УХВАЛА
м. Вінниця
12 жовтня 2026 р. Справа № 120/8923/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в письмовому проваджені звіт про виконання судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
В провадженні судді Вінницького окружного адміністративного суду Сала П.І. перебувала адміністративна справа № 120/8923/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Рішенням суду від 16.09.2025 вказаний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової академії (м. Одеса) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 30.12.2022 по 31.01.2023 без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023. Зобов`язано Військову академію (м. Одеса) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та доплату грошового забезпечення (основних та додаткових видів) за період з 30.12.2022 по 31.01.2023 виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено.
04.05.2026 позивач звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 шляхом зобов`язання Військову академію (м. Одеса) подати до Вінницького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі №120/8923/25.
Враховуючи те, що відповідно до наказу Вінницького окружного адміністративного суду від 05.03.2026 №005-К суддя Сало П.І. виключений зі штату Вінницького окружного адміністративного суду та суддя позбавлений можливості здійснювати розгляд адміністративних справ та нерозглянутих заяв, розпорядженням керівника апарату Вінницького окружного адміністративного суду від 04.05.2026 № 131 призначений повторний авторозподіл.
За результатами повторного автоматизованого розподілу, заяву про заміну стягувача у виконавчому провадженні (виконавчому листі) передано на розгляд судді Жданкіної Н.В.
Ухвалою суду від 06.05.2026 заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 задоволено та зобов`язано Військову академію (м. Одеса) подати до 04.08.2026 звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.09.2025.
05.08.2026 на виконання вимог ухвали від 06.05.2026 від Військової академії (м. Одеса) до суду надійшов звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.09.2025. Зокрема відповідач зазначив, що рішення суду залишається невиконаним виключно у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», за рахунок якого здійснюється виконання судових рішень. Водночас відповідач стверджує, що вжив усіх залежних від нього заходів для добровільного виконання судового рішення, зокрема здійснив нарахування належних позивачу сум, щомісячно подавав до вищого органу військового управління заявки на фінансування, повідомляв про потребу у виділенні бюджетних коштів та надав підтвердження відсутності фінансового ресурсу на відповідному бюджетному рахунку. Також, відповідач наголосив на тому, що використання коштів за іншими бюджетними програмами суперечить вимогам бюджетного законодавства, а невиконання рішення зумовлене об`єктивними причинами, які не залежать від Військової академії (м. Одеса). У зв`язку із цим відповідач просив прийняти поданий звіт, звільнити керівника Військової академії (м. Одеса) від накладення штрафу та встановити новий строк для подання звіту про виконання рішення суду тривалістю 90 календарних днів.
05.08.2026 позивачем подано заперечення на поданий Військовою академією (м. Одеса) звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.09.2025. Позиція позивача зводиться до того, що поданий Військовою академією (м. Одеса) звіт не підтверджує фактичного виконання рішення суду, оскільки грошові кошти позивачу не виплачені, а відповідач лише просить продовжити строк для виконання рішення.
Ухвалою від 06.08.2026 відмовити в прийнятті звіту Військової академії (м. Одеса) про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі №120/8923/25. Зобов`язано Військову академію (м. Одеса) подати звіт про виконання судового рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі №120/8923/25 протягом 60 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали.
08.10.2026 на виконання вимог ухвали від 06.08.2026 від Військової академії (м. Одеса) до суду надійшов звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.09.2025. Зокрема відповідач зазначив, що фінансово-економічною службою академії нараховано позивачу належні відповідно до судового рішення суми, а для їх виплати направлено до вищого органу військового управління заявки-розрахунки на фінансування. Водночас рішення суду залишається невиконаним у частині виплати коштів через відсутність бюджетних асигнувань за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки». На підтвердження вжитих заходів відповідач надав копії заявок на фінансування, виписки з рахунків та листування з вищими органами військового управління. Військова академія наголосила, що в межах своєї компетенції вжила всіх залежних від неї заходів для виконання судового рішення, а його невиконання зумовлене обставинами, які не залежать від посадових осіб академії. У зв`язку з цим відповідач просив прийняти звіт, звільнити начальника академії від сплати штрафу та встановити новий строк для подання звіту про виконання судового рішення тривалістю 90 календарних днів з дня отримання відповідної ухвали суду.
