності готувати відповідь на відзив, спростовувати викладені відповідачем та арбітражним керуючим правові заперечення, аналізувати додаткові докази, подані на підтвердження таких заперечень, або перебудовувати вже сформовану на момент подання позову правову позицію.
Щодо заявленої позивачем до стягнення суми витрат на правничу допомогу у розмірі 823 285, 00 грн, суд зазначає таке.
Ч. 5 ст. 129 ГПК України передбачає оцінку обґрунтованості та пропорційності витрат під час їх розподілу. Отже, сам факт укладення договору, погодження певної формули гонорару та його сплати не усуває необхідності окремої процесуальної оцінки тієї суми, яка покладається на іншу сторону. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 питання розподілу витрат розглядалося у зв`язку з домовленістю клієнта та адвоката про винагороду. Велика Палата виходила з того, що така домовленість належить до внутрішніх зобов`язальних відносин адвоката і клієнта та визначає їх взаємні права й обов`язки. Водночас при розподілі судових витрат, суд не пов`язаний самою лише договірною конструкцією гонорару: він має окремо оцінити, чи є витрати фактичними та необхідними і чи є їх розмір розумним з огляду на конкретні обставини справи, у тому числі її складність, ціну позову та значення для сторін.
Такий самий підхід застосовано Касаційним господарським судом у постанові від 07.12.2022 у справі № 873/96/22. Верховний Суд розмежував право сторін договору самостійно визначити порядок обчислення гонорару і питання про те, яка частина цього гонорару може бути компенсована процесуальним опонентом. Для другого питання значення мають не лише умови договору і платіжні документи, а й фактичний обсяг наданої допомоги, складність виконаної роботи, витрачений адвокатом час, необхідність відповідних дій для розгляду конкретної справи та загальна розумність заявленого розміру.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 також виходила з того, що факт понесення витрат і питання про їх покладення на іншу сторону є різними етапами оцінки. Навіть підтверджені договором та оплатою витрати не стають автоматично такими, що мають бути відшкодовані у повному обсязі. При їх розподілі суд повинен оцінити зв`язок витрат з розглядом справи, їх необхідність, обґрунтованість і пропорційність предмету спору.
Позивач, звертаючись до суду з даною заявою, витрати на правничу допомогу визначає, як 3,5 % від ціни позову. Натомість, процесуальне законодавство не встановлює компенсацію судових витрат як процент від ціни позову. Ціна позову є лише одним із критеріїв оцінки співмірності, а не базою для автоматичного обчислення вартості правничої допомоги.
Також суд погоджується з доводами відповідача, що окрім заяви у цій справі №922/4507/25 (911/3076/25), АТ «Комерційний банк «Глобус» подало до Господарського суду Харківської області заяву про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу в іншому відокремленому спорі у межах тієї самої справи про банкрутство № 922/4507/25 (922/4388/25). Обидві заяви подані одним і тим самим позивачем - АТ «Комерційний банк «Глобус». Інтереси позивача в обох випадках представляє той самий адвокат. У заявах зазначено тих самих чотирьох відповідачів та ту саму третю особу. Обидва спори розглядаються як відокремлені провадження у межах справи про банкрутство № 922/4507/25. У кожній заяві позивач посилається на той самий базовий договір про надання професійної правничої допомоги, а для конкретного спору оформлена окрема додаткова угода та окремий акт - №101 у провадженні (911/3076/25) та №104 у провадженні (922/4388/25). В обох випадках до комплексу правничої допомоги віднесено ознайомлення та аналіз документів, формування правової позиції, опрацювання нормативної бази, підготовку процесуальних документів і представництво в суді. В обох випадках вартість цього комплексу визначена однаково - як 3,5 % від ціни відповідного позову. Відмінність полягає у самій ціні позову. У провадженні № 922/4507/25 (922/4388/25) ціна позову становить 24 602 864,10 грн, а та сама формула становить 861 100, 24 грн витрат на правничу допомогу. У цій справі № 922/4507/25 (911/3076/25) ціна позову становить 23 522 429, 75 грн, у зв`язку з чим 3,5 % становить суму 823 285, 00 грн витрат на правничу допомогу. Таким чином, різниця між заявленими сумами утворилася без будь-якого показаного у заявах зв`язку з різницею у кількості судових засідань, кількості підготовлених документів, витрачених годинах чи іншій фактичній трудомісткості. Отже, різниця між 823 285, 00 грн та 861 100, 24 грн є різницею не у вартості доведеного обсягу адвокатської роботи, а арифметичним наслідком різної ціни позову. Такий спосіб ціноутворення, на переконання суду, не доводить розумності, необхідності та співмірності саме такого розміру компенсації з процесуального опонента. При цьому суд зауважує, що в процесі розгляду справ № 922/4507/25 (911/3076/25) та № 922/4507/25 (922/4388/25) правова позиція позивача була однакова, позивач посилався на одну й ту саме законодавчу базу, позов в обох справах обґрунтовано неналежним виконання з боку відповідача-1 взятих на себе зобов`язань за договором про надання гарантії. В процесі розгляду справ №922/4507/25 (911/3076/25) та № 922/4507/25 (922/4388/25) позивачем надавались до суду фактично аналогічні заперечення на письмові пояснення першого відповідача та арбітражного керуючого. Тобто правнича допомога адвоката в процесі розгляду даних справ не вимагала значних зусиль та подвійного навантаження для підготовки позову у кожній зі справ, з аналізуванням додаткової законодавчої бази.
