Слобідський районний суд міста Харкова
Провадження № 4-с/641/33/2026 Справа № 641/1998/21
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 жовтня 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Курганникової О.А.,
за участі секретаря судового засідання -Юрченко Д.Ю.,
заявника - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В..
встановив:
Заявник звернувся до суду із вищезазначеною скаргою, посилаючись на те, що 26 червня 2026 року його представником адвокатом Репетун К.В. було направлено на електронну адресу приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В. заяву про зупинення виконавчого провадження № 68626391 на підставі того , що боржник ОСОБА_1 є таким, що проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, що є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій згідно з п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».
Однак приватний виконавець дійшов висновку, що станом на 01.07.2026 року відсутні передбачені п. 1 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження , підстави для зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 68626391, оскільки сам по собі факт проходження боржником військової служби не є безумовною підставою для зупинення виконавчих дій, у зв`язку з чим відмовив у задоволенні заяви боржника про їх зупинення.
Скаржник вважає, що висновок приватного виконавця про відсутність підстав для зупинення виконавчих дій є передвчасним та просить суд:
-Визнати поважними причини пропуску процесуального строку для звернення до суду зі скаргою. Поновити процесуальний строк , встановлений ст. 449 ЦПК України для звернення до суду зі скаргою.
-Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В. щодо не зупинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № 68626391 та № 68626 787 за заявою боржника від 26.06.2026 року.
-Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В. усунути допущені порушення прав боржника шляхом зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № 68626391 та № 68626787 на підставі пункту 1 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» до припинення обставин, що стали підставою для їх зупинення.
Скаржник в судовому засіданні підтримав скаргу у повному обсязі та пояснив, що з 29.12.2025 року перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у Військовій частині НОМЕР_1 у званні солдат. Брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України. З його картки кожного місяця відраховують кошти на виконання судового рішення по виконавчим провадженням № 68626391 у розмірі 15000 грн, але не більш 40% від заробітної плати, усього стягнуто приблизно 40000 грн. Будь-яких перешкод для виконання рішення суду у примусовому порядку немає. Вважає, що проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.
Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Д.В. до судового засідання не з`явився, повідомлений належним чином у встановленому Законом порядку, причини не явки до суду не повідомив.
Представник стягувача ТОВ «ДЕБЕТ ФОРС» до судового засідання не з`явився, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що на виконанні у приватного виконавця Кудряшова Д.В. перебуває виконавче провадження № 68626391 відкрите на підставі виконавчого листа № 641/1998/21, що виданий 23.12.2021 року зі стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від № 014/07-01-0644 08.08.2008 року у розмірі 91 917 грн. з дати винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника стягувачам отримано загалом 43405, 30 грн. Участь боржника у проведенні виконавчих дій при зверненні стягнення на заробітну плату не вимагається та не передбачено Законом. Тому просив відмовити в задоволенні скарги у повному обсязі.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця Кудряшова Д.В. перебуває виконавче провадження № 68626391 відкрите на підставі виконавчого листа № 641/1998/21, що виданий 23.12.2021 року зі стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від № 014/07-01-0644 08.08.2008 року у розмірі 91 917 грн.
Представником ОСОБА_1 адвокатом Репетун К.В. було направлено на електронну адресу приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В. заяву про зупинення виконавчого провадження № 68626391 на підставі того , що боржник ОСОБА_1 є таким, що проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, що є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій згідно з п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з Довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України від 31.01.2026 року № 937/11/1/3236 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,солдат, дійсно, у період з 23.06.2022 року по 19.08.2022, з 25.08.2022 по 14.10.2022, з 20.10.2022 по 19.03.2023, з 30.03.2023 по 09.07.2023, з 20.07.2023 по 25.07.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в районах Чугуївської громади Чугуївського району Харківської області, Куп`янської громади Куп`янського району Харківської області.
Згідно з Довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 12.06.2026 року № 2588 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , солдат, дійсно, в період з 01.02.2026 по 11.02.2026, з
15.02.2026по 10.04.2026, з 15.05.2026 по 19.05.2026, з 22.05.2026 по 26.05.2026, з
11.06.2026по 12.06.2026 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Харківська область, Ізюмський район, Борівська селищна громада.
