Ухвала
06 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 459/593/25
провадження № 61-12638ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Коротенка Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства «Львіввугілля» на постанову Львівського апеляційного суду від 16 вересня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львіввугілля», третя особа - т.в.о. Генерального директора Державного підприємства «Львіввугілля» Овчінніков Павло Віталійович, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася з до суду позовом, у якому просила визнати незаконним та скасувати наказ Державного підприємства «Львіввугілля» (далі - ДП «Львіввугілля») від 29 січня 2025 року № 75 «Про кадрові питання» (в редакції наказу від 03 лютого 2025 року № 87-к «Про внесення змін»);
поновити її на роботі на посаді заступника Генерального директора з правових питань ДП «Львіввугілля»;
стягнути з ДП «Львіввугілля» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу (не допуску до роботи) з 04 серпня 2023 року до дня поновлення її на роботі (посаді), який на день подачі позову становить 912 367,80 грн.
Шептицький міський суд Львівської області рішенням від 01 липня 2025 року позов задовольнив частково. Скасував наказ ДП «Львіввугілля» від 29 січня 2025 року № 75 «Про кадрові питання» зі змінами внесеними наказом від 03 лютого 2025 року № 87-к «Про внесення змін». У решті позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Львівський апеляційний суд постановою від 02 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Шептицького міського суду Львівської області від 01 липня 2025 року - без змін.
Верховний Суд постановою від 27 травня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Постанову Львівського апеляційного суду від 02 лютого 2026 року у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасував, справу в цій частині передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Львівський апеляційний суд постановою від 16 вересня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Шептицького міського суду Львівської області від 01 липня 2025 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасував та в цій частині ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково. Поновив ОСОБА_1 на посаді заступника Генерального директора з правових питань ДП «Львівугілля». Стягнув із ДП «Львіввугілля» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 січня 2025 року до 16 вересня 2026 року в розмірі 523 736,00 грн з урахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
01 жовтня 2026 року ДП «Львіввугілля» через підсистему «Електронний суд» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 16 вересня 2026 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити повністю, або скасувати оскаржуване судове рішення та справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2024 року у справі № 420/645/23, від 03 березня 2021 року у справі № 813/1475/17, від 12 грудня 2018 року у справі № 818/501/16, від 03 жовтня 2019 року у справі № 818/3584/15, від 16 жовтня 2019 року у справі № 805/3724/15-а, від 09 листопада 2021 року у справі № 235/5659/20, від 15 листопада 2021 року у справі № 212/9516/19;
- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосуванням норм права у подібних правовідносинах, а саме - статей 40, 147, 148, 149, 235 КЗпП України з таких питань: З якого моменту вважається вчиненим прогул та з якого моменту обчислюються строки, визначені статтею 148 КЗпП України, у разі, коли судом встановлено безперервну відсутність працівника на роботі понад три години протягом робочого дня без поважних причин упродовж близько півтора року (з 04 серпня 2023 року до 29 січня 2025 року), а працівник на момент звільнення до роботи не приступив і в подальшому не приступає; Чи може суд, встановивши відсутність працівника на роботі без поважних причин, але визнавши порушеними строки застосування дисциплінарного стягнення, поновлювати такого працівника на роботі, або ж за таких обставин суд зобов`язаний у порядку статті 235 КЗпП України змінити формулювання причини звільнення відповідно до чинного законодавства?; Чи можливе поновлення працівника на роботі у випадку, коли на виконання рішення суду роботодавцем вже видано наказ про зміну підстави звільнення цього працівника (наказ ДП «Львіввугілля» від 27 лютого 2026 року № 71-к про звільнення на підставі пункту 83 частини першої статті 36 КЗпП України), який є чинним і не скасованим?
- суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме: наказ відповідача від 01 серпня 2023 року № 123 (зі змінами, внесеними наказом від 02 серпня 2023 року № 128) про переведення позивача; судові рішення у справі № 459/2623/23, якими підтверджено правомірність цього наказу; лист відповідача від 24 вересня 2024 року № 11/1534 та докази його отримання позивачем 27 вересня 2024 року; вимогу відповідача від 15 січня 2025 року про надання письмових пояснень; акт від 28 січня 2025 року (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга подана в передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Оскільки викладені в касаційній скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити та витребувати матеріали справи.
Разом із цим, ДП «Львіввугілля» звернулось із заявою про зупинення виконання постанови Львівського апеляційного суду від 16 вересня 2026 року, яка мотивована тим, що поновлення позивача на роботі на виконання оскаржуваної постанови є фактично та юридично неможливим: відповідач не може видати наказ про поновлення позивача на посаді та допустити його до роботи, не порушивши при цьому чинного наказу від 27 лютого 2026 року № 71-к і фактично не вирішивши самостійно спір, який перебуває на розгляді суду у справі № 459/1251/26. Водночас рішення в частині поновлення на роботі відповідно до статті 430 ЦПК України підлягає негайному виконанню, що за відсутності зупинення ставить відповідача та його посадових осіб у ситуацію, коли виконати судове рішення неможливо, а не виконати - означає порушити вимогу щодо обов`язковості судових рішень. Крім того, у справі № 459/1251/26 позивачем також заявлено вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що створює реальний ризик подвійного стягнення з відповідача коштів за один і той самий період, а з урахуванням частини другої статті 445 ЦПК України - без можливості їх повернення. У разі задоволення касаційної скарги, виконання оскаржуваного судового рішення в частині поновлення на посаді та стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу 557 437,29 грн призведе до неможливості скасування цих дій та поновлення попереднього становища сторін, внаслідок чого буде порушено збалансованість інтересів сторін.
Відповідно до частини першої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Згідно із частиною другою статті 445 ЦПК України у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.
З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.
Згідно із пунктами 2, 4 частини першої статті 430 ЦПК України рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше ніж за один місяць підлягає негайному виконанню.
Отже, постанова Львівського апеляційного суду від 16 вересня 2026 року в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, підлягає негайному виконанню, тому в цій частині судове рішення не підлягає зупиненню.
Проте, постанова Львівського апеляційного суду від 16 вересня 2026 року в іншій частині підлягає примусовому виконанню, тому суд вважає за необхідне заяву задовольнити частково та зупинити постанову Львівського апеляційного суду від 16 вересня 2026 року в частині, що не підлягає негайному виконанню
Керуючись статтями 389, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Державного підприємства «Львіввугілля» на постанову Львівського апеляційного суду від 16 вересня 2026 року.
Витребувати з Шептицького міського суду Львівської області цивільну справу № 459/593/25 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львіввугілля», третя особа - т.в.о. Генерального директора Державного підприємства «Львіввугілля» Овчінніков Павло Віталійович, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Заяву Державного підприємства «Львіввугілля» про зупинення виконання постанови Львівського апеляційного суду від 16 вересня 2026 року задовольнити частково.
Зупинити виконання постанови Львівського апеляційного суду від 16 вересня 2026 року в частині, що не підлягає негайному виконанню, до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Роз`яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.
До відзиву необхідно додати докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: А. Ю. Зайцев
І. А. Воробйова
Є. В. Коротенко