Отже, суд зазначає, що заявником не наведено особливої складності окремих правових питань, яка вимагала б такого обсягу витрат, ані значного масиву додаткових процесуальних документів, ані необхідності опрацювання нового значного обсягу доказів у ході розгляду.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що позивачем не доведено співмірності витрат на правничу допомогу та її обґрунтованості фактично виконаним діям адвоката.
Натомість, щодо заперечень відповідача, суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що ч. 3 ст.126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.
Враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права».
При цьому, слід зазначити, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.11.2021 у справі №910/4317/21 наведене наступне: «Частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України хоча і містить положення про те, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, проте ця норма не передбачає (не конкретизує), що такий детальний опис робіт (наданих послуг) має бути оформлений окремим документом.
Зміст цієї норми може тлумачитися розширено, зокрема як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах. Подання стороною доказів, що містять у собі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, є таким, що відповідає положенням ч. 2 та 3 ст. 126 та ч. 8 ст. 129 ГПК України, за змістом яких сторони мають подати суду докази в підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру.
Наведене підтверджується численною усталеною практикою Верховного Суду, згідно з якою детальний опис робіт (наданих послуг) як окремий документ до суду не подавався, а Верховний Суд брав до уваги те, що такий детальний опис робіт (наданих послуг) міститься в інших наданих стороною доказах та визнавав достатніми надані стороною докази в їх сукупності (серед яких був відсутній детальний опис робіт (наданих послуг) як окремий документ) на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу (постанови та додаткові постанови Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі № 910/18954/17, від 16 червня 2021 року у справі 3 904/1672/19, від 18 червня 2020 року у справі № 873/91/19, від 25 листопада 2020 року у справі № 911/1006/19, від 07 липня 2020 року у справі № 914/1002/19, від 07 грудня 2020 року у справі № 910/11361/19 та інші).
За сталою правовою позицією Великої Палати Верховного Суду (постанови від 08.09.2021 у справі № 910/10872/19 та від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21), у разі встановлення договором фіксованого розміру гонорару (або базової фіксованої ставки за етап) детальний погодинний опис виконаних робіт не є обов`язковим. Для розподілу судових витрат підлягає доведенню факт виконання робіт, а не кількість витрачених адвокатом годин.
З огляду на викладене, виходячи з критеріїв співмірності, необхідності та обґрунтованості витрат на правову допомогу, а також дотримання балансу інтересів обох сторін, суд зазначає, що розумним розміром витрат на професійну правничу допомогу в суді, що підлягає стягненню на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" є сума 100 000, 00 грн.
З огляду на що, заява Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.
Щодо заперечень відповідача що вимога про солідарне стягнення витрат на правничу допомогу не підлягає задоволенню, суд зазначає, що під час ухвалення судом рішення у справі № 922/4507/25 (911/3076/25), судом вирішено покласти судові витрати порівну на відповідачів, а, отже у суду відсутні підстави для покладення присуджених до стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу саме на першого відповідача, у зв`язку з чим, судом відхиляються відповідні доводи останнього.
Таким чином, витрати позивача на правничу допомогу покладаються на відповідачів порівну.
З урахуванням вищенаведеного та керуючись ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236-242, 244 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 23813) - відмовити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл Сістемс" (61166, Харківська область, м. Харків, вул. Шевченко, буд. 6, код ЄДРПОУ 37851081) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (Куренівський провулок, 19/5, м. Київ, 04073 код ЄДРПОУ 35591059) 25 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (Куренівський провулок, 19/5, м. Київ, 04073 код ЄДРПОУ 35591059) 25 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (Куренівський провулок, 19/5, м. Київ, 04073 код ЄДРПОУ 35591059) 25 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (Куренівський провулок, 19/5, м. Київ, 04073 код ЄДРПОУ 35591059) 25 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Видати накази після набрання додатковим рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. 256, 257 ГПК України, додаткове рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне додаткове рішення складено 08.10.2026
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/4507/25 (911/3076/25)