Справа № 954/2755/25
Номер провадження 2/954/173/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2026 року с-ще Нововоронцовка
Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі: головуючого судді Гончаренка О.В., за участю секретаря судового засідання Посохіна О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Нововоронцовка Херсонської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Новоолександрівської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до Новоолександрівської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом. В обґрунтування вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на 83 році життя у селі Михайлівка Бериславського (колишнього Нововоронцовського) району Херсонської області помер батько позивача ОСОБА_2 , актовий запис про смерть № 08 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане Виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області). Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Батько позивача за свого життя склав заповіт 25.05.2011 року який зареєстрований в реєстрі за № 12. З метою оформити спадкове право на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , позивач 26.06.2025 року звернулася до приватного нотаріуса Бериславського нотаріального округу Херсонської області Виноградової Н.М. Однак отримав відмову у вчиненні нотаріальних дій, у зв`язку з тим, що вона не має законних підстав для видачі на моє ім`я свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями і спорудами, оскільки мною не надано правовстановлюючі документи щодо належності вищевказаного житлового будинку спадкодавцеві ОСОБА_2 та порекомендувала мені звернутися з даним питанням до суду.
У судове засідання сторони не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Позивачка подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала. Представник відповідача подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до наступного висновку.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 28.08.2018 року, актовий запис про смерть № 08.
Згідно із копії спадкової справи, направленої до суду на підставі ухвали, у визначений законом строки із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 звернулися його донька - ОСОБА_1 та внук: ОСОБА_3 .
Згідно заповіту від 25.05.2011 року, посвідченого секретарем Михайлівської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області Федаш І.П., ОСОБА_2 заповідав ОСОБА_1 житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями і спорудами та земельну ділянку в розмірі 0,2462га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель.
Із свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НТХ № 081315 від 26.06.2025 року вбачається, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд успадкована позивачем після смерті ОСОБА_2 .
Згідно з виписок із погосподарської книги Новоолександрівської сільської ради Бериславського району Херсонської області за погосподарською книгою № 3, особовий рахунок № НОМЕР_2 (за 1991-1995 роки) та погосподарською книгою № 5, особовий рахунок № НОМЕР_3 (за 2016-2020 роки), власником житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 значиться ОСОБА_2 .
Як вбачається з технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , будинок має загальну площу 52,9 кв.м, в тому числі житлову 33,8 кв.м.
Отже, позивач являється спадкоємцем після смерті батька, та має право на спадкування на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого був ОСОБА_2 . Однак, після звернення до нотаріальної контори, у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказаний житловий будинок приватним нотаріусом Бериславського районного нотаріального округу Херсонської області Виноградовою Н.М. позивачу відмовлено, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу щодо належності житлового будинку спадкодавцю, що вбачається з відповіді від 26.06.2025 року.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна, у тому числі за заповітом, відповідно до ст.1217 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов`язання встановлено законодавством у зв`язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєстрації цього майна.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст.1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 01 липня 2004 року), права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. За ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56; Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5 і зареєстрованим у Міністерства юстиції України від 18 лютого 2002 року за №157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте, виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року.
Таким чином, за змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. У погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.
На виконання постанови РадиМіністрів УРСРвід 11березня 1985року №105 у 1985 - 1988 роках, сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставінаказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), у тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Разом з тим, вказана Інструкція не передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь, розташованих у сільській місцевості.
Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), підтверджують право приватної власності.
За ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Таким чином, встановлено, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності належав житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , даний будинок входить у спадкову масу, та, оскільки, правовстановлюючий документ в позасудовому порядку позивачу, як спадкоємцю, отримати неможливо, що позбавляє його права успадкувати будинок, тому зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.
На підставі ст. ст. 376, 1217, 1261, 1268, 1297 Цивільного Кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 200, 206, 259, 263-265 ЦПК України,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) до Новоолександрівської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Гончаренко