СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
12 жовтня 2026 року м. Харків Справа № 917/1335/26
Східний апеляційний господарський суд у складі судді Гребенюк Н.В.,
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Самойленко Любові Григорівни (вх.№2115П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 17.09.2026, ухвалене у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Пушко І.І., у справі №917/1335/26
за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, м. Кременчук, Полтавська область,
до фізичної особи-підприємця Самойленко Любові Григорівни, м. Кременчук, Полтавська область,
про стягнення 195 372, 14грн боргу за індивідуальним договором №20052 про надання послуги з постачання теплової енергії
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 17.09.2026 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Самойленко Любові Григорівни на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області 178 832, 08грн боргу за послугу з постачання теплової енергії; 799, 07грн боргу зі сплати за абонентське обслуговування; 3 868, 51грн 3% річних; 11 872, 48 інфляційних втрат, 2 662, 40грн витрат на сплату судового збору.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду від 17.09.2026, відповідач звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 17.09.2026 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви. Також апелянт просить долучити до справи у якості належного та допустимого доказу акт звірки взаєморозрахунків за користування тепловою енергією з Комунальним підприємством "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №1780 від 24.09.2026.
Одночасно апелянт просить звільнити її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, посилаючись на те, що апелянт через тяжкий матеріальний стан, який підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (відповідь на запит у електронному вигляді від 01.10.2026 формою ОК-7 Пенсійний фонд України Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Індивідуальні відомості про застраховану особу, формою ОК-5 Пенсійний фонд України Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Індивідуальні відомості про застраховану особу), не має фінансової можливості оплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, який є для апелянта непосильним тягарем.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподіду судової справи між суддями від 07.10.2026, для розгляду справи №917/1335/26 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшла висновку, що додані до апеляційної скарги документи не відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України, виходячи з такого.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 6 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання апеляційної скарги судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відтак, ставка судового збору за подання апеляційної скарги становить 3 993, 60грн (3 328, 00грн (мінімальний прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2026 році) * 150% * 0, 8 (коефіцієнт у зв`язку із поданням апеляційної скарги в підсистемі "Електронний суд")).
Однак, згідно матеріалів апеляційної скарги, апелянтом до апеляційної скарги не додані докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду. Натомість, апелянт просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на скрутне фінансове становище, що підтверджується наданими відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.
Суддя-доповідач, розглянувши вказане клопотання зазначає, що питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати урегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.
Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Суд звертає увагу на те, що Законом України "Про судовий збір" визначено як одну з умов для звільнення від сплати судового збору обов`язок доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявника за попередній календарний рік.
Для звільнення від сплати судового збору заявник повинен довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору або зменшити його розмір.
Отже, з огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.
Встановивши скрутний майновий стан як критерій для звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру), законодавець не визначив, якими саме доказами мають підтверджуватися зазначені обставини.
Водночас, сталим у правозастосовній практиці судів є підхід, відповідно до якого доказами для вказаних цілей є довідки/відомості з реєстрів, що адмініструються Державною податковою службою України та Пенсійним фондом України (їхніми територіальними органами).
Так, у постанові Верховного Суду від 23.11.2023 у справі №215/7312/20 зазначено, що, вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд враховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
У постанові Верховного Суду у справі від 29.09.2021 у справі №160/12251/20 зазначено, що документом, який відображає всю суму доходу позивача за попередній календарний рік може бути, в тому числі довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.06.2023 у справі №120/3505/22, від 02.11.2023 у справі №120/6039/22, від 18.01.2024 у справі №520/495/23.
Розвиваючи вказаний підхід, Верховний Суд у постанові від 08.08.2024 у справі №295/14365/19 зазначив, що Державний реєстр фізичних осіб - платників податків створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов`язані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами України, з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 1 Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822; далі - Положення).
Відповідно до підпунктів 2 та 3 пункту 1 розділу V Положення до Державного реєстру включаються: дані про фізичних осіб, а саме: джерела отримання доходів; об`єкти оподаткування; сума нарахованого та/або виплаченого доходу; сума нарахованого та/або перерахованого податку; сума нарахованого та/або перерахованого військового збору; інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків; відомості про державну реєстрацію, реєстрацію і взяття на облік фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Отже, у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків повинні міститися відомості про доходи фізичної особи, незалежно від джерела їх походження та підстави виплати.
На підтвердження скрутного матеріального становища апелянтом надано довідки форми ОК-5 та форми ОК-7 від 01.10.2026.
Зі змісту вказаних довідок за 2025 рік вбачається, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 17.09.2026 у даній справі в сумі 3 993, 60грн не перевищує 5 % розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік (96 000,00грн х 5% = 4 800, 00грн).
Разом з тим, суддя-доповідач зазначає, що вказані довідки самі по собі не є достатніми доказами на підтвердження скрутного матеріального становища скаржника, яким підтверджується факт неможливості сплати останнью судового збору, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника, яка може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, тощо) для існування та забезпечення своїх потреб, в тому числі для сплати судового збору.
Крім того, суддя - доповідач зазначає, що додані скаржником довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 та ОК-7 також не містять відомостей про можливі доходи, які не оподатковуються страховими внесками (від реалізації майна, надходження від прав на інтелектуальну власність, від виконання цивільно-правових угод, як дарунок, повернення поворотної фінансової допомоги та інше (у розумінні, положень ст. 165 Податкового Кодексу України).
Наведене в сукупності свідчить про те, що апелянтом не доведена належними доказами наявність скрутного матеріального становища, непомірність та надмірність для останньої суми судового збору, що є передумовою для застосування судом права на звільнення такої особи від сплати судових витрат або зменшення їх розміру.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що предметом спору у даній справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю правовідносини сторін.
Предметом апеляційного оскарження є рішення Господарського суду Полтавської області від 17.09.2026 у справі №917/1335/26, яким стягнуто з фізичної особи-підприємця Самойленко Любові Григорівни на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області 178 832, 08грн боргу за послугу з постачання теплової енергії; 799, 07грн боргу зі сплати за абонентське обслуговування; 3 868, 51грн 3% річних; 11 872, 48 інфляційних втрат, тобто відповідні підстави для звільнення від сплати судового збору також відсутні.
Вказана заборгованість, як зазначає позивач, виникла у відповідача через несплату нею отриманої теплової енергії до приміщення, яке орендується останньою за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належать до комунальної власності Кременчуцької міської територіальної громади.
Доказів існування у скаржниці пільг щодо сплати судового збору, визначених законом, до клопотання додано не було.
Таким чином, апелянтом не доведено належними та допустимими доказами скрутного матеріального становища, тому суддя-доповідач зазначає про відсутність правових підстав для застосування судом дискреційного права на звільнення відповідача від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Застосовані згідно з законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють їй цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, з огляду ще й на те, що у даному випадку судовий збір становить мінімальну ставку - 3 993, 60грн.
Разом з цим, невмотивоване звільнення від сплати судового збору утворює дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до судового захисту.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційну скаргу слід залишити без руху.
Отже, з огляду на те, що апелянтом до апеляційної скарги не додані докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у встановленому законом порядку і розмірі, а у задоволенні клопотання про звільнення апелянта від сплати судового збору судом відмовлено, зазначене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, апелянт має надати суду:
- докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у встановленому законом порядку і розмірі - 3 993, 60грн (за реквізитами, зазначеними на офіційному сайті Східного апеляційного господарського суду).
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 234, 256, 258-260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити фізичній особі-підприємцю Самойленко Любові Григорівні у клопотанні про звільнення від сплати судового збору.
2. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Самойленко Любові Григорівни на рішення Господарського суду Полтавської області від 17.09.2026 у справі №917/1335/26 залишити без руху.
3. Апелянту усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; докази усунення недоліків мають надійти до Східного апеляційного господарського суду не пізніше десятого дня з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, з урахуванням строків поштового перебігу.
4. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя - доповідач Н.В. Гребенюк