ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
12 жовтня 2026 року м. Львів Справа № 907/779/26
Західний апеляційний господарський суд у складі головуючого (судді-доповідача) Трускавецького В. П., розглянувши матеріали
апеляційної скарги: Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Фонд боргових зобов`язань» (вх. № 01-05/3338/26 від 06.10.2026)
на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 21.09.2026 (суддя Пригуза П. Д., повна ухвала складена 22.09.2026) про відмову у відкритті провадження
у справі № 907/779/26
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сіль Закарпаття» (ідентифікаційний код 44833129),
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21.09.2026 відмовлено ТзОВ «ФК «Фонд боргових зобов`язань» у відкритті провадження у справі № 907/779/26 про банкрутство ТзОВ «ТД «Сіль Закарпаття».
05 жовтня 2026 року ТзОВ «ФК «Фонд боргових зобов`язань» звернулося до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження зазначеної ухвали, скасувати її та направити справу № 907/779/26 до Господарського суду Закарпатської області для розгляду заяви ТзОВ «ФК «Фонд боргових зобов`язань» від 15.07.2026 про порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ «ТД «Сіль Закарпаття». Дана апеляційна скарга зареєстрована судом 06.10.2026 за вх. № 01-05/3338/26.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 06.10.2026 апеляційну скаргу розподілено розглядати колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Трускавецький В. П. - головуючий суддя, судді - Бонк Т. Б. та Бойко С. М.
Розглянувши матеріали поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали оскарження ухвали, суд зазначає таке.
У статті 260 ГПК України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху:
- якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (ч. 3);
- якщо вона оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його (ч. 2).
(1) Подана апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, проте, оскільки вона підлягає залишенню без руху, то розгляд такого клопотання буде здійснено при вирішенні питання про можливість відкриття апеляційного провадження, у разі усунення недоліків апеляційної скарги.
(2) Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються: 2) докази сплати судового збору.
Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (ч. 4 ст. 258 ГПК України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Вирішуючи питання щодо ставки судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство юридичної особи, Верховний Суд у постанові від 09.07.2026 по справі № 916/5280/25 зауважив таке.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17 зробила висновок про те, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи.
Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення (розумій також і відсторонення) керуючого санацією, ліквідатора тощо.
Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, у межах справи про банкрутство, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у Господарському процесуальному кодексі України.
КУзПБ не містить норм, які встановлювали б загальні правила ухвалення судових рішень, водночас аналіз приписів цього спеціального закону засвідчує, що у основному провадженні у справі про банкрутство (неплатоспроможність) лише питання визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів вирішуються постановою, з інших, процедурних чи сутнісних питань цього спеціального провадження суд першої інстанції постановляє ухвали (постанова Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.08.2023 у справі № 920/162/23).
За змістом ч. 1 ст. 34 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником або Національним банком України у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ч. 1, 2 ст. 39 КУзПБ визначено, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.
Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю «грошового зобов`язання» боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення можливості задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
Частина п`ята статті 39 КУзПБ визначає, що за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
Отже, у підготовчому засіданні за наслідками розгляду питання щодо наявності або відсутності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи, господарський суд ухвалює судове рішення (ухвалу) або про відкриття провадження у справі про банкрутство, або про відмову у відкритті провадження у справі.
Так, Верховний Суд дійшов висновку, що ставка судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство має обраховуватися на підставі пп. 6 п. 2-1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», яким передбачено ставку судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Верховний Суд зазначив, що відсутність словосполучення «ухвала про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство» у визначеному пп. 6 п. 2-1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» переліку судових рішень не нівелює закладеного законодавцем змісту цього судового рішення, як такого, що ухвалене за результатом підготовчого засідання.
Таким чином, ставка судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду першої інстанції, постановлену за результатом підготовчого засідання у справі про банкрутство, має бути обчислена у відповідності до пп. 6 п. 2-1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до пп. 1 п. 2-1 ч. 2 ст. 4 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство ставка судового збору становить 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328,00 грн.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При цьому суд враховує висновки, що зроблено в ухвалі Верховного суду від 12.06.2024 у справі № 583/5882/23 про те, що розрахунок судового збору за подання апеляційної скарги ведеться не від пониженої ставки за подання позову, а від звичайної ставки, яка підлягала сплаті за подання позову.
Зважаючи на те, що апеляційну скаргу подано в електронній формі, суд констатує, що за її подання до сплати підлягає судовий збір у розмірі 39 936,00 грн (3 328х10х150%х0,8).
Натомість, до апеляційної скарги не додано ні доказів сплати судового збору у визначеному законом розмірі, ні доказів наявності у скаржника підстав звільнення від сплати судового збору.
Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку залишити подану апеляційну скаргу без руху та встановити апелянту строк протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали, для усунення визначених недоліки.
Суд роз`яснює, що у випадку неусунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається апелянту в порядку ч. 4 ст. 174 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 256, 257, 258, 259, 260 ГПК України, ст.ст. 34, 39 КУзПБ, ст.ст. 4, 7 Закону України «Про судовий збір», Західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ТзОВ «ФК «Фонд боргових зобов`язань» (вх. № 01-05/3338/26 від 06.10.2026) на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 21.09.2026 у справі № 907/779/26 - залишити без руху.
2. Встановити ТзОВ «ФК «Фонд боргових зобов`язань» строк протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://reyestr.court.gov.ua/.
Головуючий (суддя-доповідач) Трускавецький В. П.