Ухвала № 140499212 у справі № 372/2533/23 від 12.10.2026

УХВАЛА

12 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 372/2533/23

провадження № 61-12190ск26

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Стельниковича Сергія Анатолійовича на рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 листопада 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю, стягнення грошової компенсації,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 19 листопада 2024 року первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю задоволено частково.

Встановлено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з червня 2017 року по 20 жовтня 2017 року включно.

У задоволенні іншої частини позовних вимог первісного позову відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю, стягнення грошової компенсації задоволено частково.

Визнано легковий автомобіль «Daewoo Lanos», 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У порядку поділу спільного майна ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягнуто

з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля «Daewoo Lanos», 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , у розмірі 17 370,61 грн, залишивши вказаний автомобіль у особистій власності ОСОБА_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог зустрічного позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати 32 073,60 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати 15 073,60 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 03 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 листопада 2024 року в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та розподілу судових витрат скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати за розгляд справи судом першої інстанції у сумі 23 073,60 грн.

В іншій частині рішення суду за позовними вимогами ОСОБА_1 залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1 610,40 грн.

18 вересня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Стельникович С. А. засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 листопада

2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2025 року (надійшла до суду 21 вересня 2026 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2026 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Стельниковича С. А. про поновлення процесуального строку для подачі касаційної скарги відмовлено, касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано: надати докази поважності пропуску строку подачі касаційної скарги; доплатити судовий збір. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

09 жовтня 2026 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла заява про усунення недоліків представника ОСОБА_1 - адвоката Стельниковича С. А. та квитанція про доплату судового збору.

У заяві про усунення недоліків адвокат Стельникович С. А. вказує, що повний текст постанови отримано 16 липня 2026 року, однак у зв`язку з відсутністю грошових коштів для сплати судового збору, було пропущено процесуальний строк для подачі касаційної скарги.

Також, посилається на те, що суд апеляційної інстанції грубо порушив процесуальний строк, оскільки повний текст постанови було виготовлено лише 15 липня 2026 року, тобто через 300 днів після дати судового рішення.

Дослідивши касаційну скаргу та заяву про усунення недоліків, Верховний Суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Київського апеляційного суду від 03 вересня 2025 року зареєстрована 17 липня 2026 року, забезпечено надання загального доступу - 20 липня 2026 року.

Верховний Суд враховує реальну дату виготовлення повного тексту постанови апеляційного суду та дату отримання представником заявника повного тексту постанови, і зазначає, що початок тридцятиденного строку касаційного оскарження починається саме з дати отримання представником заявника копії повного тексту постанови апеляційного суду.

Оскільки повний текст постанови апеляційного суду представником заявника отримано 16 липня 2026 року, то останнім днем строку на касаційне оскарження

є 17 серпня 2026 року (понеділок, перший робочий день після 15 серпня 2026 року, суботи, тобто вихідного дня, на який припало закінчення тридцятиденного строку).

Касаційну скаргу подано лише 18 вересня 2026 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження на 30 днів.

В ухвалі Верховного Суду від 22 вересня 2026 року судом вже була надана правова оцінка твердженням представника заявника стосовно того, що строк касаційного оскарження було пропущено через неможливість сплати судового збору, і Верховний Суд відмовив у поновленні процесуального строку з цієї підстави, оскільки посилання на відсутність коштів для сплати судового збору не є поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження.

Будь-яких інших причин поважності пропуску строку подачі касаційної скарги не вказано і доказів на їх підтвердження представником заявника не надано.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги слід відмовити.

Отже, станом на 12 жовтня 2026 року вимоги, викладені в ухвалі Верховного Суду

від 22 вересня 2026 року, не виконані, що перешкоджає Верховному Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, а тому касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Стельниковича С. А. підлягає визнанню неподаною та поверненню.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України

у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Повернення касаційної скаргине перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Стельниковича Сергія Анатолійовича про поновлення строку подачі касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Стельниковича Сергія Анатолійовича на рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 листопада 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2025 року вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць