Судові рішення

Ухвала № 140488867 у справі № 308/13243/26 від 09.10.2026

Ухвала від 09.10.2026 у цивільній справі № 308/13243/26 (категорія «Надання послуг»). Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області, суддя Дегтяренко К. С.

Справа№ 308/13243/26
СудУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області
СуддяДегтяренко К. С.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяНадання послуг
Дата ухвалення09.10.2026
Надійшло до реєстру12.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140488867

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 308/13243/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатськкої області Дегтяренко К.С., розглянувши матеріали заяви представника ОСОБА_1 адвоката Попова Олександр Михайлович про вжиття заходів зустрічного забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах якого діє адвокат Сіренко Максим Юрійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 в інтересах якого діє адвокат Сіренко Максим Юрійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

09 вересня 2026 року судом частково задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, а саме накладено арешт на кошти, що належать відповідачу ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), у межах суми, заявленої до стягнення 173 797 (сто сімдесят три тисячі сімсот дев`яносто сім) грн., що знаходяться на рахунках у банківських та інших фінансових установах, за винятком коштів, на які відповідно до закону не може бути накладено арешт. Зустрічне забезпечення судом не застосовано.

02.10.2026 року на адресу суду надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Попова Олександр Михайлович про застосування зустрічного забезпечення.

Вказана заява передана судді для розгляду 05.10.2026 року.

Станом на день подання вказаної заяви провадження у справі не відкрито, оскільки судом на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлено запит органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) особи.

Станом на день подання заяви про зустрічне забезпечення така інформація не отримана.

В обґрунтування заяви про зустрічне забезпечення, заявник зазначає, що у суду наявний обов`язок у застосування зустрічного забезпечення, на підставі ч.3 ст. 154 ЦПК України, оскільки з матеріалів, поданих самим Позивачем, убачається наявність обставини, яка має безпосереднє значення для вирішення питання про зустрічне забезпечення, у заяві про забезпечення позову ОСОБА_2 зазначив своєю адресою: АДРЕСА_1 , разом із тим до цієї ж заяви самим Позивачем було долучено копію витягу з Реєстру територіальної громади. Відповідно до зазначеного витягу, ОСОБА_2 12.10.2022 знято з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , а країною вибуття на постійне проживання зазначено Республіку Болгарія. Більше того, зазначений витяг сформовано 02.09.2026 на підставі заяви самого ОСОБА_2 . Таким чином, зазначення Позивачем у шапці процесуального документа адреси в м. Києві не свідчить про наявність у нього зареєстрованого місця проживання в Україні та фактично не узгоджується з офіційними відомостями Реєстру територіальної громади, які сам Позивач подав суду. Отже, відсутність у Позивача зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання на території України підтверджується не припущеннями Відповідача, а офіційним документом, самостійно поданим Позивачем до матеріалів справи.

Водночас Відповідач не має можливості самостійно отримати повний обсяг інформації щодо наявності у ОСОБА_2 на території України майна, достатнього для відшкодування можливих збитків, які можуть бути спричинені застосованим забезпеченням позову.

Заявник вважає, що зустрічне забезпечення має бути спів мірним наявному забезпеченню позову, тому пропонує суду застосувати зустрічне забезпечення у розмірі, визначеному судом відповідно до частини п`ятої статті 154 ЦПК України, співмірному із застосованим заходом забезпечення позову та можливими збитками Відповідача.

06.10.2026 року від представника ОСОБА_2 адвоката Сіренко М.Ю. надійшло заперечення на заяву про зустрічне забезпечення. У якій представник зазначає, що не дивлячись на фактичне проживання на даний час ОСОБА_2 на території ОСОБА_3 , останній залишається громадянином України, здійснює активну підприємницьку діяльність в Україні як Фізична особа-підприємець (ФОП). Позивач регулярно та у повному обсязі сплачує суттєві податки до державного бюджету України, що підтверджується доданими до цього заперечення податковими деклараціями, демонструючи стабільний та високий рівень легального доходу. Крім того, Позивач володіє на праві приватної власності ліквідним рухомим та нерухомим майном на території України, ринкова вартість якого в багато разів перевищує всю ціну позову (173 797,46 грн). Наявність офіційного статусу ФОП, регулярних доходів у банківській системі України та коштовного майна повністю нівелює будь-які гіпотетичні ризики для Відповідача та свідчить про повну платоспроможність Позивача.

Крім того, вважає, що відповідачем порушенні норми ЦПК України, оскільки останній не навів жодного розрахунку чи калькуляції потенційних збитків, а фактично перекладає на суд необхідність визначення розміру зустрічного забезпечення», фактично вимагаючи від суду виконати замість нього процесуальний обов`язок доказування.

07.10.2026 року, представник ОСОБА_1 адвокат Попова О.М., подав письмові пояснення, щодо заперечень представника ОСОБА_2 адвоката Сіренко М.Ю., вказані пояснення зводяться до того, що на думку представника ОСОБА_1 наведені представником ОСОБА_2 обставини щодо наявності майна та здійснення підприємницької діяльності є непереконливими і на їх думку суд повинен вжити заходів зустрічного забезпечення позову.

Ознайомившись із змістом заяв по суті питання яке поставлено перед судом на вирішення, а саме застосування зустрічного забезпечення позову, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 154 ЦПК України Суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

2. Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

3. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Відповідно до ч.5, 6 ст. 154 ЦПК України, розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

Отже, комплексний аналіз вказаних норм, дає підстави дійти висновку, що саме відсутність зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, зобов`язує суд вжити заходів зустрічного забезпечення позову.

З наявних матеріалів позовної заяви та поданих учасниками інших письмових заяв, вбачається, що позивач ОСОБА_2 , дійсно знятий з реєстрації за останнім місцем йог проживання та на даний час проживає у Республіці Болгарія.

Однак вищевказана норма передбачає відсутність не лише зареєстрованого місця проживання у позивача, але і майна що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача.

На думку суду, ОСОБА_2 подано переконливі докази того, що на території України у нього достатньо майна, яке дозволить покрити можливі збитки відповідача ОСОБА_1 .

Крім того, заявник просить суд визначити розмір зустрічного забезпечення у відповідності до ч.5 ст. 154 ЦПК України, посилаючись на те, що заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову.

Разом з тим, аналіз п. 1 ч.3 та ч. 5 ст. 154 ЦПК України, говорить про те, що зустрічне забезпечення повинно бути достатнім для відшкодування можливих збитків відповідача.

Однак, відповідач при поданні вказаної заяви не надав жодного розрахунку його можливих збитків, з чого вони складаються та чим доводяться.

Суд, не може самостійно визначати можливі збитки відповідача, Закон надає суду можливість визначити розмір зустрічного забезпечення, однак при цьому оцінити у співмірність забезпечення позову та збитки відповідача.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що підстави для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення відсутні, інших підстав для його застосування суд теж не вбачає, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.154 ЦПК України,

постановив:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Попова Олександр Михайлович про вжиття заходів зустрічного забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах якого діє адвокат Сіренко Максим Юрійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя К.С. Дегтяренко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
12.11.2026 Ухвала № 141475418 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
21.10.2026 Ухвала № 140808891 Закарпатський апеляційний суд
05.10.2026 Ухвала № 141034133 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
29.09.2026 Ухвала № 140477923 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
24.09.2026 Ухвала № 140016847 Закарпатський апеляційний суд
09.09.2026 Ухвала № 139608206 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області