ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/4713/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Кролевець О. А., Студенця В. І.,
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення та виклику сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко"
про ухвалення додаткового рішення (стягнення витрат на професійну правничу допомогу)
у справі № 910/4713/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко"
до Комунального некомерційного підприємства "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Північний офіс Держаудитслужби,
про скасування оперативно-господарської санкції щодо одностороннього розірвання договору
за касаційною скаргою Комунального некомерційного підприємства "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Чебикіної С. О.
від 10 листопада 2025 року
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Чебикіної С. О.
від 19 листопада 2025 року
та на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Сибіги О. М., Гончарова С. А., Тищенко О. В.
від 28 травня 2026 року
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 22 вересня 2025 року, яка була прийнята судом, просив скасувати оперативно-господарську санкцію щодо односторонньої відмови від виконання свого зобов`язання Комунальним некомерційним підприємством "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та відмови від встановлення на майбутнє ділових відносин, викладену в листі-повідомленні від 08 квітня 2025 року № 061/53-1399 за договором про надання послуг № 03/03 від 11 березня 2025 року.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 25 квітня 2025 року прийняв зазначену позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/4713/25.
За результатом розгляду справи № 910/4713/25 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення від 10 листопада 2025 року, яким позов задовольнив повністю: скасував оперативно-господарську санкцію щодо односторонньої відмови від виконання свого зобов`язання Комунальним некомерційним підприємством "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та відмови від встановлення на майбутнє ділових відносин, викладену в листі-повідомленні від 08 квітня 2025 року № 061/53-1399 за договором про надання послуг № 03/03 від 11 березня 2025 року. Стягнув з Комунального некомерційного підприємства "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" 2 422,40 грн судового збору.
Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 19 листопада 2025 року у справі № 910/4713/25 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнив частково: стягнув з Комунального некомерційного підприємства "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" 20 850,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 4 976,14 грн транспортних витрат на пальне, пов`язаних з розглядом справи. У задоволенні іншої частини заяви відмовив.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 28 травня 2026 року залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 10 листопада 2025 року та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19 листопада 2025 року у справі № 910/4713/25.
Відповідач - Комунальне некомерційне підприємство "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не погодився із зазначеними судовими рішеннями і звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10 листопада 2025 року, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19 листопада 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28 травня 2026 року, а справу № 910/4713/25 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Позивач у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" подав до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому крім інших доводів, навів попередній (орієнтовний) розмір суми його судових витрат на професійну правничу допомогу, які він очікує понести у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи, який за його розрахунком складає 5 500,00 грн.
Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу відповідача 17 вересня 2026 року ухвалив постанову у цій справі, якою закрив касаційне провадження у справі № 910/4713/25, відкрите за касаційною скаргою Комунального некомерційного підприємства "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 10 листопада 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28 травня 2026 року в частині, що стосується суті спору, з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, в інших частинах касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишив без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 10 листопада 2025 року, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19 листопада 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28 травня 2026 року у справі № 910/4713/25 залишив без змін.
За змістом частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), що подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Позивач у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" 21 вересня 2026 року звернувся до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на його користь 5 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 23 вересня 2026 року у цій справі призначив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/4713/25 (стягнення витрат на професійну правничу допомогу) до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/4713/25, Верховний Суд зазначає про те, що ця заява підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом частини першої та третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до частин першої та абзацу першого другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
З огляду на те, що Верховний Суд у постанові, ухваленій за результатом касаційного розгляду цієї справи за касаційною скаргою відповідача, не вирішив питання розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи, то наявні підстави для ухвалення додаткової постанови з цього питання.
За змістом частини першої та третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до частин першої та абзацу 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення учасником справи витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих учасниками справи доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості. Відсутність документального підтвердження факту понесення учасником справи судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Як вбачається, позивач на підтвердження факту понесення ним в суді касаційної інстанції витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру надав суду касаційної інстанції такі докази:
- ордер серії СА № 1027936 від 20 серпня 2026 року на надання правничої (правової) допомоги у Верховному Суді: Касаційному господарському суді адвокатом Драченком Владиславом Вікторовичем Товариству з обмеженою відповідальністю «Олестас Еко»;
- акт наданих послуг (детальний опис робіт) № 10 від 20 серпня 2026 року до договору про надання правової допомоги № 07-12;
- рахунок на оплату № 952 від 21 вересня 2026 року на суму 5 500,00 грн;
- платіжну інструкцію № 5741 від 21 вересня 2026 року.
При цьому, суд касаційної інстанції зазначає про те, що копія договору про надання правової допомоги № 07-12 від 16 грудня 2020 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Олестас Еко» та Адвокатським об`єднанням «Право, бізнес і фінанси» в особі голови об`єднання Драченка Владислава Вікторовича, міститься в матеріалах справи.
Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно до частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, керуючись при цьому критеріями, що визначені у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) може з власної ініціативи або за наявності заперечення іншої сторони відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 910/10334/21.
Як вбачається з наданих позивачем доказів на підтвердження обставин понесення ним у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру, 16 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Олестас Еко» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Право, бізнес і фінанси» в особі голови об`єднання Драченка Владислава Вікторовича (об`єднання) був укладений договір про надання правової допомоги № 07-12 від 16 грудня 2020 року, за умовами якого Клієнт доручає, а Об`єднання бере на себе зобов`язання всіма законними методами та способами надавати Клієнту правову допомогу у всіх справах, які пов`язані або можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних чи невизнаних прав та законних інтересів Клієнта в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до пункту 2.2. зазначеного договору Адвокат бере на себе виконання наступних дій з надання правової допомоги: представництво інтересів Клієнта, зокрема в судових органах усіх рівнів. Для захист прав та законних інтересів Клієнта Адвокат має право, зокрема брати участь в судових засіданнях, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення, підписувати та подавати від імені Клієнта заяви, вести від його імені господарські справи у всіх судових установах з усіма правами, які надані законом позивачу, відповідачу та третій особі, у тому числі з правом оскарження рішення, постанови, ухвали суду, а також виконувати всі інші дії, пов`язані з виконанням даного договору.
За змістом пункту 4.3. договору вартість послуг, наданих Адвокатом, складає 1 000,00 грн за одну годину роботи, але не повинна перевищувати суму в розмірі 100 000,00 грн.
За результатом надання правової допомоги складається акт виконаних робіт (детальний опис послуг), розмір гонорару в якому розраховується шляхом множення кількості затрачених годин наданої правової допомоги на вартість години-роботи, визначеної пунктом 4.3. договору (пункт 4.4. договору).
Згідно з пунктом 5.1. договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та є безстроковим і діє до моменту волевиявлення сторони на його припинення.
Отже, умови укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Олестас Еко» та Адвокатським об`єднанням «Право, бізнес і фінанси» договору про надання правової допомоги № 07-12 від 16 грудня 2020 року передбачають погодинну форму гонорару (винагороди) адвоката за надання позивачу у цій справі професійної правничої допомоги в суді касаційної інстанції з розрахунку 1 000,00 грн за одну годину роботи адвоката.
Відповідно до наданого позивачем суду касаційної інстанції акту наданих послуг (детального опису робіт) № 10 від 20 серпня 2026 року, складеного між сторонами договору про надання правової допомоги № 07-12 від 16 грудня 2020 року, Адвокатське об`єднання «Право, бізнес і фінанси» надало, а Клієнт прийняв (отримав) такі надані в суді касаційної інстанції у справі № 910/4713/25 юридичні послуги (правову допомогу) на загальну суму 5 500,00 грн, а саме:
- надання консультацій Клієнту з питань практичного застосування норм господарського-процесуального законодавства Верховним Судом (послуги були надані 19 серпня 2026 року, на їх надання адвокат витратив 30 хвилин часу);
- ознайомлення та аналіз касаційної скарги КНП «Перинатальний центр м. Києва» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на рішення Господарського суду міста Києва від 10 листопада 2025 року та додаткове рішення від 19 листопада 2025 року, постанову Північного апеляційного господарського суду від 28 травня 2026 року; написання та подача відзиву на касаційну скаргу (послуги були надані 20 серпня 2026 року, на їх надання адвокат витратив 240 хвилин (4 години) часу);
- представництво інтересів Клієнта в судовому засіданні в Касаційному господарському суді в режимі відеоконференції (послуги були надані 17 вересня 2026 року, на їх надання адвокат витратив 60 хвилин (1 годину) часу).
