ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
================================================================
УХВАЛА
12 жовтня 2026 року Справа № 915/544/26
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу
за позовом: першого заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва,
в інтересах держави в особі Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОБІОЛЮКС" (Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Велика Морська, буд.15, кв.8),
про: визнання недійсним пункту додаткової угоди до договору підряду та стягнення штрафних санкцій у сумі 286967,71 грн,-
в с т а н о в и в:
Господарським судом Миколаївської області на стадії підготовчого провадження розглядається справа за позовом першого заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОБІОЛЮКС", за такими вимогами:
- визнати недійсним пункт 1 додаткової угоди №1 від 16.12.2024 до договору підряду №316 від 07.10.2024, укладеного між Департаментом житлово комунального господарства Миколаївської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОБІОЛЮКС" в частині, якою строк виконання робіт за договором продовжено до 15.04.2025;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОБІОЛЮКС" на користь Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради 154774,04 грн пені та 132193,67 грн штрафу за прострочення зобов`язання понад 30 днів.
Підготовче засідання у даній справі призначено на 12.10.2026.
Предметом спору у даній справі є вимога про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення штрафних санкцій.
В обґрунтування вимог у даній справі прокурор зазначає, що спірні додаткові угоди укладено всупереч вимогам п.4 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки сторонами необґрунтовано продовжено строк дії договору та терміни виконання робіт. У зв`язку з цим, за позицією прокурора, спірна додаткова угода суперечать вимогам закону і, відповідно до ст.ст.203, 215 ЦК України, підлягає визнанню недійсною. Також прокурор вважає, що прострочення виконання робіт є підставою для стягнення штрафних санкцій в загальному розмірі 154774,04 грн.
При цьому, судом встановлено, що колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 11.02.2026 справу №916/270/25 за касаційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 14.07.2025 передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
На переконання колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду існує необхідність відступу від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 15.01.2026 у справі №916/1199/25, з урахуванням висновків Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 27.01.2020 у справі №761/26815/17, шляхом викладення правової позиції щодо неефективності обраного прокурором способу захисту у подібній категорії справ про визнання недійсною додаткової угоди до договору щодо продовження строку його дії через відтермінування виконання робіт, котрі вже виконані та оплачені на час звернення з позовом, а договором сторони не передбачили відповідальності підрядника за прострочення виконання зобов`язання.
Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 07.04.2026 прийнято до розгляду справу №916/270/25 за касаційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 14.07.2025.
У відповідності до ч.4 ст.17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.
Згідно ст.36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У відповідності до п.7 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно п.11 ч.1 ст.229 ГПК України у такому випадку провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи підстави подання позову, з огляду на те, що правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №916/270/25, зокрема, щодо застосування статей 15, 16 ЦК України у подібних правовідносинах, може мати суттєве значення для правильного вирішення спору у даній справі, з метою єдності судової практики, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/270/25.
Суд зауважує, що зупинення провадження у даній справі є виправданим, так як зможе забезпечити ухвалення законного та справедливого рішення у справі з урахуванням результатів касаційного перегляду судових рішень у подібних правовідносинах у справі №916/270/25 Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, а також забезпечити захист прав як позивача, так і відповідачів, буде дотримано принцип правової визначеності та справедливості.
Керуючись п.7 ч.1 ст.228, ст.ст.229, 234, 235 ГПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
1. Зупинити провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/270/25 та оприлюднення повного тексту постанови.
3. Зобов`язати учасників справи повідомити суд про результати перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/270/25.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.В.Мавродієва