Ухвала
08 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 182/2664/23
провадження № 61-10377св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Коротенка Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: виконавчий комітет Нікопольскої міської ради, Служба у справах дітей Нікопольської міської ради, Служба у справах дітей виконавчого комітету Мозолевської (Першотравенської) сільської ради, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів, і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Нікопольської міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини, відібрання малолітньої дитини від батька,
за касаційними скаргами адвоката Кононенко Олександри Русланівни як представника ОСОБА_2 та адвоката Мороз Наталі Миколаївни як представника ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 липня 2026 року
ВСТАНОВИВ:
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ним та стягнути з ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів її доходів, щомісяця.
У листопаді 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом, у якому просила відібрати її малолітнього сина ОСОБА_4 у батька ОСОБА_1 та передати його матері; визначити місце проживання дитини разом із матір`ю.
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області рішенням від 14 листопада 2025 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Визначив місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 . Стягнув із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини від усіх видів її заробітку (доходів), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину певного віку щомісяця, починаючи з 05 червня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття. Допустив до негайного виконання рішення у межах суми платежу за один місяць. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовив.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 07 липня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Кононенко О. Р., задовольнив частково. Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2025 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив. Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнив частково. Визначив місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_2 . В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовив.
В касаційній скарзі, адвокат Кононенко О. Р. як представник ОСОБА_2 просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 липня 2026 року в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відібрання малолітньої дитини від батька та передачі його матері та в цій частині ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В касаційній скарзі адвоката Мороз Н. М. як представник ОСОБА_1 просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 липня 2026 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Ухвалами Верховного Суду від 20 серпня 2026 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
07 вересня 2026 року справа надійшла до Верховного Суду.
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, ураховуючи категорію та складність справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки правильного застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п`яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, 252, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: виконавчий комітет Нікопольскої міської ради, Служба у справах дітей Нікопольської міської ради, Служба у справах дітей виконавчого комітету Мозолевської (Першотравенської) сільської ради, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів, і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Нікопольської міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини, відібрання малолітньої дитини від батька,
за касаційними скаргами адвоката Кононенко Олександри Русланівни як представника ОСОБА_2 та адвоката Мороз Наталі Миколаївни як представника ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 липня 2026 року, призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. Ю. Зайцев
А. І. Воробйова
Є. В. Коротенко