Дослідивши обставини надання на стадії касаційного розгляду цієї справи позивачу його адвокатом зазначених в акті послуг з професійної правничої допомоги, Верховний Суд встановив, що матеріалами справи підтверджується факт надання зазначених в акті послуг позивачу у цій справі адвокатом Драченком Владиславом Вікторовичем, який діяв в Касаційному господарському суді у складі Верховного суду на підставі ордеру на надання правничої допомоги СА № 1027936 від 20 серпня 2026 року.
Верховний Суд враховує те, що в матеріалах справи міститься відзив позивача на касаційну скаргу відповідача, який був поданий до Верховного Суду адвокатом Драченком Владиславом Вікторовичем 20 серпня 2026 року, тобто у встановлений Верховним Судом в ухвалі від 29 липня 2026 року у цій справі строк, був долучений до матеріалів справи (3-й том справи, а.с. 51 - 54), його зміст викладений на 6-ти аркушах та ґрунтується на аналізі доводів касаційної скарги.
Крім того, факт участі адвоката Драченка В. В. як представника позивача в засіданні суду касаційної інстанції з розгляду цієї справи, що відбулося 17 вересня 2026 року, в режимі відеоконференції з наданням в засіданні пояснень по справі підтверджується протоколом судового засідання в режимі відеоконференції № 7080623 від 17 вересня 2026 року.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не заявляв до суду касаційної інстанції клопотання про зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на що суд касаційної інстанції при вирішенні питання розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу керується критеріями, визначеними частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Так, зокрема Верховний Суд зазначає про те, що факт реальності надання позивачу у цій справі його адвокатом зазначених в акті послуг є доведеним; зазначені в акті послуги, надані позивачу його адвокатом Драченком В. В. на стадії касаційного розгляду цієї справи, є такими, що пов`язані з розглядом справи; заявлений позивачем до стягнення з відповідача розмір його витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, враховуючи те, що на стадії касаційного розгляду справи в межах наведених відповідачем у касаційній скарзі доводів та підстав касаційного оскарження судових рішень справа не містила проблем у правозастосуванні: доводи скаржника щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права були підкріплені нерелевантною практикою Верховного Суду та нерелевантними джерелами правозастосування, а доводи, що стосувалися оскарження судових рішень в частині розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, ґрунтувалися на висновках Верховного Суду, яким оскаржувані судові рішення не суперечили. Крім того, суд касаційної інстанції враховує те, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача в порядку розподілу сума його витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції підтверджена відповідними доказами та дорівнює сумі цих витрат, заявленій позивачем в попередньому (орієнтовному) розрахунку.
З огляду на викладене Верховний Суд, керуючись критеріями, визначеними частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, вважає обґрунтованою та доведеною вимогу позивача про розподіл понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи у розмірі 5 500,00 грн.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
За змістом частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене Верховний Суд зазначає про те, що заявлені позивачем вимоги про розподіл понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи відповідно до правил розподілу, визначених у пункті 2 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають задоволенню: у розмірі 5 500,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 910/4713/25, задовольнити.
2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03037, м. Київ, проспект. Валерія Лобановського, 2; код ЄДРПОУ 22964365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" (18000, м. Черкаси, бульвар Тараса Шевченка, 190, код ЄДРПОУ 38469527) 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 910/4713/25.
3. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
4. Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді О. Кролевець
В. Студенець