УХВАЛА
12 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/4102/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т.Б.- головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
розглянувши клопотання Державного підприємства "Відновлення критичної інфраструктури"
про розгляд касаційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи
за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на ухвалу Господарського суду Господарського суду міста Києва від 04.06.2026
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2026
у справі за позовом Державного підприємства "Фінансування інфраструктурних проектів"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
12.08.2026 через підсистему «Електронний суд» до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - скаржник) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2026 у справі № 910/4102/19.
Ухвалою від 15.09.2026 вирішено здійснювати перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2026, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду Господарського суду міста Києва від 04.06.2026, в порядку письмового провадження.
01.10.2026 через «Електронний суд» від Державного підприємства "Відновлення критичної інфраструктури" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання про розгляд касаційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Обґрунтовуючи вимоги поданого клопотання, заявник зазначає, що доводи касаційної скарги стосуються як правильності застосування судами норм процесуального та матеріального права, так і оцінки правомірності дій державного виконавця, що, на переконання позивача, потребує можливості надати суду безпосередні усні пояснення щодо спірних питань та додатково звернути увагу суду на обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення касаційної скарги. Надання учаснику справи можливості бути присутнім у судовому засіданні, надати усні пояснення та відповісти на запитання суду сприятиме повному та всебічному розгляду доводів касаційної скарги та забезпечить реальну можливість позивача відстояти свою правову позицію.
Розглянувши зазначене клопотання, Верховний Суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для його задоволення, враховуючи наступне.
Відповідно до частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною п`ятою статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Як вбачається предметом касаційного оскарження у цій справі за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" є постанова Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2026, ухвалена за результатами перегляду в апеляційному порядку ухвали Господарського суду міста Києва від 04.06.2026 про задоволення заяви Державного підприємства «Відновлення критичної інфраструктури» про заміну сторони виконавчого провадження.
Згідно з частиною шостою статті 301 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п`ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Отже вирішення питання про проведення судового засідання з повідомленням та викликом учасників справи при розгляді касаційних скарг, зазначених у частинах четвертій і п`ятій зазначеної статті, покладається на власний розсуд суду касаційної інстанції з огляду на конкретні обставини справи. Жодних інших підстав чи умов, якими має керуватися касаційний суд при вирішенні зазначеного питання, у цій нормі не міститься.
Суд враховує позицію, висловлену неодноразово Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції, згідно з якою публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме: справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, § 25).
Крім того ЄСПЛ визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (заява № 4336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення ЄСПЛ від 25 квітня 2002 року). У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме: тлумачення норм Цивільного кодексу. ЄСПЛ зазначив, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд створює учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи, шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи.
З огляду на викладене та з урахуванням характеру спірних правовідносин у цій справі, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду не вбачає підстав для розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2026 у справі № 910/4102/19 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись статтями 8, 234, 235, 252, 301 Господарського процесуального кодексу України, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити Державному підприємству "Відновлення критичної інфраструктури" у задоволенні клопотання про розгляд касаційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2026 у справі № 910/4102/19 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Б. Дроботова
Судді Н. О. Багай
Ю. Я. Чумак