Справа №: 398/5284/26
провадження №: 4-с/398/32/26
УХВАЛА
Іменем України
"15" вересня 2026 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Дубровської Н.М., з участю секретаря судового засідання Тараненко А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Олександрії, скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , боржник - ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Березівський відділ державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України, Старший державний виконавець Березівського ВДВС у Березівському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України - Мазур Павло Олегович, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
10 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність старшого державного виконавця Березівського ВДВС у Березівському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України - Мазур Павла Олеговича, в якій просить: визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Березівського ВДВС у Березівському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мазур Павла Олеговича щодо нездійснення заходів для звернення стягнення на доходи боржника, які останній отримує у військовій частині НОМЕР_1 у виконавчому провадженні № 79928239 з примусового виконання Виконавчого листа, що виданий 18.12.2025 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області у справі №398/5501/25, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на її утримання у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 28 серпня 2025 року і до досягнення дитиною 3-х років; визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Березівського ВДВС у Березівському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мазур Павла Олеговича щодо складання розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 30.06.2026 року №8779/19-1-32 виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, у виконавчому провадженні № 79928239 з примусового виконання Виконавчого листа, що виданий 18.12.2025 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області у справі №398/5501/25, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на її утримання у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 28 серпня 2025 року і до досягнення дитиною 3-х років; зобов`язати старшого державного виконавця Березівського ВДВС у Березівському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мазур Павла Олеговича вжити невідкладних заходів щодо направлення постанови про звернення стягнення на доходи боржника ОСОБА_3 до військової частини НОМЕР_1 (за місцем виплати грошового забезпечення) у виконавчому провадженні № 79928239 з примусового виконання Виконавчого листа, що виданий 18.12.2025 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області у справі №398/5501/25, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на її утримання у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 28 серпня 2025 року і до досягнення дитиною 3-х років; зобов`язати старшого державного виконавця Березівського ВДВС у Березівському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мазур Павла Олеговича здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів, що був здійснений відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 30.06.2026 року №8779/19-1-32 виходячи з фактично отриманого боржником доходу (грошового забезпечення) за час проходження військової служби у в/ч НОМЕР_1 , у виконавчому провадженні № 79928239 з примусового виконання Виконавчого листа, що виданий 18.12.2025 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області у справі №398/5501/25, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на її утримання у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 28 серпня 2025 року і до досягнення дитиною 3-х років.
В обґрунтування скарги посилалась на те, що виконавче провадження № 79928239 відкрито 16.01.2026 року відповідно до заяви стягувача 16.01.2026 року. Разом із заявою про відкриття виконавчого провадження стягувачем було надано виконавчий документ, а також витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 , де боржник проходить військову службу та отримує дохід.
При цьому, при відкритті виконавчого провадження виконавцем було отримано дані Пенсійного Фонду України про те, що боржник отримує дохід, а саме заробітну плату у В/Ч НОМЕР_1 . В подальшому, вказана інформація підтвердилася, так як боржник надав державному виконавцю форму ОК-5, відповідно до якої також вбачається, що боржник отримує дохід у вказаній військовій частині.
Проте, до теперішнього моменту державним виконавцем не здійснено дій, спрямованих на направлення постанови про звернення стягнення на доходи боржника за місцем проходження його служби, в результаті чого розрахунок заборгованості здійснюється некоректно через той факт, що державний виконавець не має інформації про дохід боржника.
Крім того, на теперішній час надходження аліментів відбувається не на постійній та стабільній основі, як це визначено судовим рішенням та законом, а виключно періодично та хаотично - лише тоді, коли сам боржник на власний розсуд вирішує перерахувати певні кошти.
У зв`язку із цим, 22.05.2026 року стягувачем було направлено на адресу державного виконавця заяву, у якій остання просила, зокрема, надати розрахунок заборгованості по виконавчому провадженню, та здійснити заходи щодо стягнення аліментів із доходу боржника шляхом направлення постанови про звернення стягнення на його доходи до військової частини, де боржник проходить службу.
У відповідь стягувач 08.07.2026 року отримала лист за підписом начальника Березівського ВДВС у Березівському районі Одеської області №8781/19.1- 32 від 30.06.2026 року, у якому ОСОБА_1 було повідомлено, що нас сьогоднішній день державним виконавцем не встановлено адресу місця знаходження військової частини, де приходить службу боржник, при цьому, як вказано у відповіді, державним виконавцем з даного приводу направлялися запити до ІНФОРМАЦІЯ_1 та до Пенсійного Фонду, проте відповіді отримано не було. Корім того, боржник ухиляється від надання вказаної інформації.
