У Х В А Л А
09 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 401/42/25
провадження № 61-12423ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 20 серпня 2026 року,
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
ВСТАНОВИВ:
06 січня 2025 року представник позивача звернулася до суду в інтересах ОСОБА_2 із позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя. З урахуванням заяви про зміну предмета позову просила визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на 1/2 нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а також стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 212 051,50 грн - вартість 1/2 частки транспортного засобу Toyota Corolla, 2014 року випуску, сірого кольору, VIN НОМЕР_1 .
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , у якому просив виділити йому у приватну власність вбудоване нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 394 840,00 грн, а також стягнути з нього на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію замість її частки у праві спільної сумісної власності на зазначене нежитлове приміщення в розмірі 197 420,00 грн.
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 травня 2026 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на 1/2 нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2 510,28 грн.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя відмовлено.
20 серпня 2026 року Кропивницький апеляційний суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу адвоката Чирочки Наталії Вікторівни, яка представляє інтереси ОСОБА_2 , задовольнив.
Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 травня 2026 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 1/2 частини вартості транспортного засобу скасував та ухвалив у цій частині нове рішення про задоволення зазначених вимог. Стягнув із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 212 051,50 грн - 1/2 частини вартості транспортного засобу - автомобіля TOYOTA COROLA, 2014 року випуску, сірого кольору, VIN-код НОМЕР_2 .
28 вересня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Кропивницького апеляційного суду від 20 серпня 2026 року в частині задоволення вимоги про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 212 051,50 грн - 1/2 частини вартості транспортного засобу - автомобіля TOYOTA COROLA, 2014 року випуску, сірого кольору, VIN-код НОМЕР_2 , та залишити в силі рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 травня 2026 року в цій частині.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 328,00 грн.
Ціна позову в цій справі станом на 01 січня 2026 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
(3 328,00 грн х 250 = 832 000,00 грн).
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що наведені заявником обставини, на які він посилається як на підставу касаційного оскарження відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав вважати, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Вирішуючи питання про наявність правового питання, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, Верховний Суд виходить із того, що таким може бути визнано питання, яке є ключовим для правозастосовної діяльності та водночас має винятково важливе значення для забезпечення єдності судової практики. Наявність таких ознак оцінюється з урахуванням предмета спору, значущості відповідного правового питання для держави і суспільства, а також його впливу на практику застосування норм права.
Разом із тим заявник не навів належних і переконливих доводів на підтвердження того, у чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики. Зокрема, у касаційній скарзі не зазначено новітніх, проблемних, засадничих або таких, що раніше не були предметом ґрунтовного дослідження, питань права, відповідь на які з боку суду касаційної інстанції могла б забезпечити нове, уніфіковане розуміння та застосування відповідних норм права не лише для сторін цього спору, а й для невизначеного, однак широкого кола учасників подібних правовідносин.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржуване судове рішення ухвалене у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і воно не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 20 серпня 2026 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає
Судді: І. А. Воробйова
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко