Судові рішення

Ухвала № 140498910 у справі № 908/1728/26 від 07.10.2026

Ухвала від 07.10.2026 у господарській справі № 908/1728/26 (категорія «Справи у спорах щодо цінних паперів»). Суд: Господарський суд Запорізької області, суддя Давиденко І. В.

Справа№ 908/1728/26
СудГосподарський суд Запорізької області
СуддяДавиденко І. В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяСправи у спорах щодо цінних паперів
Дата ухвалення07.10.2026
Надійшло до реєстру12.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140498910

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

номер провадження справи 19/93/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.10.2026 Справа № 908/1728/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В. за участю секретаря судового засідання Лисенко К.Д., розглянувши матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача 1 : Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" (69006, м. Запоріжжя, вул. Фанатська, буд. 20, ідентифікаційний код 00130872)

відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД" (04119, м.Київ, вул.Джонса Гарета, буд. 8, літера 20Д, ідентифікаційний код 36380332)

про стягнення 8 424 436,74 грн

представники сторін

від позивача: Голубицький С. Г., особисто, в режимі відеоконференції; Дудяк Р.А., ордер ВС №1487647 від 10.08.2026;

від відповідачів 1, 2:, Перцев Д.П. (дов. №17-ДнЕ/26 від 06.01.2026, в режимі відеоконференції);

В С Т А Н О В И В:

17.07.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" , Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД" про визнання права на солідарне стягнення з Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД" доплати з урахування 3% річних та інфляційних втрат за всі 400 акцій ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", викуплені у ОСОБА_2 на підставі публічної безвідкличної вимоги від 06.12.2017 про примусове придбання акцій в усіх власників акцій ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО"; стягнення з АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" та ТОВ "ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД" на користь ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 8 424 436,74 грн, з яких 3 422 424,00 грн - доплата за акції, 859637,90 грн - 3% річних за період з 15.02.2018 по 30.06.2026 на суму доплати, 4 142 374,84 грн - втрати від інфляції за період з 15.02.2018 по 30.06.2026.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2026, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/1728/26 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою господарського суду від 22.07.2026 вищевказану позовну заяву на підставі ч. ч.1, 2 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви терміном десять днів.

30.07.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява (вх. №16579/08-08/26 від 30.07.2026) про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 14.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1728/26, присвоєно справі номер провадження 19/93/26, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 09.09.2026.

За клопотаннями сторін судове засідання ухвалено здійснювати в режимі відеоконференції.

17.08.2026 від АТ «ДТЕК Дніпроенерго» та ТОВ "ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД" надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідачі проти позову заперечують, просять закрити провадження у справі в частині вимог позивача про визнання за ним права на солідарне стягнення з відповідачів доплати з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат за всі 400 (чотириста) акцій ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", викуплені у ОСОБА_2 . Також просить відмовити у задоволенні позовних вимог до АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" та ТОВ "ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД" про стягнення 8 424 436,74 грн.

Заперечення відповідачів обґрунтовані наступним.

Як назначено у відзиві, між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 має місце судовий спір про поділ майна подружжя, який вирішується в межах судової справи №756/3128/20. Однією з позовних вимог у справі №756/3128/20 є визнання права вимоги ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 44 744 грн до ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", що є різницею між ринковою вартістю цих акцій станом на дату їх продажу та фактично виплаченими коштами. ОСОБА_1 стверджував, що акції ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" були придбані за його особисті кошти, а тому право вимоги грошових коштів за акціями належить виключно йому і є його особистою приватною власністю. Постановою Верховного Суду від 04.03.2026 у справі №756/3128/20 залишено без змін рішення судів попередніх інстанцій в частині вирішення відповідних вимог ОСОБА_1 , оскільки по суті він не погоджується з вартістю акцій, набутих у власність іншими особами, тобто оспорює дії осіб, які не є учасниками справи, що виключає правові підстави для встановлення обставин їх придбання заявленими особами у межах розгляду цієї справи, предметом спору якої є поділ майна подружжя . … ОСОБА_1 не позбавлений можливості вжити заходи щодо захисту своїх майнових прав, пов`язаних з отриманням різниці між ринковою вартістю акцій вказаних товариств та встановленою сумою їх викупу, звернувшись до суду із вимогами безпосередньо до осіб, діями яких, на його думку, було порушено права Тобто, в межах судової справи №756/3128/20 (про поділ майна) не вирішувалося питання щодо наявності чи відсутності у ОСОБА_1 будь-яких прав вимоги до АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" за наслідком Сквіз-ауту, оскільки ним не було залучено АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" до участі у справі №756/3128/20.

