У Х В А Л А
09 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 468/1445/24
провадження № 61-11297ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 01 квітня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 28 травня 2025 року,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Баштанського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною та відшкодування шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним вище позовом.
Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 01 квітня 2025 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись зі вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 28 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 01 квітня 2025 року залишено без змін.
18 серпня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 01 квітня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 28 травня 2025 року.
07 вересня 2026 року Верховний Суд постановив ухвалу, якою відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України залишив без руху вказану касаційну скаргу та встановив заявнику десятиденний строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків. Заявнику було запропоновано подати до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та навести виключні обставини за наявності яких пропущений річний строк на касаційне оскарження може бути поновленим.
У визначений в ухвалі строк ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги. На обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження заявник зазначив, що не отримував копії оскаржуваного судового рішення. Крім того, Миколаївський апеляційний суд розглядав справу без виклику учасників справи, у зв`язку із чим заявник не знав про ухвалення судового рішення.
Також ОСОБА_1 вказав, що судом не було враховано об`єктивних і непереборних обставин, які перешкоджали своєчасному поданню касаційної скарги, зокрема стан його морального духу та необхідність постійного амбулаторного лікування.
З огляду на викладене заявник просив поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що його було пропущено з поважних причин.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Тлумачення наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що у разі пропуску строку на касаційне оскарження у межах одного року, він може бути поновлений за наявності відповідного клопотання учасника справи та за умови доведеності наявності поважних причин такого пропуску. Зі спливом річного строку - особа втрачає право на касаційне оскарження безвідносно до поважності причин його пропуску, оскільки такий строк є присічним, за виключенням випадків, передбачених у частині третій статті 394 ЦПК України. Тож, при поданні касаційної скарги після спливу одного року з дня складання повного тексту оскаржуваного судового рішення, такий строк може бути поновлений лише при доведеності існування виключних обставин, визначених у пунктах 1, 2 частини третьої статті 394 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
У статті 44 ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 (провадження № 14-29цс24) зроблено висновок, що «особа, не повідомлена про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 цього Кодексу), - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка відповідно не знала / не могла знати про розгляд справи. …Разом з тим слід відмітити, що позивач (заявник, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи або відповідного судового провадження. У разі відсутності обставин непереборної сили ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу».
Встановлено, що повний текст постанови Миколаївського апеляційного суду від 28 травня 2025 року у цій справі складено 29 травня 2025 року.
Забезпечено надання загального доступу до вказаної постанови в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР) -30 травня 2025 року.
Річний строк, який відповідно до положень частини третьої статті 394 ЦПК України обраховується від дня складання повного тексту оскаржуваної постанови, сплинув 29 травня 2026 року. Касаційна скарга адвоката ОСОБА_1 надіслана до Верховного Суду засобом поштового зв`язку 18 серпня 2026 року, тобто більше ніж через рік з дня складання повного тексту оскаржуваного судового рішення.
При цьому Верховний Суд враховує, що саме ОСОБА_1 звертався із апеляційною скаргою до суду, а відтак як особа, які ініціювала судовий розгляд та заінтересована у його результаті, повинен був виявляти належну процесуальну активність і в розумні строки цікавитися станом розгляду справи та ухваленими у ній судовими рішеннями.
Крім того, в касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що він був присутній в судовому засіданні 28 травня 2025 року під час ухвалення апеляційним судом оскаржуваної постанови.
Наведені заявником обставини щодо пропуску строку на касаційне оскарження не свідчать про наявність виключних підстав, визначених у пунктах 1, 2 частини третьої статті 394 ЦПК України, які б дозволяли дослідити наявність поважних причин такого пропуску за скаргою, поданою після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення апеляційного суду.
Відповідно до частини третьої статті 394 ЦПК України сплив річного строку з дня складення повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження незалежно від причин пропуску строку на касаційне оскарження.
У відповідності до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
При таких обставинах заявник мав зважати на строк касаційного оскарження судових рішень та наслідки його недотримання.
Приймаючи до уваги викладене, оскільки касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту постанови Миколаївського апеляційного суду від 28 травня 2025 року, а виключні підстави, визначені у пунктах 1, 2 частини третьої статті 394 ЦПК України, відсутні, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтею 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 01 квітня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 28 травня 2025 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Баштанського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною та відшкодування шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. А. Воробйова
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко