ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. [телефон приховано], е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"08" вересня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1769/24
за заявою боржника Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Ботанічна, буд. 1/6; код ЄДРПОУ 00210602)
про банкрутство
Суддя Наріжний С.Ю.
За участю секретаря Бойко Я.Р.
За участю представників учасників у справі: згідно протоколу судового засідання.
ВСТАНОВИВ:
у провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/1769/24 за заявою боржника Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (далі: АТ «ЕМСС») про банкрутство.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.07.2024 відкрито провадження у даній справі про банкрутство; введено процедуру розпорядження майном АТ «ЕМСС» та призначено розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Соколика Д.І.; попереднє засідання призначено на 10.09.2024. В подальшому попереднє засідання неодноразово відкладалось судом з об`єктивних підстав.
23.07.2024 Господарським судом Київської області в установленому порядку було здійснено публікацію оголошення № 73670 про відкриття провадження у справі про банкрутство АТ «ЕМСС».
На даний час провадження у справі перебуває на стадії попереднього засідання в судовій процедурі розпорядження майном Боржника.
Судом встановлено, що після публікації оголошення № 73670 про відкриття провадження у справі про банкрутство АТ «ЕМСС», до Господарського суду Київської області надійшла низка заяв кредиторів про грошові вимоги до Боржника.
Так, 21.02.2025 до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла заява ТОВ «Технобуд Інвест» від 20.02.2025 б/№ (вх. № 4908) про визнання грошових вимог у сумі 143449,23 грн.
07.03.2025 до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла заява ТОВ «Міжнародна транспортно-логістична компанія» від 07.03.2025 б/№ (вх. № 5060) про визнання грошових вимог у сумі 1752382 грн.
14.04.2025 до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшло повідомлення розпорядника майна Боржника від 14.04.2025 б/№ (вх. № 5037/25) про результат розгляду вимог ТОВ «Технобуд Інвест».
26.05.2025 до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшло повідомлення розпорядника майна Боржника від 26.05.2025 б/№ (вх. № 7168/25) про результат розгляду вимог ТОВ «Міжнародна транспортно-логістична компанія».
До суду надійшла заява Atomenergomash Cyprus Limited від 06.06.2025 б/№ (вх. № 4239/25) про визнання грошових вимог у сумі 141905694,96 доларів США ([номер приховано],67 грн).
До суду надійшла заява Rosatom Finance LTD від 20.06.2025 б/№ (вх. № 4238/25) про визнання грошових вимог у сумі 136824679,11 доларів США ([номер приховано],99 грн).
24.02.2026 до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла заява ТОВ «Фінігріф» від 23.02.2026 № 01/26 (вх. № 9071) про визнання грошових вимог у сумі 6219987,03 грн.
Ухвалами суду вказані кредиторські заяви прийняті до розгляду.
08.09.2026 в судове засідання з`явились розпорядник майна Боржника, а також представники компаній, які заявили кредиторські вимоги до Боржника (згідно протоколу судового засідання).
Судом в судовому засіданні 08.09.2026 продовжується розгляд заяв кредиторів про визнання грошових вимог до Боржника АТ «ЕМСС», які надійшли в порядку ч. 1 ст. 45 КУзПБ.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Першим днем перебігу цього строку є день, наступний за днем офіційного оприлюднення відповідного оголошення.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.07.2020 у справі № 904/3060/19.
Як зазначено вище, оголошення № 73670 про відкриття провадження у справі про банкрутство АТ «ЕМСС» опубліковане 23.07.2024, отже встановлений ст. 45 КУзПБ строк на заявлення грошових вимог кредиторів почав перебіг 24.07.2024 і закінчився 22.08.2024.
Розглянувши кредиторську заяву ТОВ «Технобуд Інвест» суд зазначає наступне.
Заява надійшла до суду 21.02.2025 і була сформована в підсистемі «Електронний суд» 20.02.2025, отже з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 45 КУзПБ.
Заявником заявлено до визнання грошові вимоги до Боржника в розмірі 143449,23 грн та 6056,00 грн судового збору.