Також, у вказаній відповіді зазначено, що розрахунок заборгованості здійснено виходячи із середньої заробітної плати у певній місцевості, та відповідний перерахунок буде здійснено після надходження відповідей на запити державного виконавця. Так, із розрахунку заборгованості із сплати аліментів від 30.06.2026 року №8779/19-1-32 вбачається, що з серпня 2025 року по лютий 2026 року розрахунок здійснено виходячи із розміру грошового забезпечення боржника, а з березня по травень - виходячи із середнього заробітку.
Скаржник вважає, що вказані дії та бездіяльність старшого державного виконавця Березівського ВДВС у Березівському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мазур Павла Олеговича суперечать нормам чинного законодавства, виходячи з наступного.
Старший державний виконавець Березівського ВДВС у Березівському районі Одеської області Мазур П.О. припустився грубих порушень вимог Сімейного кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень.
Так, останній зобов`язаний забезпечити стабільне та щомісячне автоматичне утримання аліментів бухгалтерією військової частини НОМЕР_1 під час виплати грошового забезпечення.
Натомість, на теперішній час надходження аліментів стягувачеві відбувається не на постійній та стабільній основі, як це визначено судовим рішенням та законом, а виключно періодично та хаотично - лише тоді, коли сам боржник на власний розсуд вирішує перерахувати певні кошти.
Наявність таких приватних і нерегулярних переказів з боку боржника є прямим наслідком неналежного виконання обов`язків старшим державним виконавцем Мазуром П.О. Внаслідок незабезпечення примусового утримання аліментів через фінансовий орган військової частини НОМЕР_1 , процес стягнення позбавлений системності, а розмір і періодичність виплат повністю залежать від волевиявлення боржника, що є грубим порушенням вимог ст. 1, 18, 68 Закону України «Про виконавче провадження» та права стягувача на належне і своєчасне виконання судового рішення.
Крім того, боржник ОСОБА_4 є військовослужбовцем, проходить службу у в/ч НОМЕР_1 та має офіційний дохід (грошове забезпечення). Виконавець з першого дня мав відомості про факт працевлаштування/ служби боржника. Тому використання показника середньої заробітної плати при здійсненні розрахунку заборгованості зі сплати аліментів є протиправною підміною норм права та спотворенням реального розміру заборгованості.
В судове засідання скаржник та представник скаржника не з`явилися, повідомлені судом про розгляд справи належним чином. Надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Представник Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України не з`явився, повідомлений судом про розгляд скарги належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи за відсутності державного виконавця, а також відзив, з якого зокрема вбачається, що скаржниці ОСОБА_1 було надано відповідь № 8781/19.1-32 від 30.06.2026 року на її звернення (запит) від 22.05.2026 року. Зазначену відповідь надано в установленому порядку та з урахуванням питань, порушених у зверненні стягувачки, в якому їй було повідомлено що під час опрацювання та вивчення інформації, наданої стягувачем, зокрема витягу з наказу № 141 від 16.05.2024 року, державним виконавцем встановлено, що зазначений документ не містить відомостей щодо поштової адреси або фактичного місцезнаходження військової частини НОМЕР_1 . Зі змісту витягу вбачається лише інформація про те, що військова частина дислокується у АДРЕСА_1 . У зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України інформація щодо місць дислокації, фактичного місцезнаходження та адрес окремих військових частин може бути обмеженою та не перебувати у відкритому доступі.
З метою встановлення актуальної інформації щодо місця проходження військової служби боржником та можливого місця направлення процесуальних документів державним виконавцем було направлено відповідні запити до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Пенсійного фонду України, зокрема щодо фізичних осіб-боржників, які отримують пенсії, розміру їх пенсій та найменування органу Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває боржник, а також щодо фізичних осіб- боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, із зазначенням їх останнього місця роботи.
Згідно з відповіддю на запит № 32961740 було встановлено, що військова частина НОМЕР_1 дислокується у АДРЕСА_2 . При цьому боржником не було надано інформації щодо фактичного місцезнаходження військової частини НОМЕР_1 , а також її офіційної електронної адреси для листування. Крім того, боржником було повідомлено, що військова частина НОМЕР_1 перебуває у процесі ліквідації.
