ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
06.10.2026 Справа № 914/2719/16
Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Знетиняк Д.В.,
розглянувши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс", м. Київ за вх. № 3802/26 від 17.08.2026
на дії державного виконавця Галицького ВДВС у місті Львові Львівського МРУ Міністерства юстиції України Мицак Михайла Зеновійовича
у справі за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергопроект", м. Львів
про стягнення 1 404 007,50 грн.
Представники сторін:
від стягувача: Грищенко О.М. - адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3888 від 29.10.2009; в режимі відеоконференції.
від боржника: не з`явився
від Галицького ВДВС: не з`явився
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/2719/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергопроект" про стягнення 1 404 007, 50 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.01.2017 у справі № 914/2719/16 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергопроект" (79005, м. Львів, вул. Шота Руставелі, 7, код ЄДРПОУ 37740832) на користь Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 900 005,28 грн. основної заборгованості, 193492,72 грн. пені та 16 402,47 грн. понесених витрат на сплату судового збору. В задоволенні решти позовних вимог судом відмовлено.
31.01.2017 Господарським судом Львівської області, на виконання рішення суду від 11.01.2017, було видано наказ у справі № 914/2719/16.
17.08.2021 на поштову адресу Господарського суду Львівської області надійшла заява ТзОВ "Компанії "НІКО - ТАЙС" від 13.08.2021 за вих. № 13-1/08 про заміну стягувача у справі № 914/2719/16.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.09.2021 судом ухвалено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про заміну позивача (стягувача), у справі №914/2719/16 задоволити у повному обсязі. Замінити сторону (позивача) у справі №914/2719/16 - Акціонерне товариство "КИЇВЕНЕРГО" (85612, Донецька область, Мар`їнський район, місто Курахове, ВУЛИЦЯ ЕНЕРГЕТИКІВ, будинок 34; Код ЄДРПОУ 00131305) на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд.40, оф. 315; код ЄДРПОУ 38039872). Замінити сторону (стягувача) у справі №914/2719/16 під час примусового виконання рішення Господарського суду Львівської області по справі №914/2719/16 від 11 січня 2017 року, котре набрало законної сили, та наказу Господарського суду Львівської області по справі №914/2719/16 від 31 січня 2017 року-Акціонерне товариство "КИЇВЕНЕРГО" (85612, Донецька область, Мар`їнський район, місто Курахове, ВУЛИЦЯ ЕНЕРГЕТИКІВ, будинок 34; Код ЄДРПОУ 00131305) на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд.40, оф. 315; код ЄДРПОУ 38039872).
29.10.2021 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" про видачу дублікату наказу Господарського суду Львівської області по справі №914/2719/16 від 31.01.2017 у зв`язку з втратою.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.11.2021 судом ухвалено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО-ТАЙС" про видачу дублікату наказу у справі №914/2719/16 задовольнити та видати дублікат наказу від 31.01.2017 у справі №914/2719/16 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергопроект" на користь Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" 900 005,28 грн. основної заборгованості, 193492,72 грн. пені та 16402,47 грн. понесених витрат на сплату судового збору.
17.08.2026 на адресу суду в систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла скарга за вх. № 3802/26 на дії державного виконавця Галицького ВДВС у місті Львові Львівського МРУ Міністерства юстиції України Мицак Михайла Зеновійовича під час примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області у справі № 914/2719/16 від 31 січня 2017 року.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.08.2026, дану скаргу передано для розгляду судді Долінській О.З.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.08.2026, скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" за вх. № 3802/26 від 17.08.2026 прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.09.2026.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.09.2026, розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на дії державного виконавця Галицького ВДВС у місті Львові Львівського МРУ Міністерства юстиції України відкладено, із врахуванням періоду перебування судді у щорічній основній відпустці, на 06.10.2026 із підстав, викладених в ухвалі суду. Роз`яснено Галицькому ВДВС у місті Львові Львівського МРУ Міністерства юстиції України в строк до 30.09.2026 про необхідність вчинення наступних дій: надати документально та нормативно обґрунтовані письмові пояснення на скаргу та докази надіслання (надання) іншим учасникам справи письмових пояснень; надати матеріали виконавчого провадження №6738447 (оригінали - для огляду в судовому засіданні, належним чином засвідчені копії - для долучення до матеріалів справи).
Крім того, ухвалою суду від 02.09.2026 у даній справі постановлено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про участь в судовому засіданні 06.10.2026 та усіх наступних засідань у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволити та забезпечити участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" в судовому засіданні, призначеному на 06.10.2026 та усіх наступних засідань у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.
06.10.2026 представник стягувача в судове засідання, яке проводилось в режимі відеоконференції, з`явився, вимоги скарги на дії державного виконавця Галицького ВДВС у місті Львові Львівського МРУ Міністерства юстиції України за вх. № 3802/26 від 17.08.2026 підтримав, просив скаргу задоволити з підстав, викладених у скарзі та поясненнях, наданих в судовому засіданні.
06.10.2026 представник боржника в судове засідання не з`явився, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).
06.10.2026 представник Галицького ВДВС у м. Львові в судове засідання не з`явився, вимог ухвали суду від 02.09.2026 не виконав, письмових пояснень по суті скарги не надав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).
06.10.2026 за вх. № 28246/26 Галицьким ВДВС у м. Львові подано на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв`язку з неможливістю забезпечити участь повноважного представника в судове засідання.
Клопотання Галицького ВДВС у м. Львові про відкладення розгляду даної справи за вх. № 28246/26 від 06.10.2026 підлягає відхиленню, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ухвалу суду від 18.08.2026 про прийняття скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" за вх. № 3802/26 від 17.08.2026 та призначення її до розгляду в судовому засіданні на 02.09.2026, Галицьким ВДВС у м. Львові отримано 27.08.2026 згідно трекінгу відстеження Укрпошти RO 67261691440 (докази містяться в матеріалах справи).
Ухвала Господарського суду Львівської області від 02.09.2026 про відкладення розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на дії державного виконавця Галицького ВДВС у місті Львові Львівського МРУ Міністерства юстиції України на 06.10.2026, отримана Галицьким ВДВС у м. Львові 14.09.2026 згідно трекінгу відстеження Укрпошти RO 67276617025 (докази містяться в матеріалах справи).
Крім того, дана ухвала від 02.09.2026 була направлена на електронну адресу Галицького ВДВС у м. Львові - info_gl@lv.lv.dvs.gov.ua.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зазначених в ч. 2 ст. 202 ГПК України, а саме: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Судом також враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004р.).
Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або за ініціативою суду.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.09.2026, продовжено строк розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" за вх. № 3802/26 від 17.08.2026 на дії державного виконавця Галицького ВДВС у місті Львові Львівського МРУ Міністерства юстиції України Мицак М. З. на двадцять днів, за ініціативою суду.
Відповідно до ч. 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Зважаючи на необґрунтованість заявленого клопотання Галицьким ВДВС у м. Львові, враховуючи повторну неявку в судове засідання представника Галицького ВДВС у м. Львові, якого належно повідомлено про дату, час і місце судового засідання, з метою своєчасного розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" за вх. № 3802/26 від 17.08.2026, із врахуванням розумних строків, суд відмовляє у задоволенні клопотання Галицького ВДВС у м. Львові про відкладення розгляду справи за вх. № 28246/26 від 06.10.2026.
Зважаючи на вищевикладене, підстав для відкладення розгляду справи в судовому засіданні 06.10.2026, визначених у ч. 2 ст. 202, ст. 216 ГПК України, не встановлено. А тому, суд дійшов до висновку про можливість розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" за вх. № 3802/26 від 17.08.2026 по суті в судовому засіданні 06.10.2026 за відсутності представника Галицького ВДВС у м. Львові та представника боржника.
Скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" за вх. № 3802/26 від 17.08.2026 на дії державного виконавця Галицького ВДВС у місті Львові Львівського МРУ Міністерства юстиції України Мицак М. З. обґрунтована тим, що постанова Галицького ВДВС у місті Львові Львівського МРУ Міністерства Юстиції України Мицак Михайла Зеновійовича від 31 липня 2026 року про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні №67638447 є передчасною, оскільки висновок про відсутність у боржника майна зроблено без належного підтвердження повноти та результатів передбачених законом заходів щодо його розшуку.
За викладеними у скарзі обставинами, виконавче провадження №67638447 відкрито 10.12.2021 для примусового виконання наказу від 31.01.2017 у справі № 914/2719/16. Стягувач зазначає, що рішення Господарського суду Львівської області від 11.01.2017 у справі № 914/2719/16 залишається невиконаним, а копію оскаржуваної постанови від 31.07.2026 скаржник отримав 16.08.2026.
Зокрема, стягувач стверджує про відсутність у матеріалах виконавчого провадження належного документального підтвердження повторних перевірок рахунків, рухомого та нерухомого майна, майнових прав і доходів боржника, перевірки його майнового стану за місцезнаходженням, а також результатів звернення стягнення на кошти.
Надаючи правову оцінку заявленим вимогам, суд виходить з наступного.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.01.2017 у справі №914/2719/16 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОЕНЕРГОПРОЕКТ" на користь Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" 900005,28 грн основної заборгованості, 193492,72 грн пені та 16402,47 грн понесених витрат на сплату судового збору. В задоволенні решти позовних вимог судом відмовлено.
31.01.2017 на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 11.01.2017 у справі №914/2719/16 видано наказ.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.09.2021 у справі №914/2719/16 замінено сторону (позивача) - Акціонерне товариство "КИЇВЕНЕРГО" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", замінено сторону (стягувача) під час примусового виконання рішення Господарського суду Львівської області у справі №914/2719/16 від 11.01.2017 та наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/2719/16 від 31.01.2017 - Акціонерне товариство "КИЇВЕНЕРГО" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС".
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.11.2021 видано дублікат наказу від 31.01.2017 у справі №914/2719/16 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОЕНЕРГОПРОЕКТ" на користь Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" 900005,28 грн основної заборгованості, 193492,72 грн пені та 16402,47 грн понесених витрат на сплату судового збору.
Постановою державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 10.12.2021 відкрито виконавче провадження (ВП №67638447) з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 31.01.2017 у справі №914/2719/16.
Як зазначає скаржник, 16 серпня 2026 року на адресу місця реєстрації ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» надійшла Постанова Галицького ВДВС у місті Львові Львівського МРУ Міністерства Юстиції України Мицак Михайла Зеновійовича від 31 липня 2026 року, відповідно до якої наказ Господарського суду Львівської області у справі №914/2719/16 від 31 січня 2017 року повернутий стягувачеві без виконання на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" - у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Згідно із частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно із п. 1 ч. 2 с. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно із частиною 4 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Частиною 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має, зокрема, право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (ч. 5 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Частиною 5 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.
Відповідно до частини 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу у разі, якщо, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Частиною першою статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: - у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (пункт 2); у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди,
завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника.
Відповідно до частини другої статті 19 та статті 129-1 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України; судове рішення є обов`язковим до виконання, держава забезпечує його виконання у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням здійснює суд.
Статтями 339, 340 ГПК України та частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено судовий контроль за рішеннями, діями та бездіяльністю виконавця під час виконання судового рішення.
Згідно ст.ст. 13, 73, 74, 76- 79 та 86 ГПК України обставини, на які посилаються учасники, підлягають доказуванню, а докази оцінюються за належністю, допустимістю, достовірністю та вірогідністю в сукупності. Жодний доказ не має наперед установленої сили.
Статті 1, 2 та частини перша, друга статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначають виконання рішення як завершальну стадію судового провадження та покладають на виконавця обов`язок вживати передбачених законом заходів, діяти неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі. Наявність повноваження обирати конкретний захід не надає права припинити належний пошук активів за відсутності передбачених законом підстав.
Пункт 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» пов`язує повернення виконавчого документа із сукупністю двох умов: відсутністю майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, та безрезультатністю заходів його розшуку, здійснених відповідно до Закону. За частиною другою цієї статті відповідні обставини оформлюються актом виконавця. Отже, висновок про відсутність майна має бути результатом належного розшуку. Саме посилання на правову норму або загальна констатація, що майна не виявлено, не замінюють фактичного обґрунтування обох умов.
Згідно ч. 2 статті 36 Закону України «Про виконавче провадження», розшук майна боржника - юридичної особи організовує виконавець шляхом запитів до відповідних органів та установ, перевірки інформації у базах даних і реєстрах та перевірки майнового стану за місцезнаходженням боржника. Пункти 3, 21 частини третьої та частина п`ята статті 18 Закону забезпечують отримання необхідної інформації, зокрема про рахунки, залишки й рух коштів, та доступ до державних інформаційних ресурсів.
За змістом статтей 48, 52, 53 Закону України «Про виконавче провадження» перевірці підлягають не лише зареєстровані речі, а й кошти та майнові права, у тому числі майно і кошти, які перебувають в інших осіб або належать боржникові від них.
Частина восьма статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає первинну перевірку майнового стану у десятиденний строк від відкриття провадження та подальші перевірки не менше одного разу на два тижні щодо рахунків і електронних гаманців та не менше одного разу на три місяці щодо рухомого, нерухомого майна, майнових прав і доходів. Зміст цього обов`язку полягає у поновленні інформації про майновий стан протягом виконання, оскільки раніше отримана негативна відповідь не доводить незмінності такого стану на дату повернення документа. Особливості перебігу строків під час воєнного стану оцінюються судом окремо, нижче.
У постанові від 07.08.2018 у справі №910/25970/14 Верховний Суд пов`язав обґрунтованість висновку про безрезультатність розшуку з повнотою реалізації передбачених законом можливостей виконавця.
У постанові від 23.08.2018 у справі №911/167/17 викладено висновок про передчасність констатації відсутності майна без належної оцінки повноти його розшуку.
У постанові від 07.02.2023 у справі №925/790/17(925/580/20), пункти 23.2- 23.4, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду наголосив на систематичності перевірок, недостатності самого факту вчинення окремих дій та необхідності документального підтвердження повноти розшуку, у тому числі інформацією АСВП.
Стягувач у поданій скарзі конкретизував заперечення проти повноти розшуку через відсутність підтвердження перевірок рахунків і майна, результатів списання коштів та перевірки за місцезнаходженням боржника.
З матеріалів справи також вбачається, що державним виконавцем не вжито всіх можливих заходів щодо виконання рішення Господарського суду Львівської області від 11.01.2017 у справі № 914/2719/16. Зокрема, із наданої скаржником інформації не вбачається, що державний виконавець звертався у строки, встановлені частиною 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", із повторними запитами до відповідних органів та реєстрів щодо виявлення рухомого і нерухомого майна боржника, виявлення рахунків боржника. Також з наданої інформації не вбачається, що державний виконавець звертався із запитами до органів та реєстрів, у яких відображено інформацію про права на земельні ділянки, до органів та реєстрів, у яких відображено інформацію про реєстрацію транспортних засобів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, тощо.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення, а статтею 8 Конституції України передбачено, що Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13.12.2012 №18-рп/2012, відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб`єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території; обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.
У вказаному рішенні Конституційного суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012 зазначено також, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Відповідно до статті 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
На підставі наведеного, суд вважає за необхідне скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на дії державного виконавця Галицького ВДВС у місті Львові Львівського МРУ Міністерства юстиції України Мицак Михайла Зеновійовича за вх. № 3802/26 від 17.08.2026 задоволити із підстав, викладених вище - визнати незаконними дії державного виконавця Галицького ВДВС у місті Львові Львівського МРУ Міністерства Юстиції України Мицак Михайла Зеновійовича у виконавчому провадженні №67638447 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/2719/16 від 31 січня 2017 року, які виразились у винесені Постанови від 31 липня 2026 року про повернення наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/2719/16 від 31 січня 2017 року стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" та скасувати Постанову Галицького ВДВС у місті Львові Львівського МРУ Міністерства Юстиції України від 31 липня 2026 року про повернення наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/2719/16 від 31 січня 2017 року стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Керуючись статтями 234, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на дії державного виконавця Галицького ВДВС у місті Львові Львівського МРУ Міністерства юстиції України Мицак Михайла Зеновійовича за вх. № 3802/26 від 17.08.2026 задовольнити.
2. Визнати незаконними дії державного виконавця Галицького ВДВС у місті Львові Львівського МРУ Міністерства Юстиції України Мицак Михайла Зеновійовича у виконавчому провадженні №67638447 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/2719/16 від 31 січня 2017 року, які виразились у винесені Постанови від 31 липня 2026 року про повернення наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/2719/16 від 31 січня 2017 року стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
3. Скасувати Постанову Галицького ВДВС у місті Львові Львівського МРУ Міністерства Юстиції України від 31 липня 2026 року про повернення наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/2719/16 від 31 січня 2017 року стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу може бути оскаржено відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повну ухвалу складено 12.10.2026.
Суддя Долінська О.З.