Ухвала № 140487729 у справі № 356/156/25 від 25.08.2026

УХВАЛА

25 серпня 2026 року

м. Київ

справа № 356/156/25

провадження № 61-10423ск26

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю.,

Фаловської І. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вітліна Марина Олександрівна, на постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», Товариство з обмеженою відповідальністю «Маніфою», про захист прав споживача шляхом визнання договорів частково недійсними,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства

з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція

з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан»

(далі - ТОВ «Мілоан»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Маніфою» (далі - ТОВ «Маніфою»), про захист прав споживача шляхом визнання договорів частково недійсними.

Рішенням Березанського міського суду Київської області від 11 серпня

2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 10 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діяла адвокат

Вітліна М. О.,задоволено частково.

Рішення Березанського міського суду Київської області від 11 серпня

2025 рокускасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «Мілоан», ТОВ «Маніфою», про визнання пунктів договорів недійснимивідмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2026 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діяла адвокат Вітліна М. О., на постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2026 року на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України.

5 серпня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат

Вітліна М. О., за допомогою підсистеми «Електронний суд» вдруге подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2026 року.

У відкритті касаційного провадження касаційний суд відмовляє з огляду на таке.

Однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої

статті 129 Конституції України).

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

У силу вказаної імперативної норми процесуального права повторне касаційне оскарження судового рішення однією і тією ж особою заборонено, а тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Таке процесуальне обмеження, передбачене пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України, щодо повторного подання касаційної скарги після відмови у відкритті касаційного провадження на те саме судове рішення є загальним для всіх суб`єктів, що узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а тому не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1

статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За результатом розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діяла адвокат Вітліна М. О., на постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2026 року в справі № 356/156/25 судом касаційної інстанції постановлено ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження від 23 липня 2026 року на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України (провадження № 61-9789ск26).

Отже, відсутні правові підстави для повторного розгляду касаційної скарги, поданої ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вітліна М. О.,

на постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2026 року.

Верховний Суд як суд касаційної інстанції відповідно до норм чинного ЦПК України не наділений повноваженнями щодо перегляду касаційних скарг на судові рішення, коли є ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на ці самі судові рішення, оскільки ОСОБА_1 вже реалізував своє право на касаційне оскарження цього судового рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з позицією ЄСПЛ, висловленою у рішенні від 21 лютого 1975 року в справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства», заява № 4451/70, право доступу до суду є невід`ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції.

«Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їх «цивільних прав та обов`язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (рішення ЄСПЛ

від 16 червня 2001 року в справі «Креуз проти Польщі», заява № 28249/95).

Правова визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого й обов`язкового рішення тільки з метою проведення нового слухання та вирішення справи (рішення в справі «Світлана Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, заява № 41984/98, § 53).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Процесуальному праву притаманний принцип процесуальної доброї совісті (постанова Верховного Суду від 30 травня 2024 року

в справі № 229/7156/19 (провадження № 61-4283св24)).

В ухвалах від 11 лютого 2025 року в справі № 627/253/23 (провадження № 61-1563ск25), від 10 березня 2025 року в справі № 758/134313/23 (провадження № 61-2779ск25), від 20 березня 2025 року

в справі № 521/14870/23 (провадження № 61-3291ск25) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду також виснував про відсутність правових підстав для відкриття провадження в справі з огляду на те, що повторне подання касаційної скарги після відмови у відкритті касаційного провадження на те саме судове рішення не передбачено.

Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вітліна Марина Олександрівна, на постанову Київського апеляційного суду

від 10 червня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», Товариство з обмеженою відповідальністю «Маніфою», про захист прав споживача шляхом визнання договорів частково недійсними.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді С. О. Карпенко

С. Ю. Мартєв

І. М. Фаловська