30.06.2026 року, враховуючи викладені вище обставини, а також з метою забезпечення належного, повного та своєчасного виконання судового рішення, державним виконавцем було прийнято рішення про направлення постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, а також запиту щодо надання інформації та звіту про доходи боржника за місцем проходження ним військової служби.
Зазначені документи 30.06.2026 року було направлено на адресу Міністерства оборони України: проспект Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03168, з метою їх подальшого перенаправлення до відповідної військової частини за належністю та забезпечення належного і своєчасного виконання вимог державного виконавця.
Розрахунок заборгованості здійснено відповідно до вимог статті 195 Сімейного кодексу України, статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», а також частини четвертої розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України. При здійсненні розрахунку державним виконавцем також враховано інформацію, надану Головним управлінням статистики в Одеській області, щодо розміру середньомісячної заробітної плати штатних працівників по Березівському району Одеської області за відповідний період.
Скаржниці ОСОБА_1 у відповіді № 8781/19.1-32 від 30.06.2026 року на її звернення (запит) від 22.05.2026 року, було проінформовано, що до Міністерства оборони України буде направлено постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, а також запити щодо надання інформації про його доходи. Після надходження відповідей на зазначені запити державним виконавцем буде проведено відповідний перерахунок заборгованості згідно з отриманими відомостями.
Згідно Наказу Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про надання відпустки за №1517/09-07 від 28.05.22026, надати щорічну основну відпусту з 06.07.2026 по 04.08.2026 тривалістю 30 календарних днів.
09.08.2026 року на електронну адресу відділу представником військової частини НОМЕР_1 було надано звіт про здійснення відрахувань та виплат від 09.08.2026 року за № б/н щодо ОСОБА_3 . Зазначений звіт було прийнято державним виконавцем до опрацювання та детального вивчення. Після перевірки наданої інформації, з урахуванням зазначених у звіті відомостей щодо нарахованих доходів, проведених відрахувань та фактично здійснених виплат, державним виконавцем було проведено відповідний перерахунок заборгованості у межах виконавчого провадження № 79928239.
Додатково зазначає, що представником військової частини НОМЕР_1 було повідомлено про отримання постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, а також про її прийняття до опрацювання та виконання.
Боржник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав суду заяву про відмову в задоволенні скарги, оскільки аліменти ним сплачуються вчасно.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали скарги та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті, суд дійшов таких висновків.
Положенням ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Відповідно до статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (частина перша 26 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
У Березівському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомляє що на виконанні перебуває виконавче провадження № 79928239 відкрите на підставі виконавчого документу № 398/5501/25 виданий 18.12.2025 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 28 серпня 2025 і до досягнення дитиною трьох років. Аліменти, присудження дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду на підставі ч.5 ст. 84 Сімейного кодексу України. Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. Справу відкрито 16.01.2026.
Виконавче провадження № 79928239 відкрито 16.01.2026 року відповідно до заяви стягувача 16.01.2026 року.
Разом із заявою про відкриття виконавчого провадження стягувачем було надано виконавчий документ, а також витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 , де боржник проходить військову службу та отримує дохід.
22.05.2026 року стягувачем було направлено на адресу державного виконавця заяву, у якій остання просила, зокрема, надати розрахунок заборгованості по виконавчому провадженню, та здійснити заходи щодо стягнення аліментів із доходу боржника шляхом направлення постанови про звернення стягнення на його доходи до військової частини, де боржник проходить службу.
Скаржниці ОСОБА_1 у відповіді № 8781/19.1-32 від 30.06.2026 року на її звернення (запит) від 22.05.2026 року, було проінформовано, що до Міністерства оборони України буде направлено постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, а також запити щодо надання інформації про його доходи. Після надходження відповідей на зазначені запити державним виконавцем буде проведено відповідний перерахунок заборгованості згідно з отриманими відомостями.
З метою встановлення актуальної інформації щодо місця проходження військової служби боржником та можливого місця направлення процесуальних документів державним виконавцем було направлено відповідні запити до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Пенсійного фонду України, зокрема щодо фізичних осіб-боржників, які отримують пенсії, розміру їх пенсій та найменування органу Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває боржник, а також щодо фізичних осіб- боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, із зазначенням їх останнього місця роботи.