Також, 08.10.2026 позивач подав заперечення щодо поданого відповідачем звіту, у яких зазначив, що звіт не підтверджує виконання судового рішення, а навпаки, містить визнання відповідачем факту його невиконання. Позивач наголосив, що відповідач не надав доказів фактичного перерахунку та виплати належних йому коштів, а також документального підтвердження визначення суми доплати. На думку позивача, направлення заявок на фінансування та посилання на загальну відсутність бюджетних асигнувань не доводять вжиття достатніх і вичерпних заходів для виконання рішення саме у цій справі. Крім того, поданий звіт не містить відомостей про реальний прогрес у виконанні рішення порівняно з попереднім звітом, а запропонований відповідачем додатковий 90-денний строк не обґрунтований конкретними обставинами. З огляду на викладене позивач просив відмовити у прийнятті звіту, не продовжувати строк для його подання на 90 днів та накласти на керівника Військової академії штраф у порядку, передбаченому статтею 382-3 КАС України.
Надаючи правову оцінку поданому звіту, суд зважає на таке.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано окремі процесуальні питання, пов`язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, який його ухвалив.
Водночас особливості судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтями 381-1, 382, 382-1, 382-2 та 382-3 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Згідно з частиною 1 статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу (частина 1 статті 382-3 КАС України).
Як унормовано частиною 2 статті 382-3 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Оцінивши доводи, наведені відповідачем у звіті, та заперечення позивача, суд виходить із того, що предметом судового контролю на цій стадії є не лише встановлення факту виконання або невиконання судового рішення, а й перевірка того, чи наведено суб`єктом владних повноважень обґрунтовані обставини, які об`єктивно ускладнюють його виконання, а також чи вжито ним усіх залежних від нього заходів для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд зауважує, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі № 120/8923/25 набрало законної сили та є обов`язковим до виконання. Відтак відповідач зобов`язаний забезпечити його реальне та повне виконання, а не лише вчиняти підготовчі дії, спрямовані на організацію виплати присуджених коштів.
Водночас суд бере до уваги, що відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можуть здійснюватися лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Згідно з пунктами 3, 4 частини п`ятої статті 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України, приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань, а також затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, якщо інше не передбачено законодавством.
Відповідно до частини шостої статті 22 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів бюджету. Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти відповідно до вимог бюджетного законодавства на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань.
Згідно з пунктом 7 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, розпорядники бюджетних коштів мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами та планами асигнувань загального фонду бюджету.
Крім того, відповідно до підпункту 9 пункту 2.6 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333, за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2800 «Інші поточні видатки» здійснюються, зокрема, видатки на виконання судових рішень у частині виплат юридичним та фізичним особам, відшкодування судових витрат та інших визначених цією нормою виплат.
Отже, виплати, належні працівникам та військовослужбовцям на виконання судових рішень, зокрема перерахунок і доплата грошового забезпечення, здійснюються за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету. За таких обставин суд погоджується з тим, що відповідач не може здійснювати видатки всупереч установленому бюджетному законодавству або використовувати для цього кошти, призначені для інших цілей.
Разом із тим наведені положення бюджетного законодавства не звільняють суб`єкта владних повноважень від обов`язку виконати судове рішення та не можуть самі по собі виправдовувати його тривале невиконання. Відсутність бюджетних асигнувань має оцінюватися судом у сукупності з доказами конкретних заходів, яких відповідач ужив для забезпечення фінансування та фактичного виконання рішення.
Дослідивши поданий звіт та додані до нього матеріали, суд установив, що відповідач підтверджує відсутність фактичної виплати позивачу коштів, належних на виконання судового рішення, та пов`язує це з недостатністю бюджетних асигнувань за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки». При цьому відповідач зазначає про здійснення нарахування належних позивачу сум, направлення до вищого органу військового управління заявок-розрахунків на фінансування та продовження заходів, спрямованих на одержання коштів, необхідних для виконання судового рішення.
Наведені обставини свідчать про те, що рішення суду від 16.09.2025 на цей час не виконано в повному обсязі, оскільки належні позивачу кошти фактично не виплачені. Водночас сам по собі факт невиконання рішення не є достатньою підставою для відмови у прийнятті звіту, оскільки під час вирішення цього питання суд має оцінити також обставини, що ускладнюють виконання рішення, та достатність заходів, ужитих відповідачем для його виконання.