Відповідно до Довідки ВЧ НОМЕР_1 від 13.06.2026 року № 2592 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , солдат, з 29.12.2025 року перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у Військовій частині НОМЕР_1 .
У листі відповіді приватного виконавця зазначено, що станом на 01.07.2026 року відсутні передбачені п. 1 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження , підстави для зупинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № 68626391 та № 68626787, оскільки сам по собі факт проходження боржником військової служби не є безумовною підставою для зупинення виконавчих дій, у зв`язку з чим відмовив у задоволенні заяви боржника про їх зупинення.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані, зокрема, на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших Законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби.
Тобто, з метою забезпечення реального виконання судового рішення та ефективного захисту порушених прав ЦПК України передбачає спеціальні форми реагування, зокрема розділом VІІ «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України визначено порядок судового контролю за виконанням судових рішень в цивільних справах.
Так, статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 447 ЦПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу.
Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу (п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».
У постанові Верховного Суду по справі № 120/875/23 від 30.11.2023 р. зазначено, що синтаксичний розбір текстуального змісту цієї норми (п. 1 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження») дає підстави дійти висновку, що у даному випадку словосполучення «якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе» застосовується до обох частин речення, які пов`язані сполучником «або». Натомість, сполучник «чи» якраз використаний з метою посилення роздільності перелічуваних підстав. У свою чергу, застосовуючи у названій нормі матеріального права сполучник «або» законодавець мав на меті не протиставити одну умову іншій, а вирізнити види проходження боржником військової служби. Таким чином колегія суддів погоджується з аналізом конструкції норми пункту 1 частини першої статті 34 Закону №1404-VIII, який зроблений судами попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях і полягає у тому, що як до першої підстави, так і до другої, застосовується умова «якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе». Надалі предметом перевірки судом касаційної інстанції є висновок судів про відсутність підстав для зупинення вчинення виконавчих дій крізь призму застосування пункту 1 частини першої статті 34 Закону №1404-VIII у вимірі спірних правовідносин. На думку Суду, вирішальним для правильного розв`язання цього питання є доведення/не доведення неможливості проведення виконавчих дій зважаючи на умови служби боржника.
Таким чином, обов`язковою умовою для зупинення виконавцем виконавчих дій на підставі п. 1 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) є саме неможливість проведення виконавчих дій в конкретному виконавчому провадженні згідно з умовами служби боржника.
Судом встановлено, що боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , солдат, з 29.12.2025 року перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у Військовій частині НОМЕР_1 .
У межах виконавчого провадження в примусовому порядку, оскільки рішення суду добровільно боржником не виконано, виконується виконавчий лист про стягнення кредитної заборгованості, що не передбачає вчинення особистих дій та присутності боржника, а передбачає повернення заборгованості, що не зумовлює неможливість виконання рішення суду внаслідок обставин, заявлених боржником у своїй заяві.
За вимогами п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Також державний виконавець має право задля виконання виконавчого документа: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Отже боржник ОСОБА_1 в заяві про зупинення виконавчих дій послався лише на те, що він проходить військову службу, при цьому не зазначив обґрунтуванні обставини, які б свідчили, що умови його військової служби унеможливлюють проведення виконавчих дій у цьому виконавчому провадженні. Також про ці обставини зазначив в судовому засіданні.
Таким чином, оскаржувані дії приватного виконавця Кудряшова Д.В. щодо не зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 68626391 за заявою боржника від 26.06.2026 року є правомірними та такими, що здійснені у межах повноважень та у спосіб, визначений ЗУ «Про виконавче провадження».
Суд розглянувши скаргу в межах заявлених доводів, встановивши відсутність порушень з боку приватного виконавця щодо не зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 68626391 за заявою боржника від 26.06.2026 року дійшов висновку про безпідставність скарги та відмову у її задоволенні.
Крім того, суд вважає поважними причини пропуску процесуального строку для звернення до суду зі скаргою, у зв`язку з чим вважає за можливе поновити ОСОБА_1 процесуальний строк , встановлений ст. 449 ЦПК України для звернення до суду зі скаргою.
Керуючись ст. ст. 450-452 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк , встановлений ст. 449 ЦПК України для звернення до суду зі скаргою.
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В. - відмовити у повному обсязі.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя - О. А. Курганникова