Згідно з відповіддю на запит № 32961740 було встановлено, що військова частина НОМЕР_1 дислокується у АДРЕСА_2 . При цьому боржником не було надано інформації щодо фактичного місцезнаходження військової частини НОМЕР_1 , а також її офіційної електронної адреси для листування. Крім того, боржником було повідомлено, що військова частина НОМЕР_1 перебуває у процесі ліквідації.
30.06.2026 року, враховуючи викладені вище обставини, а також з метою забезпечення належного, повного та своєчасного виконання судового рішення, державним виконавцем було прийнято рішення про направлення постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, а також запиту щодо надання інформації та звіту про доходи боржника за місцем проходження ним військової служби.
Зазначені документи 30.06.2026 року було направлено на адресу Міністерства оборони України: проспект Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03168, з метою їх подальшого перенаправлення до відповідної військової частини за належністю та забезпечення належного і своєчасного виконання вимог державного виконавця.
Представником військової частини НОМЕР_1 було повідомлено про отримання постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, а також про її прийняття до опрацювання та виконання.
Згідно з частинами 1, 3, 4, 8 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.
При цьому, відповідно до частини 13 вказаної статті, довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі. Форма довідки встановлюється Міністерством юстиції України.
Відповідно до ч.1 ст. 70 ЗУ «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до пункту 4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого Наказом МЮУ 02 квітня 2012 року № 512/5 виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною 4 статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.
Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та витрати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.
Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому ст. 195 Сімейного кодексу України.
Форму розрахунку заборгованості зі сплати аліментів визначено в пункті 4 розділу XVI додатку 15 до Інструкції з організації примусового виконання рішень.
Виконавець на виконання вимог інструкції №512/5 при розрахунку заборгованості, який обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, враховує відомості, отримані із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інші документи, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. При цьому, сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 СК України.
В силу вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 березня 2020 року у справі № 572/2303/19 (провадження № 61-407св20) вказано, що «відповідно до частини третьої статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчисляється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Частиною 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. В діях державного виконавця щодо неприйняття платіжних квитанцій у повному обсязі вбачається упереджене ставлення до боржника та незаконне вчинення виконавчих дій не в повному обсязі.
Виходячи з аналізу ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» з метою неупередженого виконання судового рішення державний виконавець не обмежений у засобах та способах, що сприяють фактичному виконанню рішення, встановленню достовірності доказів та запобігають порушенню прав не тільки стягувача, але й боржника. З метою захисту інтересів стягувача державний виконавець має право одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (п.3 ч. 3 ст. 18 Закону). Таким чином, державний виконавець має змогу реалізувати своє право на отримання підтвердження достовірності проведених заявником операцій зі сплати коштів та їх надходження на картковий рахунок стягувача.
В свою чергу, вимоги ч. 4 ст. 19 Закону про покладення на сторони виконавчого провадження обов`язку невідкладного повідомлення виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, необхідно розуміти не тільки як обов`язок боржника, але як і обов`язок стягувача.
Виходячи із зазначеного, державний виконавець може зобов`язати стягувача та витребувати надати належні докази на підтвердження або спростування факту здійснених заявником виплат.
Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, визначено, що виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.
Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.
Системний аналіз вказаних норм права дає підстави для висновку, що законодавець визначив обов`язок державного виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами і водночас імперативно закріпив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) державним виконавцем розміром заборгованості за аліментами, спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
В силу ч. 1 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Статтею 185 СК України передбачена участь батьків у додаткових витратах на дитину, а саме вказано, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Крім цього в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 визначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).
Судом встановлено, що державним виконавцем на підставі наданих документів здійснені обґрунтовані нарахування заборгованості по аліментам, а також виконані всі необхідні дії для здійснення примусового стягнення аліментів, тому доводи скаржника є необґрунтованими та безпідставними.
Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що скарга є необґрунтованою, безпідставною та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1, 3, 13, 18, 71 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 258-261, 353, 447-1-453 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , боржник - ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Березівський відділ державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України, Старший державний виконавець Березівського ВДВС у Березівському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України - Мазур Павло Олегович, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Суддя Олександрійського
міськрайонного суду
Кіровоградської області Дубровська Н.М