Суд бере до уваги, що відповідач на підтвердження наведених у звіті обставин надав копії заявок на фінансування, виписки з рахунків та листування з вищими органами військового управління. Зазначені документи свідчать про звернення Військової академії (м. Одеса) до відповідних органів із питання забезпечення фінансування виплат на виконання судового рішення. Водночас відповідач не має права самостійно здійснювати видатки понад затверджені бюджетні асигнування або використовувати для цього кошти, передбачені на інші цілі.
Разом із тим суд наголошує, що обов`язок забезпечити виконання судового рішення не вичерпується направленням заявок на фінансування. Відповідач повинен продовжувати вживати всіх залежних від нього заходів для одержання необхідних бюджетних асигнувань, взаємодіяти з головним розпорядником бюджетних коштів та в межах своїх повноважень домагатися вирішення питання щодо фінансування виплат, присуджених судовим рішенням.
Оцінюючи заперечення позивача про відсутність реального прогресу у виконанні судового рішення, суд зазначає, що його доводи щодо відсутності фактичної виплати коштів є обґрунтованими. Проте невиконання рішення в частині виплати коштів необхідно оцінювати з урахуванням установлених бюджетним законодавством обмежень та наданих відповідачем доказів вжиття заходів для забезпечення фінансування. Саме по собі посилання на відсутність бюджетних асигнувань не звільняє відповідача від обов`язку виконати рішення, однак належними доказами підтверджена відсутність фінансування у поєднанні з достатніми та вичерпними заходами щодо його отримання може бути врахована судом під час вирішення питання про прийняття звіту та застосування заходів процесуального примусу.
При цьому суд звертає увагу на положення частини п`ятої статті 382-3 КАС України, відповідно до якої у справах щодо здійснення виплат суд може зменшити розмір штрафу або звільнити керівника суб`єкта владних повноважень від його сплати за наявності доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань та вжиття керівником усіх необхідних заходів для їх встановлення, якщо такі заходи на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Отже, вирішуючи питання про прийняття звіту, суд має врахувати не лише відсутність фактичної виплати коштів, а й характер та обсяг заходів, вжитих відповідачем для виконання судового рішення, а також об`єктивну можливість здійснення відповідних видатків у межах наявних бюджетних призначень.
У цьому випадку відповідач надав докази звернення до вищого органу військового управління з метою отримання фінансування та підтвердження відсутності достатніх коштів для проведення виплат. Наведені матеріали свідчать про вжиття відповідачем заходів, спрямованих на виконання судового рішення, хоча й не підтверджують завершення такого виконання. Водночас судове рішення не може вважатися виконаним лише на підставі здійснення нарахування належних сум або подання заявок на фінансування.
За таких обставин суд доходить висновку, що поданий звіт підлягає оцінці з урахуванням положень частини одинадцятої статті 382-3 КАС України, відповідно до якої в разі прийняття звіту про виконання судового рішення, яке виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту.
Враховуючи, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі № 120/8923/25 залишається невиконаним у частині фактичної виплати позивачу належних сум, суд вважає необхідним установити відповідачу новий строк для подання звіту про виконання судового рішення. При цьому суд не вбачає підстав для встановлення запропонованого відповідачем строку тривалістю 90 календарних днів, оскільки такий строк не обґрунтований конкретними обставинами, які б свідчили про неможливість забезпечити виконання рішення у коротший період.
З огляду на наведене, з метою забезпечення належного судового контролю за виконанням рішення та недопущення подальшого невизначеного відкладення його виконання, суд вважає за необхідне встановити Військовій академії (м. Одеса) строк тривалістю 60 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали для подання звіту про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі № 120/8923/25.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 382, 383 КАС України, -
у х в а л и в :
Звіт Військової академії (м. Одеса) про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі № 120/8923/25 прийняти.
Зобов`язати Військову академію (м. Одеса) подати до Вінницького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі № 120/8923/25 протягом 60 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз`яснити Військовій академії (м. Одеса), що подання звіту про виконання судового рішення не звільняє від обов`язку забезпечити його повне виконання, а у разі подальшого невиконання рішення суду питання щодо судового контролю вирішуватиметься з урахуванням положень статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна