ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
12.10.2026 м. Дніпро Справа № 905/817/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач у справі)
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Манько Г.В.) від 09.09.2026р. у справі № 905/817/25
за позовом ОСОБА_1
до В-1 Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод"
В-2 ОСОБА_2
за участю третьої особи без самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні первісного відповідача-1 Компанія Barlenco LTD
про стягнення 30 377 796 грн.
за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод"
до ОСОБА_1
про зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2026р. у справі № 905/817/25:
- в задоволенні первісного позову відмовлено;
- в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2026р. у справі № 905/817/25 скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зазначені в позовній заяві з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 12.05.2026, а саме: стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (ЄДРПОУ 00191075), гр. ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ): 1) суму компенсації за примусово вилучені акції ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» в розмірі 28 051 091 (двадцять вісім мільйонів п`ятдесят одна тисяча дев`яносто одна) грн 26 коп., де основна сума компенсації разом із санкцією складає - 12 935 520,00 грн, інфляційні втрати на компенсацію складають - 13 814 747,29грн, 3% річних складають - 1 300 823,97грн; 2) суму неотриманих дивідендів, нарахованих за результатами діяльності ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» в 2018 році на загальну суму 1 523 877 (один мільйон п`ятсот двадцять три тисячі вісімсот сімнадцять сім) грн 54 коп., де основна сума боргу за дивіденди складає - 731 357,99 грн, інфляційні втрати складають - 649 153,35 грн; 3% річних складають - 143 366,20 грн; 3) суму неотриманих дивідендів, нарахованих за результатами діяльності ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» в 1-му півріччі 2020 року на загальну суму 2 872 306 (два мільйони вісімсот сімдесят дві тисячі триста шість) грн 75 коп., де основна сума боргу за дивіденди складає - 1 675 477,29 грн, інфляційні втрати складають - 987 509,56 грн; 3% річних складають - 209 319,90 грн; 4) відсотки за користування чужими грошовими коштами (недоплата компенсації за примусово вилучені акції) на загальну суму 6 414 690 (шість мільйонів чотириста чотирнадцять тисяч шістсот дев`яносто) грн 06 коп.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2026р. відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про зменшення судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2026р. у справі № 905/817/25, апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подання до апеляційного суду належних доказів сплати судового збору у сумі 699 515,38 грн.
07.10.2026р. апелянтом подано клопотання про зменьшення судового збору, згідно з яким просить апеляційний суд врахувати додатково надані документи на підтвердження майнового стану позивача/скаржника ОСОБА_1 , зменшити ОСОБА_1 розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2026 у справі № 905/817/25 до 5% від річного доходу за 2025 рік, та встановити на рівні 70 000,00 грн., в обгрунтування якого посилається на занадто велику суму судового збору для фізичної особи з урахуванням сплати позивачем значної суми судового збору у розмірі 466 343,59 грн. за подання позовної заяви. У той же час гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду, оскільки при вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Статтею 8 Закону "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, зокрема, при наявності умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Частиною 1 ст. 8 Закону "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Частиною другою ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Положення ст. 8 Закону "Про судовий збір" містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.
У п.37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №940/2276/18 зроблено висновок про те, що з аналізу ст.8 Закону "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Положення ГПК та Закону "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п.44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).
З урахуванням цих рішень Європейського суду з прав людини Верховний Суд у постановах від 21.10.2022 у справі №905/1059/21 та від 30.11.2022 у справі №905/1060/21 зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів.
Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №921/2/21(921/463/22), від 17.07.2023 у справі №757/14112/20-ц, від 03.05.2022 у справі №914/1147/20, від 10.11.2021 у справі №922/1429/19, від 06.06.2021 у справі №922/1775/19).
На виконання вимог ухвали суду від 05.10.2026р. апелянт на підтвердження свого фінансового становища надав довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 та ОК-7 від 06.10.2026р. та Виписку за рахунком лише за період 26.08.2026р. - 07.10.2026р., сформовану АТ "Сенс Банк".
Проте, апелянтом не надано інформації за рахунком АТ "Універсал Банк", у якому також наявний рахунок згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за 2025 рік станом на 29.09.2026р.
Крім цього, апелянтом не надано відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за 2026 рік та документів про інші активи, зокрема, цінні папери.
Тому, з урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає зменьшення судового збору та встановлення його розміру на рівні 70 000,00 грн. не є обгрунтованим та співрозмірним з майновим спором у даній справі, у зв`язку з чим в задоволенні означеного клопотання слід відмовити.
В той же час, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 18.10.2023 у справі № 910/10939/22, наведено, що "у разі коли після постановлення судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та надання скаржнику строку на усунення її недоліків, а саме подання доказів сплати судового збору, скаржник звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, суд може залишити таке клопотання без розгляду з підстав пропущення строку його подання або за заявою скаржника поновити цей строк та розглянути клопотання по суті.
У випадку залишення судом клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику.
Отримавши її, скаржник повинен виконати ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме подати суду докази сплати судового збору. У випадку якщо скаржник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутись до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.
Для цього перед постановленням ухвали про повернення апеляційної скарги з підстави неусунення скаржником її недоліків суд має переконатись, що скаржник отримав ухвалу про залишення без розгляду або відмову в задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору та має розумний строк для сплати судового збору і подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору. Відповідно до частини шостої статті 260 ГПК України такий строк не повинен перевищувати п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Якщо скаржник звернувся до суду із заявою про продовження або поновлення встановленого судом або законом строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору, то суд може продовжити або поновити пропущений строк, прийняти докази сплати судового збору та відкрити апеляційне провадження, якщо визнає причини його пропуску поважними, або відмовити у продовженні, поновленні пропущеного строку та повернути апеляційну скаргу".
Тобто, повернення скарги з розглядом клопотання не має збігатись у часі, а суд при розгляді клопотання сторони має пересвідчитись в отриманні заявником ухвали з результатом її розгляду судом та достатності часу на усунення недоліку, визначеного ухвалою про залишення скарги без руху, який не повинен перевищувати п`яти днів (за нормою ч.6 ст. 260 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 174, 235, 258 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
У Х В А Л И В :
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про зменшення судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2026р. у справі № 905/817/25.
ОСОБА_1 виконати вимоги ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2026р. про залишення його скарги без руху.
В разі невиконання вимог суду настають наслідки, визначені ч. 4 ст. 174, ч.6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий суддя А.Є. Чередко