Заявлені вимоги виникли на підставі:
- договору купівлі-продажу № 14/675 від 23.09.2021, за яким Боржнику був поставлений товар на загальну суму 7992 грн, які не оплачені Боржником;
- договору купівлі-продажу № 14/687 від 05.10.2021, за яким Боржнику був поставлений товар на загальну суму 6948,00 грн, які не оплачені Боржником;
- договору купівлі-продажу № 14/817 від 10.12.2021, за яким Боржнику був поставлений товар на загальну суму 8160,00 грн, які не оплачені Боржником;
- договору постачання № 14/644 від 09.09.2021 та Специфікації №1 від 09.09.2021, за якими Боржнику був поставлений товар на загальну суму 42960 грн, які не оплачені Боржником.
- господарського договору, укладеного у спрощений спосіб (копії рахунку № УТ-839 від 03.12.2021, видаткової накладної № УТ-595 від 03.12.2021, довіреності № 1101 від 02.12.2021, експрес-накладної № 5900[телефон приховано] від 03.12.2021, видаткової накладної № УТ-644 від 24.12.2021, рахунку № УТ-894 від 24.12.2021, довіреності № 1140 від 15.12.2021, експрес-накладної № 5900[телефон приховано] від 24.12.2021, видаткової накладної № УТ-44 від 04.02.2022, рахунку № УТ- 65 від 04.02.2022, довіреності № 96 від 04.02.2022, експрес-накладної № 5900[телефон приховано] від 04.02.2022, за якими Боржнику було поставлено товар на загальну суму 28674 грн, які не оплачені Боржником.
Крім того Заявником нараховано 29537,00 грн інфляційних втрат, 6850,07 грн 3% річних та 6272,16 грн пені.
Розпорядником майна Боржника визнано вимоги за основним боргом, а також інфляційні втрати та 3% річних. Заявлені вимоги щодо пені не визнані з підстав пропуску строку позовної давності.
Перевіривши надані розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість.
Щодо вимог в частині пені суд зазначає наступне.
Згідно ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України (в ред., яка була чинна на час спірних правовідносин), нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Враховуючи, що прострочення виконання Боржником зобов`язання мало місце 16.11.2021, Заявником здійснено відповідні нарахування з порушенням ч. 6 ст. 232 ГК України та пропуском строку позовної давності, що є підставою для відхилення зазначених вимог.
Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що вказані вимоги є обґрунтованими і документально підтвердженими.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат Заявника, пов`язаних з провадженням у даній справі про банкрутство (сплачений судовий збір в сумі 6056,00 грн) суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставки судового збору, зокрема за подачу до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), підлягає сплаті судовий збір у розмірі: 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Зазначена в ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» норма є імперативною.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня - 3028,00 грн.
Отже, враховуючи, що кредиторська заява ТОВ «Технобуд Інвест» сформована Заявником в підсистемі «Електронний суд», в даному випадку підлягає застосуванню коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, у зв`язку з чим підлягав сплаті судовий збір в розмірі 4844,80 грн (3028,00 *2 * 0,8).
Таким чином судовий збір за подання кредиторської заяви ТОВ «Технобуд Інвест» покладається на Боржника АТ «ЕМСС» в розмірі 4844,80 грн.
Враховуючи викладене вище, заявлені ТОВ «Технобуд Інвест» до АТ «ЕМСС» грошові вимоги підлягають визнанню з визначенням наступної черговості: 4844,80 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 131121,07 грн (основний борг, інфляційні втрати, 3% річних) - 4 черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу).
Розглянувши кредиторську заяву ТОВ «Міжнародна транспортно-логістична компанія» суд зазначає наступне.
Заява надійшла до суду 07.03.2025 і була сформована в підсистемі «Електронний суд» 07.03.2025, отже з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 45 КУзПБ.
Заявником заявлено до визнання грошові вимоги до Боржника в розмірі 1752382,00 грн.
Так, заявлені вимоги виникли на підставі Договору про надання транспортно-експедиційних послуг № 42/456 від 01.07.2021.
В рамках вказаного Договору було підписано наступні акти надання послуг: - акт надання послуг № 30 від 10.03.2022 на суму 343480,00 грн; - акт надання послуг № 44 від 10.03.2022 на суму 172790,40 грн; - акт надання послуг № 45 від 10.03.2022 на суму 172790,40 грн; - акт надання послуг № 47 від 10.03.2022 на суму 78258,00 грн; - акт надання послуг № 46 від 10.03.2022 на суму 77412,40 грн.
Загальна сума, на яку сторонами було підписано Акти надання послуг становить 844731,20 грн, з них 63207,58 грн було оплачено АТ «ЕМСС» 07.02.2022 року на рахунок ТОВ «МТЛК». Таким чином, сума заборгованості АТ «ЕМСС» перед ТОВ «МТЛК» за надані послуги становить 781523,63 грн.
Крім того Заявником нараховано 226383,68 грн інфляційних втрат, 54242,44 грн 3% річних та 660387,46 грн пені.
Розпорядником майна Боржника визнано вимоги за основним боргом, а також інфляційні втрати та 3% річних. Заявлені вимоги щодо пені визнані частково, в сумі 142237,30 грн, з підстав пропуску строку позовної давності та вимог ч. 6 ст. 232 ГК України.
Перевіривши надані розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість.
Щодо вимог в частині пені суд зазначає наступне.
Згідно ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України (в ред., яка була чинна на час спірних правовідносин), нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Враховуючи, що прострочення виконання Боржником зобов`язання мало місце 01.04.2022, Заявником здійснено відповідні нарахування з порушенням ч. 6 ст. 232 ГК України. Перевіривши надані розпорядником майна Боржника контррозрахунки пені, суд дійшов висновку про часткове визнання вимог щодо пені, в сумі 142237,30 грн.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Щодо заявлених витрат ТОВ «МТЛК» на правничу допомогу адвоката в сумі 25000,00 грн, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 ст. 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.12.2024 ТОВ «МТЛК» укладено Договір про надання правничої допомоги № 59/2024 з АО «Курафєєв і Партнери». Вартість правничої допомоги визначена в сумі 25000,00 грн.
Судом встановлено, що заявлені вимоги щодо витрат на правничу допомогу адвоката є обґрунтованими і документально підтвердженими; обставин неспівмірності заявлених витрат на правничу допомогу не встановлено. Отже вказані витрати Заявника на правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн покладаються на Боржника.
Враховуючи викладене вище, заявлені ТОВ «МТЛК» до АТ «ЕМСС» грошові вимоги підлягають визнанню з визначенням наступної черговості: 4844,80 грн (судовий збір) і 25000,00 грн (витрати на професійну правничу допомогу) - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 1062149,74 грн (основний борг, інфляційні втрати, 3% річних) - 4 черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу); 142237,30 грн (пеня) - 6 черга задоволення вимог кредиторів.
Розглянувши кредиторську заяву ТОВ «Фінігріф» суд зазначає наступне.
Заява надійшла до суду 24.02.2026 і була сформована в підсистемі «Електронний суд» 23.02.2026, отже з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 45 КУзПБ.
Заявником заявлено до визнання грошові вимоги до Боржника в розмірі 6219987,03 грн та 6656,00 грн судового збору.
Заявлені вимоги виникли на підставі Договору постачання № 15/692 від 08.09.2020, відповідно до умов якого (п. 1.1.) Постачальник (Заявник) зобов`язується поставити, а Покупець (Боржник) прийняти та оплатити товар (продукцію) загальна кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна, виробник якого визначені в специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору.
У свою чергу згідно п. 2.1. Договору, ціна продукції вказується в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору.
Станом на 01.01.2022 року, згідно Акту звірки взаєморозрахунків від 31.01.2023 відображено, що Постачальник відвантажив товару на суму 41799938,14 грн, а Боржник оплатив 37774650,00 грн. Таким чином, станом на 01.01.2022 борг Боржника перед Заявником складав 4025288,11 грн, що також підтверджено Актом звірки взаєморозрахунків від 31.01.2023.
В подальшому, в період з січня по березень 2022 року Заявник поставив Боржнику товар на суму 5945698,92 грн, який бува оплачений частково, в сумі 3751000,00 грн.
Таким чином, загалом в рамках виконання Договору Боржнику був поставлений товар на загальну суму 47745637,06 грн, який був оплачений Боржником частково, в загальному розмірі 41525650,00 грн, несплачений залишок поставленого товару становить 6219987,03 грн.
Розпорядником майна Боржника заявлені вимоги визнані.
Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що вказані вимоги є обґрунтованими і документально підтвердженими.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат Заявника, пов`язаних з провадженням у даній справі про банкрутство (сплачений судовий збір в сумі 6656,00 грн) суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставки судового збору, зокрема за подачу до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), підлягає сплаті судовий збір у розмірі: 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Зазначена в ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» норма є імперативною.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня - 3328,00 грн.
Отже, враховуючи, що кредиторська заява ТОВ «Фінігріф» сформована Заявником в підсистемі «Електронний суд», в даному випадку підлягає застосуванню коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, у зв`язку з чим підлягав сплаті судовий збір в розмірі 5324,80 грн (3328,00 *2 * 0,8).
Таким чином судовий збір за подання кредиторської заяви ТОВ «Фінігріф» покладається на Боржника АТ «ЕМСС» в розмірі 5324,80 грн.
Враховуючи викладене вище, заявлені ТОВ «Фінігріф» до АТ «ЕМСС» грошові вимоги підлягають визнанню з визначенням наступної черговості: 5324,80 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 6219987,03 грн (основний борг) - 4 черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу).
Розглянувши кредиторську заяву компанії Rosatom Finance LTD суд зазначає наступне.
Заява надійшла до суду 26.06.2025 і була надіслана засобами поштового зв`язку 20.06.2026, отже з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 45 КУзПБ.
Заявником заявлено грошові вимоги до Боржника в розмірі 136824679,11 доларів США (що еквівалентно [номер приховано],99 грн).
З кредиторської заяви вбачається, що Заявник компанія Rosatom Finance LTD є юридичною особою, яка зареєстрована за законодавством Республіки Кіпр; згідно структури власності акціонером Заявника є Держкорпорація «Росатом», тобто юридична особа, створена державою-агресором Російська Федерація.
Крім того судом з Державного реєстру санкцій встановлено, що згідно Указу Президента України № 595/2025 від 08.08.2025 до компанії «Росатом Фінанс Лтд» застосовані відповідні санкції, терміном дії 50 років.
Суд зазначає, що в умовах збройної агресії Російської Федерації та введеного у зв`язку з цим воєнного стану на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 (з наступними змінами), затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, запровадження певних обмежень у цивільному обороті, особливо щодо певних учасників такого обороту, є в цілому допустимим.
Зокрема, згідно з підпунктом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації» від 03.03.2022 № 187 (далі - Постанова КМУ № 187) для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, установлений мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації, - у випадку виконання зобов`язань перед ними за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.
Отже дія мораторію передбачає заборону на вчинення конкретно визначеного переліку дій між учасниками правовідносин, встановлює певний правовий режим для цих правовідносин і впливає на перебіг грошових та інших зобов`язань. З моменту запровадження вказаного мораторію суб`єктивне право осіб - кредиторів (стягувачів), перелік яких наведений в Постанові № 187, зазнає обмежень у можливості реалізувати ними право вимоги до зобов`язаної сторони, у тому числі шляхом звернення за судовим захистом. Також мораторій хоча і не припиняє суб`єктивне право, однак на строк дії мораторію таке право не може реалізуватися шляхом виконання.
При цьому суд враховує, що мета звернення кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство, а також встановлені законодавцем імперативно в КУзПБ правила погашення цих вимог, які хоча і відмінні для кожної із процедур банкрутства, але однаково обов`язкові для її учасників, зокрема кредитора (кредиторів) та боржника, вказують на існування в такому способі захисту та відновленні порушеного права, як звернення з грошовими вимогами кредитора (кредиторів) у процедурах банкрутства з метою їх задоволення, державного примусу, спрямованого на захист та відновлення порушеного права кредитора.
У цьому висновку суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 31.01.2023 у справі справа № 922/5226/21 (пункт 8.11) та до подібного за змістом висновку Верховного Суду, сформульованого в постанові від 13.12.2022 у справі № 910/1959/22 і в постанові від 30.05.2023 у справі № 925/1248/21.
А тому наведений в підпункті 1 пункту 1 Постанови КМУ № 187 мораторій (заборона) на виконання грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є Російська Федерація, у співвідношенні з положеннями КУзПБ щодо правил та наслідків звернення та визнання грошових вимог кредитора до боржника у справі про банкрутство, виключає можливість визнання за правилами цього Кодексу грошових вимог тих кредиторів, які є особами, визначеними у Постанові КМУ № 187, зокрема, юридичними особами, утвореними відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є Російська Федерація.
Вказані обставини виключають можливість визнання грошових вимог Rosatom Finance LTD до АТ «ЕМСС» за правилами національного законодавства - КУзПБ.
У цьому висновку суд звертається до подібного підходу у застосуванні положень, що встановлюють обмеження у правовідносинах, де кредитором (стягувачем) є юридична особа держави-агресора та/або держави окупанта, який був застосований Верховним Судом при ухваленні постанови від 18.05.2021 у справі № 924/774/18.
Таким чином суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви компанії Rosatom Finance LTD; заявлені вимоги компанії Rosatom Finance LTD у сумі 136824679,11 доларів США ([номер приховано],99 грн) є такими, що не підлягають внесенню розпорядником майна Боржника до реєстру вимог кредиторів ПАТ «Енергомашспецсталь» (код ЄДРПОУ 00210602).
Розглянувши кредиторську заяву компанії Atomenergomash Cyprus Limited суд зазначає наступне.
Заява надійшла до суду 26.06.2025 і була надіслана засобами поштового зв`язку 19.06.2026, отже з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 45 КУзПБ.
Заявником заявлено грошові вимоги до Боржника в розмірі 141905694,96 доларів США ([номер приховано],67 грн).
З кредиторської заяви вбачається, що Заявник компанія Atomenergomash Cyprus Limited є юридичною особою, яка зареєстрована за законодавством Республіки Кіпр; згідно структури власності акціонером Заявника є Держкорпорація «Росатом», тобто юридична особа, створена державою-агресором Російська Федерація.
Крім того судом з Державного реєстру санкцій встановлено, що згідно Указу Президента України № 57/2023 від 05.02.2023 до Держкорпорації «Росатом» застосовані відповідні санкції, терміном дії 50 років.
Суд зазначає, що в умовах збройної агресії Російської Федерації та введеного у зв`язку з цим воєнного стану на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 (з наступними змінами), затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, запровадження певних обмежень у цивільному обороті, особливо щодо певних учасників такого обороту, є в цілому допустимим.
Зокрема, згідно з підпунктом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації» від 03.03.2022 № 187 (далі - Постанова КМУ № 187) для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, установлений мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації, - у випадку виконання зобов`язань перед ними за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.
Отже дія мораторію передбачає заборону на вчинення конкретно визначеного переліку дій між учасниками правовідносин, встановлює певний правовий режим для цих правовідносин і впливає на перебіг грошових та інших зобов`язань. З моменту запровадження вказаного мораторію суб`єктивне право осіб - кредиторів (стягувачів), перелік яких наведений в Постанові № 187, зазнає обмежень у можливості реалізувати ними право вимоги до зобов`язаної сторони, у тому числі шляхом звернення за судовим захистом. Також мораторій хоча і не припиняє суб`єктивне право, однак на строк дії мораторію таке право не може реалізуватися шляхом виконання.
При цьому суд враховує, що мета звернення кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство, а також встановлені законодавцем імперативно в КУзПБ правила погашення цих вимог, які хоча і відмінні для кожної із процедур банкрутства, але однаково обов`язкові для її учасників, зокрема кредитора (кредиторів) та боржника, вказують на існування в такому способі захисту та відновленні порушеного права, як звернення з грошовими вимогами кредитора (кредиторів) у процедурах банкрутства з метою їх задоволення, державного примусу, спрямованого на захист та відновлення порушеного права кредитора.
У цьому висновку суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 31.01.2023 у справі справа № 922/5226/21 (пункт 8.11) та до подібного за змістом висновку Верховного Суду, сформульованого в постанові від 13.12.2022 у справі № 910/1959/22 і в постанові від 30.05.2023 у справі № 925/1248/21.
А тому наведений в підпункті 1 пункту 1 Постанови КМУ № 187 мораторій (заборона) на виконання грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є Російська Федерація, у співвідношенні з положеннями КУзПБ щодо правил та наслідків звернення та визнання грошових вимог кредитора до боржника у справі про банкрутство, виключає можливість визнання за правилами цього Кодексу грошових вимог тих кредиторів, які є особами, визначеними у Постанові КМУ № 187, зокрема, юридичними особами, утвореними відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є Російська Федерація.
Вказані обставини виключають можливість визнання грошових вимог Atomenergomash Cyprus Limited до АТ «ЕМСС» за правилами національного законодавства - КУзПБ.
У цьому висновку суд звертається до подібного підходу у застосуванні положень, що встановлюють обмеження у правовідносинах, де кредитором (стягувачем) є юридична особа держави-агресора та/або держави окупанта, який був застосований Верховним Судом при ухваленні постанови від 18.05.2021 у справі № 924/774/18.
Таким чином суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви компанії Atomenergomash Cyprus Limited; заявлені вимоги компанії Atomenergomash Cyprus Limited у сумі 141905694,96 доларів США ([номер приховано],67 грн) є такими, що не підлягають внесенню розпорядником майна Боржника до реєстру вимог кредиторів ПАТ «Енергомашспецсталь» (код ЄДРПОУ 00210602).
Керуючись ст. 232-235, 255 ГПК України, ст. 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву ТОВ «Технобуд Інвест» від 20.02.2025 б/№ (вх. № 4908) задовольнити частково. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобуд Інвест» (код ЄДРПОУ 36162550) до АТ «ЕМСС» (код ЄДРПОУ 00210602) у сумах: 4844,80 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 131121,07 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів. В іншій частині заявлені вимоги відхилити.
2. Заяву ТОВ «Міжнародна транспортно-логістична компанія» від 07.03.2025 б/№ (вх. № 5060) задовольнити частково. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна транспортно-логістична компанія» (код ЄДРПОУ 40153657) до АТ «ЕМСС» (код ЄДРПОУ 00210602) у сумах: 4844,80 грн (судовий збір) і 25000,00 грн (витрати на професійну правничу допомогу) - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 1062149,74 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів; 142237,30 грн - 6 черга задоволення вимог кредиторів. В іншій частині заявлені вимоги відхилити.
3. Заяву ТОВ «Фінігріф» від 23.02.2026 № 01/26 (вх. № 9071) задовольнити. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінігріф» (код ЄДРПОУ 22928429) до АТ «ЕМСС» (код ЄДРПОУ 00210602) у сумах: 5324,80 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 6219987,03 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів.
4. Відмовити у задоволенні заяви компанії Rosatom Finance LTD від 20.06.2025 б/№ (вх. № 4238/25). Визнати такими, що не підлягають внесенню розпорядником майна Боржника до реєстру вимог кредиторів ПАТ «Енергомашспецсталь» (код ЄДРПОУ 00210602) вимоги компанії Rosatom Finance LTD у сумі 136824679,11 доларів США ([номер приховано],99 грн).
5. Відмовити у задоволенні заяви компанії Atomenergomash Cyprus Limited від 06.06.2025 б/№ (вх. № 4239/25). Визнати такими, що не підлягають внесенню розпорядником майна Боржника до реєстру вимог кредиторів ПАТ «Енергомашспецсталь» (код ЄДРПОУ 00210602) вимоги компанії Atomenergomash Cyprus Limited у сумі 141905694,96 доларів США ([номер приховано],67 грн).
6. Копію ухвали надіслати учасникам у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати підписання ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Повна ухвала підписана 12.10.2026.
Суддя С.Ю. Наріжний