Справа № 947/22963/26
Номер провадження № 2/521/7839/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Ганошенка С.А.,
за участі секретаря судового засідання - Папінян В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач 02.06.2026 року звернувся до Київського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 03.06.2026 року справу направлено за підсудністю до Хаджибейського районного суду м. Одеси.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2026 року визначено головуючого суддю у справі Ганошенка С.А., який отримав вказану справу 02.07.2026 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.11.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 1910530 відповідно до умов якого Банк надав відповідачу кредит у загальному розмірі 7000,00 грн. на умовах поворотності, платності, та строковості.
Після заповнення відповідачем відповідної електронної заявки на отримання споживчого кредиту на сайті первісного кредитора в мережі Інтернет, що станом на момент укладення договору перебував за адресою https://selfiecredit.ua/, ТОВ «Селфі Кредит» 22.11.2024 направило ОСОБА_1 пропозицію укласти договір №1716101 про надання споживчого кредиту у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту кредитного договору. В процесі заповнення заявки і реєстрації особистого кабінету позичальником, ТОВ «Селфі Кредит» здійснив ідентифікацію (електронний ідентифікатор А087 направлено о 12:15:43) і верифікацію особи, на номер телефону ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему надіслали одноразовий ідентифікатор, котрий у свою чергу відповідачем було введено/відправлено ТОВ «Селфі Кредит» у відповідному розділі сайту, чим вона прийняла пропозицію укладення договору про надання фінансового кредиту.
ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, шляхом перерахування грошових коштів у сумі 7000 грн. на картку позичальника НОМЕР_1 , яку вона вказала при оформленні кредиту.
Згідно до Розділу 1 Кредитного договору кредит надано на термін 350 днів зі сплатою відсотків: 1% на день.
На відміну, відповідачем, згідно звіту-розрахунку використано кредит на загальну суму 7000,00 грн.
Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед первісним кредитором зв`язку із використанням кредитного ліміту, Відповідач здійснював часткові оплати в рахунок погашення заборгованості за картковим рахунком шляхом поповнення цього у розмірі, зазначеному у розрахунку заборгованості, що є додатком до позову. За час користування картковим рахунком (за інформацією від Банку) Відповідач здійснив останній платіж 24.03.2025 року о 15:00:41 на суму 140,00 грн.
Таким чином, сплачуючи кредит, Відповідач, додатково до зазначеного вище, вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки, частину з яких ним було реалізовано.
Позивачем зазначається, що кредитодавець в повному обсязі виконав свої зобов`язання з надання сум кредиту, однак, відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі.
30.09.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» і ТОВ «Свеа Фінанс»(попередня назва «Росвен Інвест Україна) було укладено договір факторингу № 01.02-39/25, відповідно до умов якого, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступило, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за первинним договором, в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», визначеними в реєстрі боржників. За даним договором факторингу ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» за кредитним договором № 1910530 від 22.11.2024 року.
Так, згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС» за кредитним договором № 1910530 від 22.11.2024 року, станом на дату подачі позову, складає 24009,98 грн., з яких:
-заборгованість за тілом кредиту 6999,98 грн.;
-заборгованість за відсотками 13300,00 грн.;
-пеня 3710,00 грн.
У зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 02.07.2026 року відкрито провадження по справі, встановлено порядок спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позивача про судовий розгляд справи було повідомлено шляхом направлення ухвали про відкриття провадження за зареєстрованим місцем його перебування.
Представником позивача у позові порушено клопотання, згідно якого позовні вимоги підтримані в повному обсязі, просив суд їх задовольнити та розглянути справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідача про судовий розгляд справи було повідомлено шляхом направлення ухвали про відкриття провадження за зареєстрованим місцем його проживання, яка не було вручено останньому, про що свідчить поштове відправлення, яке повернулося до суду 07.10.2026 року з незалежних від суду причин. Відзиву на позовну заяву від відповідача, у визначений судом п`ятнадцятиденний строк, до суду не надійшло.
У зв`язку з чим та після закінчення тридцятиденного строку з дня відкриття провадження у справі, передбаченого ч. 2 ст. 279 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на те, що розгляд даної справи здійснений у спрощеному провадженні без виклику учасників, підстави для проведення заочного розгляду справи відсутні.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами ( ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.
У зв`язку з цим, датою складення повного тексту цього судового рішення є 12.10.2026 року.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 22.11.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 1910530 відповідно до умов якого Банк надав відповідачу кредит у загальному розмірі 7000,00 грн. на умовах поворотності, платності, та строковості.
Після заповнення відповідачем відповідної електронної заявки на отримання споживчого кредиту на сайті первісного кредитора в мережі Інтернет, що станом на момент укладення договору перебував за адресою https://selfiecredit.ua/, ТОВ «Селфі Кредит» 22.11.2024 направило ОСОБА_1 пропозицію укласти договір №1716101 про надання споживчого кредиту у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту кредитного договору. В процесі заповнення заявки і реєстрації особистого кабінету позичальником, ТОВ «Селфі Кредит» здійснив ідентифікацію (електронний ідентифікатор А087 направлено о 12:15:43) і верифікацію особи, на номер телефону ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему надіслали одноразовий ідентифікатор, котрий у свою чергу відповідачем було введено/відправлено ТОВ «Селфі Кредит» у відповідному розділі сайту, чим вона прийняла пропозицію укладення договору про надання фінансового кредиту.
ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, шляхом перерахування грошових коштів у сумі 7000 грн. на картку позичальника НОМЕР_1 , яку вона вказала при оформленні кредиту.
Згідно до Розділу 1 Кредитного договору кредит надано на термін 350 днів зі сплатою відсотків: 1% на день.
На відміну, відповідачем, згідно звіту-розрахунку використано кредит на загальну суму 7000,00 грн.
Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед первісним кредитором зв`язку із використанням кредитного ліміту, Відповідач здійснював часткові оплати в рахунок погашення заборгованості за картковим рахунком шляхом поповнення цього у розмірі, зазначеному у розрахунку заборгованості, що є додатком до позову. За час користування картковим рахунком (за інформацією від Банку) Відповідач здійснив останній платіж 24.03.2025 року о 15:00:41 на суму 140,00 грн.
Таким чином, сплачуючи кредит, Відповідач, додатково до зазначеного вище, вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки, частину з яких ним було реалізовано.
Позивачем зазначається, що кредитодавець в повному обсязі виконав свої зобов`язання з надання сум кредиту, однак, відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі.
30.09.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» і ТОВ «Свеа Фінанс»(попередня назва «Росвен Інвест Україна) було укладено договір факторингу № 01.02-39/25, відповідно до умов якого, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступило, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за первинним договором, в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», визначеними в реєстрі боржників. За даним договором факторингу ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» за кредитним договором № 1910530 від 22.11.2024 року.
Так, згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС» за кредитним договором № 1910530 від 22.11.2024 року, станом на дату подачі позову, складає 24009,98 грн., з яких:
заборгованість за тілом кредиту 6999,98 грн.;
заборгованість за відсотками 13300,00 грн.;
пеня 3710,00 грн.
Згідно зі ст. 526 ЦК зобов`язання повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до умов договору.
Цивільний кодекс, крім обов`язку належного виконання зобов`язання встановлює також принцип своєчасності його виконання: відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України та ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач як кредитодавець має право вимагати повернення усієї суми заборгованості, якщо відповідач як позичальник прострочив сплату чергових платежів понад 1 місяць. Позивач направив письмову вимогу (Повідомлення) Відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, тому Позивач виконав свій обов`язок щодо претензійної роботи належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином.
Таким чином, загальна сума заборгованості за вищевказаним кредитним договором станом на дату подачі заяви склала 24009,98 грн.
Статтею 629 ЦК визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, Кредитний договір є двостороннім, оскільки породжує обов`язок кредитодавця надати кредит та обов`язок позичальника його повернути, та сплатити проценти за користування ним.
Отже, судом встановлено, що первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних Доручень.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто, дана норма передбачає отримання кредитором гарантій належного виконання зобов`язань боржником у разі грошового зобов`язання, однак вже після прострочення виконання закінчення строку виконання основного зобов`язання.
Відповідно до ст. ст.525,526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідачкою умови кредитних договорів не виконувались, в передбачений умовами договору строк кредитні кошти не повернуті, внаслідок чого виникла заборгованість.
Враховуючи обставини справи, суд вважає що позовні вимоги є обґрунтованими, в частині щодо стягнення з відповідача на користь позивача суму заборгованості, яка складається з суми боргу за тілом кредиту та заборгованості за відсотками за користування кредитом у сумі 20299,98 грн, а в іншій частині позовних вимог -щодо стягнення заборгованості за пенею, необхідно відмовити виходячи з наступного.
Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України - у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022 року був запроваджений воєнний стан, який продовжено і на момент ухвалення цього рішення.
За змістом частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.
Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі №362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.
З системного аналізу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» і пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки суд відхиляє відповідні позовні вимоги, вбачається, що відповідні положення Закону України «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені та інших платежів у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, - прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Тому, з урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині щодо стягнення з відповідача заборгованості за пенею у сумі 3710,00 грн. - задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно ч.1, 3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідачем факт отримання та не повернення грошових коштів за вказаним договором не спростовано, тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2251,01 грн. пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 16, 526, 546, 549, 611, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 13, 16, 133, 141, 263- 265, 272, 280 284, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (Код ЄДРПОУ:37616221, місцезнаходження: м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8) заборгованість за договором № 1910530 від 22.11.2024 року -у розмірі 20299,98 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (Код ЄДРПОУ:37616221, місцезнаходження: м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8) судовий збір в розмірі 2251,01 гривень.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 12.10.2026 року.
Суддя Сергій ГАНОШЕНКО