На думку відповідачів, у межах цього спору господарський суд не має вирішувати питання, що фактично зводяться до встановлення юридичних фактів та поділу майна колишнього подружжя, оскільки такі питання належать до юрисдикції місцевих загальних судів. Відповідно до п.1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Враховуючи наведене, Відповідачі вважають, що наявні підстави для закриття провадження в цій частині (про визнання права).

Також, як вказують відповідачі, за час шлюбу ОСОБА_1 і ОСОБА_3 набули у власність 900 шт. акцій АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", які фактично були поділені ними наступним чином: право власності щодо 500 шт. акцій було оформлено за ОСОБА_1 і 400 шт. акцій - за ОСОБА_3 . За наслідками Сквіз-ауту ОСОБА_1 скористався правом на вжиття заходів щодо захисту своїх майнових прав та звернувся до суду з позовною заявою про стягнення доплати до виплаченої йому в Сквіз-ауті вартості акцій АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" . Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.11.2021 у справі №908/2121/21 (і) затверджено мирову угоду, за якою АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" погодилося здійснити ОСОБА_1 доплату за обов`язковий продаж ним його акцій у процедурі Сквіз-аут, (іі) закрито провадження у справі №908/2121/21. На думку відповідачів, з 11.11.2021 відсутні будь-які порушені права ОСОБА_1 за наслідками процедури Сквіз-аут в АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО".

За твердженням відповідачів, ОСОБА_3 жодним чином не оскаржувала (не заперечувала) вартість акцій, що була виплачена їй в процедурі Сквіз-аут. Тобто, надала "мовчазну згоду" на запропоновану їй ціну обов`язкового продажу акцій в процедурі сквіз-ауту. ОСОБА_3 також не уповноважувала позивача ( ОСОБА_1 ) представляти її інтереси щодо стягнення доплати за придбані у неї акції в процедурі Сквіз-аут. На думку відповідачів, конклюдентними діями підтверджено належне виконання ТОВ "ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД" (як заявником вимоги) зобов`язання щодо оплати акцій ОСОБА_3 в кількості 400 шт. за ціною 488,14/1 акція.

Позивач не довів належності йому спірного матеріального права на доплату за 400 акцій, облікованих на ім`я ОСОБА_3 , а також обсягу такого права. Наведене, як стверджують відповідачі, є самостійною підставою для відмови в позові.

Відповідачі вважають, що у цій справі позивач, який уже реалізував власне право на компенсацію за належні йому акції та отримав відповідну доплату в межах справи № 908/2121/21, фактично намагається повторно отримати майнову вигоду - цього разу за акції, що були обліковані на іншу особу, яка не заявляла і не заявляє відповідних вимог та при відсутності доказів визнання за Позивачем цього майна (400 шт. акцій АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО") або прав вимоги за ним. Така поведінка не відповідає стандарту добросовісності та має ознаки використання права на судовий захист не з метою поновлення порушеного права, а з метою отримання необґрунтованої вигоди.

Також, щодо визначення позивачем «справедливої вартості» акцій, у відзиві зазначено, що відповідно до висновків Верховного Суду, під "справедливою вартістю" Верховний Суд розуміє не конкретну грошову суму (величину), а дотримання емітентом (наглядовою радою) передбаченого законом порядку визначення ринкової вартості акцій, який передбачає необхідність обрання найбільшої вартості, якщо ринкова вартість може бути розрахована за різними підходами та методами (оскільки розрахунки різними методами можуть давати різну ринкову вартість). Як вбачається з позицій Верховного Суду, справедлива ціна акції - це найбільша, що визначена суб`єктом оціночної діяльності (експертом) ринкова вартість акцій, що визначена за трьома методами оцінки (майновий, порівняльний та дохідний). До матеріалів цієї справи додаються докази ринкової вартості акцій Товариства із застосуванням двох методичних підходів - порівняльного та дохідного (звіт оцінювача КФ ТОВ "ЕКСПЕРТ АНАЛІТИК").

АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" зазначило, що категорично заперечує проти можливості розрахунку вартості акцій за майновим підходом не оцінювачем/експертом, а виключно на підставі балансової вартості чистих активів (як зазначає Позивач), оскільки вважає таку вартість нерепрезентативною у випадку АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО".

Відповідачі також зазначили, що не погоджуються і з базою здійсненого позивачем розрахунку, оскільки: - для розрахунків позивач застосовує показники оцінки (переоцінки) основних засобів від 23.02.2018, яких не існувало ані на 30.06.2017, ані на 07.09.2017 ; - позивач фактично екстраполює (переносить) показники основних засобів станом на 30.09.2017 на дату 30.06.2017, що не передбачено ані нормативними документами з оцінки майна, ані правилами бухгалтерського обліку. При цьому сам Позивач зазначає, що йому невідомо, чи змінювалися активи Товариства у період з 30.06.2017 до 30.09.2017 ; - позивач стверджує, що за наслідком його розрахунків формується "ринкова" вартість чистих активів. Однак ринкова вартість чистих активів має визначатися як ринкова вартість активів мінус ринкова вартість зобов`язань. У розрахунках Позивача немає жодного показника ринкової вартості зобов`язань ; - не можна розрахувати вартість активів станом на 30.06.2017 і просто вказати, що вартість активів станом на 07.09.2017 є аналогічною. За 70 днів господарської діяльності вартість активів Товариства, очевидно, змінилася.

За твердженнями відповідачів, єдиними належними доказами вартості активів є фінансова звітність Товариства, складена відповідно до вимог законодавства та застосовних стандартів бухгалтерського обліку, а також первинні документи бухгалтерського обліку, на підставі яких сформовано відповідні показники. Самостійні розрахунки позивача не є ані документами бухгалтерського обліку, ані фінансовою звітністю, не підтверджують достовірності наведених у них відомостей та не можуть замінювати документи, які відповідно до закону підтверджують вартість активів.

У відзиві відповідачі також вказують, що відповідно до ч.1 ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Необхідним для виконання є передача коштів (передача майна). Голубицька (Прасолова) К.І. отримала кошти з рахунку (ескроу) і цим підтвердила згоду/волю у формі мовчання. Тобто, правочини щодо обов`язкового продажу акцій АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" за ціною 488,14 грн за одну акцію підтверджені її конклюдентними діями (отримання коштів з рахунку умовного зберігання (ескроу)). Оскільки вказані правочини у встановленому порядку не змінені та не скасовані, зобов`язання за ними повністю виконані (за ціною 488,14 грн за 1 акцію), то у позивача, на думку відповідачів, відсутнє право на отримання додаткової компенсації.

Відповідач 1 вказав, що дійшов висновку, що такі запитання не стосуються предмета спору та обставин, які мають значення для цієї справи. У зв`язку з цим у відповідач 1 відмовився від надання відповідей на підставі п. 2 ч. 5 ст. 90 ГПК України.

У відзиві, в порядку ч.1 ст. 124 ГПК України, наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат для АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", які становлять 44 000,00 грн.

Позивач зазначив, що не буде розтолковувати та роз`яснювати відповідачам наведені Позивачем обставини та правові підстави позову до розгляду справи по суті, скориставшись принципом змагальності сторін для унеможливлення відповідачами подачі своїх заперечень щодо наведених обставин та правових підстав позову в запереченні на відповідь на відзив.

Також позивач вважає безпідставною відмову відповідача 1 надати відповіді на поставлені в порядку статті 90 ГПК України запитання та просить суд зобов`язати АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» надати відповіді на поставлені позивачем запитання.

