ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
12.10.2026 Справа № 910/17927/20 (910/11250/26)
За позовом Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Харчові продукти "Мультимікс"
до Міністерства юстиції України - 1
Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпус Сіті Інвест" - 2
про скасування наказу Міністерства юстиції України та витребування майна
в межах справи № 910/17927/20
Суддя Івченко А.М.
Представники: не викликались
ОСБСТАВИНИ СПРАВИ:
До суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Харчові продукти "Мультимікс" до Міністерства юстиції України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпус Сіті Інвест" про скасування наказу Міністерства юстиції України та витребування майна в межах справи № 910/17927/20.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2026 позовну заяву вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 18.11.26; запропоновано відповідачам надати відзиви на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; запропоновано позивачу надати відповідь на відзиви з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України.
1409.2026 від позивача надійшла заява про забезпечення позову.
18.09.2026 від відповідача 2 надійшли заперечення.
22.09.2026 від позивача надійшла відповідь на заперечення.
29.09.2026 від відповідача 1 надійшов відзив.
30.09.2026 від відповідача 2 надійшов відзив.
Суд розглянувши заяву про забезпечення позову ухвалив відмовити у її задоволенні на підставі такого.
Позивачем подано позовну заяву про визнання протиправним наказу Мін`юсту та про витребування майна з володіння «КОРПУС СІТІ ІНВЕСТ». Позовні вимоги стосуються всього придбаного в 2002 році майна, оскільки все воно знаходиться на території колишнього м`ясокомбінату за адресою м. Київ, вул. Зрошувальна, 5. Позивач вважає, що на час розгляду даного спору, позов підлягає забезпеченню шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, яке є предметом позову шляхом заборони Відповідачу 2, а також будь-яким іншим особам, вчиняти будь-які дії, спрямовані на знесення, демонтаж, вивезення та вилучення, утилізацію будь-якого рухомого майна, речей із будівель, які є предметом позову, а також заборони вчиняти будь-які дії, спрямовані на будь-яке знецінення або знищення майна, яке є предметом позову. Підставою для звернення до суду з даною заявою, яку зазначив позивач, є систематичні й послідовні зловживання правами з боку ТОВ «КОРПУС СІТІ ІНВЕСТ» внаслідок яких, Позивач вимушений доводити в суді наявність своє право власності, в той час як ТОВ «КОРПУС СІТІ ІНВЕСТ» (далі - Відповідач 2) продовжує безоплатно володіти та користуватись таким майном Позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову та надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Крім того, суд відзначає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заявником не подано належних доказів того, що вказані об`єкти належать на праві власності боржнику. Заявник фактично просить суд забезпечити право, наявність якого станом на дату подання заяви ним не доведено.
Вказані заходи забезпечення позову не відповідають вимогам щодо адекватності та співмірності, заява є необґрунтованою та без належних доказів.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відтак, суд зазначає, що підстави для задоволення заяви відсутні.
На підставі вищевикладеного, заява задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищезазначене, керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст. 136-140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва -
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Харчові продукти "Мультимікс" про забезпечення позову відмовити повністю.
2. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.М.Івченко