27.08.2026 від АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» через підсистему «Електронний суд» надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Відповідачі не погоджуються з твердженнями позивача та зазначають наступне. Процесуальний документ позивача за своїм змістом не спростовує жодних ключових заперечень відповідачів, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, позивач не спростував таких обставин: 900 шт. акцій АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" були обліковані окремо: 500 шт. - за позивачем, 400 шт. - за ОСОБА_3 ; Позивач не довів, що йому належить будь-яке право вимоги щодо доплати за 400 шт. акцій, облікованих на ім`я ОСОБА_3 ; за наслідками процедури Сквіз-ауту відсутні будь-які порушені права самого позивача, оскільки його індивідуальні вимоги щодо належних йому акцій були врегульовані у справі № 908/2121/21; зобов`язання між відповідачами та ОСОБА_3 наразі є повністю припиненими; позивач визначає вартість акцій на помилкову дату та використовує неналежну базу розрахунку, зокрема показники переоцінки, яких не існувало станом на юридично релевантну дату визначення ціни акцій у процедурі Сквіз ауту; самостійні розрахунки позивача щодо переоцінки балансової вартості не є належними та допустимими доказами, оскільки не є ані висновком судової експертизи, ані звітом суб`єкта оціночної діяльності; відсутні висновки Верховного Суду про можливість нарахування чотирикратного розміру вартості акцій за наслідком процедури Сквіз-аут;

Також відповідачі вказали, що послідовно зазначали, що визначення ринкової вартості акцій для цілей Сквіз-ауту має здійснюватися належним суб`єктом оціночної діяльності та/ або судовим експертом із застосуванням відповідних методичних підходів, а не шляхом довільного арифметичного розрахунку позивача на підставі окремих показників фінансової звітності та подальшої переоцінки активів.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідачів надати відповіді на питання відповідачі вказали, що позивач фактично використовує механізм письмового опитування, передбачений ст. 90 ГПК України, не для з`ясування обставин, що мають значення для справи, а як спосіб витребування додаткової фінансово-господарської інформації АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО". На думку відповідачів, зміст поставлених запитань свідчить, що вони спрямовані на отримання документів або даних для побудови власної доказової позиції позивача, а не на підтвердження чи спростування обставин, які входять до предмета доказування у цій справі. Відповідачі вважають, що підстави для зобов`язання АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" надавати відповіді на такі запитання відсутні.

02.09.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява, якою позивач повідомив про відмову від надання відповідей на запитання відповідачів, скільки, на думку позивача йому поставлено 35 запитань. Крім того, поставлені запитання не стосуються обставин, що мають значення для справи.

Від АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» 07.09.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання, яким відповідач просить визнати необґрунтованими зазначені позивачем підстави для відмови в наданні відповідей на запитання відповідачів у порядку ст. 90 ГПК України, а також зобов`язати позивача надати відповіді на письмове опитування відповідачів у формі заяви свідка відповідно до ст.ст. 88, 90 ГПК України.

В судовому засіданні сторони надали пояснення та заперечення щодо заявлених клопотань опонентів.

Позивач в засіданні 09.09.2026 зазначив, що підтримує клопотання в частині зобов`язання відповідачів надати відповідь на питання № 2 з переліку, а саме: «Який розмір (зазначення в тис.грн) переоцінки станом на 30.09.2017 основних засобів, які були набуті з 01.07.2017 по 30.09.2017? Від всіх інших питань відмовляється.

Присутні в засіданні 09.09.2026 представники відповідачів клопотання про зобов`язання позивача надати відповіді на питання підтримали.

Позивач повідомив про відмову надавати відповіді на питання відповідачів.

За результатами судового засідання, суд ухвалою від 09.09.2026 задовольнив клопотання ОСОБА_1 , зобов`язав відповідачів надати відповідь на питання: «Який розмір (зазначення в тис.грн) переоцінки станом на 30.09.2017 основних засобів, які були набуті з 01.07.2017 по 30.09.2017?.

Також суд задовольнив клопотання відповідачів, зобов`язав ОСОБА_1 надати відповідь на питання відповідачів, які викладені в резолютивній частині ухвали від 09.09.2026.

Підготовче засідання у справі було відкладено до 07 жовтня 2026 року, 10 год. 50 хв.

30.09.2026 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява, якою позивач просить суд повторно зобов`язати Акціонерне товариство «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» надати відповідь на запитання «Який розмір (значення в тис. грн.) переоцінки станом на 30.09.2017 основних засобів, які були набуті з 01.07.2017 по 30.09.2017?», а саме вказати число такої переоцінки в тис. грн., яке найймовірніше дорівнює 0 (нулю). В обґрунтування зазначив, що відповідач-1 замість того, щоб надати відповідь на поставлене запитання, уникнув надання відповіді, скопіювавши пояснення, які були надані по справі № 908/1676/26.

30.09.2026 від АТ «ДТЕК Дніпроенерго» до суду надійшла заява, до якої долучено заяву свідка за підписом Головного виконавчого директора АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" Станіслава ВАЛАНТІР, якій викладено відповідь на поставлене питання позивача наступного змісту:

«АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" не здійснювало окрему оцінку (переоцінку) основних засобів, які були набуті або вибуті з обліку АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" з 01.07.2017 по 30.09.2017. АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", для цілей складання фінансової звітності станом на 31.12.2017, замовило оцінку (переоцінку) справедливої вартості основних засобів АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" наявних станом на 30.09.2017. Результати такої оцінки (переоцінки) були отримані 23.02.2018 та відображені у фінансовій звітності АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" станом на 31.12.2017, яка долучена Позивачами разом з позовною заявою. Водночас, відповідна інформація щодо переоцінки основних засобів не може використовуватися для розрахунку ринкової (справедливої) вартості акцій АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", оскільки: • така інформація була відсутня (її не існувало) станом на дати визначення та затвердження Наглядовою радою вартості акцій АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" для цілей сквіз-ауту; • вона стосується лише переоцінки частини майна АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", а саме основних засобів, і сама по собі не підтверджує ринкову вартість чистих активів / власного капіталу АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО". Для такого визначення необхідною була б оцінка всього майна та всіх зобов`язань Товариства; • вона не є оцінкою справедливої вартості акцій, проведеною експертом або суб`єктом оціночної діяльності, як того вимагає Верховний Суд у відповідній категорії спорів.».

05.10.2026 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява свідка, в якій позивач виклав відповіді на поставлені відповідачами запитання.

06.10.2026 від АТ «ДНЕК Дніпроенерго» до суду надійшло клопотання про застосування до позивача заходу процесуального примусу.

В обґрунтування клопотання відповідач 1 зазначив, що поданою заявою свідка позивач вказує, що на поставлені питання відповіді надаватися не повинні, а в ухвалі Господарського суду Запорізької області від 09.09.2026 суд, нібито, не визначив, на які саме питання позивач зобов`язаний надати відповіді. Відповідачі вважають, що позивач безпідставно ухиляється від виконання законної ухвали суду та покладеного на нього процесуального обов`язку. Посилаючись на приписи ст. ст. 18, 131, 132,135 ГПК України, просять суд застосувати до ОСОБА_1 захід процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, стягнувши його в дохід Державного бюджету України. Також відповідачі просять зобов`язати позивача протягом п`яти календарних днів виконати вимоги ухвали суду від 09.09.2026 у справі № 908/1728/26 та надати в порядку статті 90 ГПК України відповіді на питання відповідачів (питання, які викладені в ухвалі суду від 09.09.2026).

Розглянувши заявлені сторонами клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 90 ГПК України, учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніше ніж як за п`ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, - за п`ять днів до першого судового засідання.

Згідно з ч.5 ст. 90 ГПК України, учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання:

1) з підстав, визначених статтями 67, 68 цього Кодексу;

2) якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;

3) якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань.

Частиною 6 ст. 90 ГПК України визначено, що за наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

Судом установлено, що позивачем та відповідачами на виконання ухвали суду від 09.09.2026 надано відповіді на поставлені питання.

При наданні відповідей ОСОБА_1 вказав також, що надав відповідь на перші 10 запитань наведених в ухвалі, оскільки вважає, що в дійсності запитань поставлено більше десяти. При цьому, у заяві свідка позивач також зазначив що «питання з пресупозицією, матеріали справи не містять твердження позивача про наведені в запитанні обставини, а, відтак, питання не підлягає наданню відповіді».

Ознайомившись зі змістом заяв свідків сторін, суд не вбачає підстав для повторного зобов`язання їх надавати відповіді на запитання, оскільки сторони, на власний розсуд виклали свої відповіді та позивач повідомив причини для відмови від надання відповідей.

Суд приймає надані сторонами заяви свідків та долучає їх до матеріалів справи.

Також суд зазначає, що відповідно до приписів ГПК України, стадія підготовчого провадження не передбачає дослідження доказів та надання їм оцінки.

Таким чином, при розгляді справи по суті судом буде надано оцінку доказам, наданим сторонами, в тому числі заявам свідків.

Щодо клопотання відповідачів про застосування заходів процесуального впливу до позивача.

Відповідно до статті 131 ГПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Згідно зі статтею 132 ГПК України, заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

Отже, наведені процесуальні норми надають суду право шляхом постановлення ухвали вчинити дії з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

При цьому, суд констатує, що застосування до особи заходів процесуального примусу не є його обов`язком, відповідно суд користується таким правом на власний розсуд, а подання клопотань про застосування до особи заходів процесуального примусу з боку учасників справи процесуальним законодавством не передбачене та не є безумовною підставою для такого застосування.

Також, суд зазначає, що в матеріалах справи наявні докази часткового виконання позивачем ухвали суду про надання відповідей на запитання відповідачів від 09.09.2026 та зазначення підстав для неможливості їх надання.

Суд, з урахуванням отриманої заяви свідка позивача та викладеної у ній інформації, керуючись приписи ГПК України, відмовляє у задоволенні клопотання відповідачів про застосування заходів процесуального примусу до ОСОБА_1 .

В судовому засіданні 07.10.2026 позивачем також заявлено усне клопотання про оголошення в судовому засіданні перерви для надання можливості подати заяву про заміну відповідачів, а також зміну підстав позову.

Представник відповідачів проти відкладення судового засідання не заперечує.

Заслухавши представників сторін в судовому засіданні 07.10.2026, враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне продовжити строк підготовчого провадження та відкласти судове засідання у справі.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. (Рішення ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Враховуючи викладене, з огляду на обставини справи, суд вважає, що питання які визначені ст. 182 ГПК України, не можуть бути розглянуті у підготовчому засіданні 07.10.2026.

Згідно ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З огляду на завдання господарського судочинства, з метою забезпечення дотримання принципу пропорційності, для надання можливості сторонам надати всі письмові заяви по суті спору, суд вважає за необхідне з власної ініціативи продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів і відкласти підготовче засідання.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання відповідачів про застосування до ОСОБА_1 заходів процесуального примусу відмовити.

2. У задоволенні клопотання позивача про повторне зобов`язання відповідачів надати відповідь на запитання - відмовити.

3. Продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.

4. Підготовче засідання відкласти на 04 листопада 2026 року о 09 год. 00 хв.

5. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Запорізької області за адресою: 69001, м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, буд. 4, каб. № 220 (про відповідний зал судового засідання буде повідомлено додатково). Телефон контакт-центру 0-800-501-492.

Копії заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань, що подаються до суду, - одночасно надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи (докази направлення/вручення надаються суду).

Подання доказів у справі здійснюється учасниками справи на стадії підготовчого провадження. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя І.В. Давиденко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
09.09.2026 Ухвала № 139821979 Господарський суд Запорізької області
04.09.2026 Ухвала № 139474642 Господарський суд Запорізької області
01.09.2026 Ухвала № 139391795 Господарський суд Запорізької області
01.09.2026 Ухвала № 139391794 Господарський суд Запорізької області
04.08.2026 Ухвала № 138714989 Господарський суд Запорізької області
22.07.2026 Ухвала № 138397211 Господарський суд Запорізької області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 00130872. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг