ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про закриття провадження у справі
12 жовтня 2026 року Луцьк Справа № 140/7969/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін питання про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому просить:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо застосування до виплати пенсії ОСОБА_1 окремого (спеціального) порядку виплати пенсій, перерахованих (нарахованих) на виконання судових рішень, та щодо виплати пенсії у неповному розмірі;
2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області виплатити ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену пенсію відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 у справі №140/10152/24, та здійснювати виплату пенсії у повному нарахованому розмірі з коштів державного бюджету, передбачених на виплату пенсій (підвищень, доплат) особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до Закону № 796-XII, без застосування будь-якого окремого (спеціального) порядку виплати пенсій, перерахованих (нарахованих) на виконання судових рішень;
3. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо застосування до виплати ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої згідно рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.09.2023 пенсії її померлого чоловіка ОСОБА_2 окремого (спеціального) порядку виплати пенсій, перерахованих (нарахованих) на виконання судових рішень, та щодо виплати пенсії у неповному розмірі;
4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області виплатити ОСОБА_1 нараховану, але виплачену згідно рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.09.2023 пенсію її померлого чоловіка ОСОБА_2 з коштів державного бюджету, передбачених на виплату пенсій (підвищень, доплат) особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до Закону № 796-XII, без застосування будь-якого окремого (спеціального) порядку виплати пенсій, перерахованих (нарахованих) на виконання судових рішень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 у справі №140/10152/24 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачки, однак виплату нарахованих сум здійснює не в повному обсязі із застосуванням Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 (далі - Порядок №821).
Крім того, позивачка зазначає, що вказаний порядок відповідач застосовує до виплати їй недоодержаних пенсійних сум її померлого чоловіка ОСОБА_2 , нарахованих на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.09.2023 у справі №140/18422/23.
На думку позивачки, застосування відповідачем спеціального порядку виплати пенсій, перерахованих на виконання судових рішень, порушує її право на отримання належних пенсійних виплат у повному обсязі. При цьому позивачка вважає, що заявлені вимоги не стосуються виконання попередніх судових рішень, а спрямовані на оскарження самостійних дій відповідача щодо застосування Порядку №821.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
30.07.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, посилаючись на те, що перерахунок пенсії позивачки проведено на виконання рішення суду, а виплата нарахованих сум здійснюється відповідно до Порядку №821 та в межах передбаченого фінансування.
Ухвалою суду від 31.08.2026 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в адміністративній справі №580/490/26.
01.10.2026 представник позивачки подав клопотання про поновлення провадження у справі у зв`язку з ухваленням Верховним Судом постанови від 15.09.2026 у справі №580/490/26.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.10.2026 провадження у справі поновлено.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши характер спірних правовідносин та врахувавши висновки Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 у справі №140/10152/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 18.03.2024 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 № 230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2025 рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 у справі №140/10152/24 залишено без змін.
На виконання зазначеного судового рішення відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачки, встановивши основний розмір пенсії 18 888,00 грн, що підтверджується рішенням про перерахунок пенсії від 07.10.2025 №907540196291.
Листом від 07.05.2026 №0300-0502-8/36364 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повідомило представника позивачки, що на виконання рішення суду у справі №140/10152/24 здійснено перерахунок пенсії, а нараховану заборгованість внесено до Реєстру судових рішень підсистеми Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України для подальшого погашення.
У цьому ж листі відповідач зазначив, що виплата заборгованості здійснюється відповідно до Порядку №821, повідомив про часткові виплати протягом жовтня - грудня 2025 року та лютого - квітня 2026 року, а також указав, що залишок заборгованості станом на 01.05.2026 становить 260 677,00 грн.
Отже, із матеріалів справи вбачається, що відповідач на виконання судового рішення у справі №140/10152/24 здійснив перерахунок пенсії позивачки та визначив належні до виплати суми, проте їх виплату проводить із застосуванням спеціального порядку, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821.
Таким чином, незгода позивачки стосується не встановленого судовим рішенням права на перерахунок пенсії чи її розміру, а дій відповідача щодо порядку виплати сум, нарахованих на виконання зазначеного судового рішення.
Крім того, судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.09.2023 у справі №140/18422/23 вирішено спір щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону №796-XII.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , який був чоловіком позивачки ОСОБА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 01.06.2026 №0300-0502-8/43483, у якому зазначено про смерть ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
27.05.2026 представник позивачки звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області з адвокатським запитом вих. №11728-05/2026 щодо виплати ОСОБА_1 недоодержаних пенсійних сум її померлого чоловіка ОСОБА_2 , нарахованих на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.01.2025 у справі №140/10149/24, зокрема щодо застосування до таких виплат Порядку №821.
Листом від 01.06.2026 №0300-0502-8/43483 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повідомило, що ОСОБА_1 внесено як спадкоємицю до переліку виплати заборгованості, нарахованої на виконання рішень Волинського окружного адміністративного суду від 15.09.2023 у справі №140/18422/23 та від 03.01.2025 у справі №140/10149/24. Також відповідач зазначив, що 19.05.2026 позивачці проведено часткову виплату заборгованості в сумі 100,00 грн відповідно до Порядку №821.
Водночас суд звертає увагу, що заявлені у цій справі позовні вимоги щодо пенсійних сум померлого чоловіка позивачки стосуються застосування спеціального порядку виплати заборгованості, нарахованої саме на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.09.2023 у справі №140/18422/23.
При цьому зі змісту листа відповідача від 01.06.2026 неможливо однозначно встановити розмір невиплаченої заборгованості за зазначеним судовим рішенням та за яким саме із двох судових рішень здійснено часткову виплату в сумі 100,00 грн.
Разом із тим із наведеного листа вбачається, що відповідач включив позивачку до переліку отримувачів заборгованості за судовими рішеннями та розпочав виплату відповідних коштів, тобто не заперечує можливості отримання нею недоодержаних пенсійних сум померлого чоловіка.
Позивачка, зі свого боку, не заявляє вимог щодо встановлення права на отримання зазначених сум, визначення складу спадкового майна чи оскарження відмови у визнанні її належним отримувачем недоодержаної пенсії.
Отже, предметом спору в цій частині позовних вимог є не право позивачки на отримання недоодержаних пенсійних сум померлого чоловіка або визначення їх розміру, а правомірність застосування відповідачем Порядку №821 до виплати заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду від 15.09.2023 у справі №140/18422/23.
Вирішуючи питання про наявність підстав для закриття провадження у справі, суд виходить із такого.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Положеннями статей 382, 383 КАС України передбачено спеціальні процесуальні механізми судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та звернення із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання такого рішення.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, КАС України передбачає окремий процесуальний порядок вирішення питань, пов`язаних із правомірністю дій суб`єкта владних повноважень, вчинених під час виконання судового рішення.
Питання щодо належного способу судового захисту у спорах, пов`язаних із застосуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 під час виконання судових рішень про перерахунок та виплату пенсії, було предметом розгляду Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду.
Постановою від 15.09.2026 у справі №580/490/26 (провадження №К/990/23528/26) Верховний Суд залишив без змін ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2026, якими закрито провадження в частині позовних вимог щодо виплати перерахованої на виконання судового рішення пенсії без застосування порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821.
У цій постанові Верховний Суд сформулював правовий висновок щодо розмежування нового адміністративного спору та спору, пов`язаного з належним виконанням раніше ухваленого судового рішення.
Зокрема, Верховний Суд зазначив, що визначальним для такого розмежування є не сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень нового рішення чи вчинення ним нових дій, а їх зміст, мета та безпосередній зв`язок із виконанням судового рішення.
Якщо такі рішення або дії є способом реалізації вже встановленого судовим рішенням обов`язку, питання про їх правомірність підлягає вирішенню в порядку судового контролю за виконанням судового рішення.
Верховний Суд дійшов висновку, що застосування суб`єктом владних повноважень положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 під час виконання судового рішення саме по собі не змінює процесуальної природи спірних правовідносин та не є підставою для звернення до суду з новим адміністративним позовом, оскільки законність таких дій має перевірятися в межах спеціальних процедур судового контролю за виконанням судових рішень.
У пункті 55 постанови від 15.09.2026 Верховний Суд зазначив, що якщо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 відбулося виключно під час виконання судового рішення, а позивачка пов`язує порушення своїх прав саме з таким способом виконання рішення суду, належним процесуальним способом судового захисту є звернення із заявою в порядку статті 383 КАС України.
Подання окремого адміністративного позову за таких обставин не відповідає спеціальному процесуальному механізму, визначеному КАС України, та фактично підміняє інститут судового контролю за виконанням судових рішень загальним позовним провадженням.
При цьому в пункті 57 вказаної постанови Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для закриття провадження за пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України, оскільки заявлені позовні вимоги стосувалися саме порядку виконання судового рішення в іншій справі.
Крім того, у постанові від 15.09.2026 у справі №580/490/26 Верховний Суд відступив від висновку, викладеного у постанові від 30.04.2026 у справі №340/7985/25, згідно з яким спір щодо правомірності застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 під час виконання судового рішення може бути предметом розгляду за окремим адміністративним позовом.
Натомість Судова палата визнала правильним правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30.04.2026 у справі №620/13341/25, відповідно до якого спір, що виник у зв`язку з виконанням судового рішення та фактично спрямований на перевірку правомірності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчинених на стадії його виконання, не утворює нового предмета адміністративного судочинства. Відповідні питання підлягають вирішенню в межах спеціальних процедур судового контролю за виконанням судових рішень, установлених КАС України.
Застосовуючи наведені висновки Верховного Суду до обставин цієї справи, суд зазначає таке.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 у справі №140/10152/24, яке набрало законної сили, вже вирішено питання про право ОСОБА_1 на перерахунок та виплату основної пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
На виконання цього рішення відповідач здійснив перерахунок пенсії, визначив належні до виплати суми та застосував до їх виплати Порядок №821.
Таким чином, оскаржувані позивачкою дії безпосередньо пов`язані з виконанням відповідачем обов`язку, покладеного на нього судовим рішенням у справі №140/10152/24.
Незгода позивачки із застосованим відповідачем порядком виплати перерахованої пенсії не змінює процесуальної природи відповідних правовідносин та не утворює нового самостійного предмета адміністративного спору.
Фактично позивачка шляхом пред`явлення нового позову просить суд перевірити правомірність дій відповідача щодо виконання раніше ухваленого судового рішення та зобов`язати його здійснити виплату нарахованих на виконання цього рішення сум в іншому порядку.
Відтак заявлені позовні вимоги щодо власної пенсії позивачки підлягають вирішенню не шляхом повторного звернення з адміністративним позовом, а із застосуванням спеціальних процедур судового контролю за виконанням рішення суду у справі №140/10152/24.
Щодо позовних вимог, пов`язаних із виплатою ОСОБА_1 недоодержаних пенсійних сум її померлого чоловіка ОСОБА_2 , нарахованих на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.09.2023 у справі №140/18422/23, суд виходить із того, що вони також безпосередньо пов`язані з виконанням раніше ухваленого судового рішення.
Суд ураховує, що після смерті ОСОБА_2 позивачка звернулася до відповідача із заявою про виплату недоодержаної пенсії, за результатами розгляду якої її внесено до переліку виплати заборгованості за судовими рішеннями та здійснено часткову виплату коштів.
Отже, у межах спірних правовідносин відповідач не заперечує можливості отримання позивачкою відповідних пенсійних сум, а предметом незгоди є виключно застосування спеціального порядку їх виплати та неповна, на думку позивачки, виплата належних коштів.
При цьому смерть первісного одержувача пенсії та подальше звернення його дружини за отриманням недоодержаних сум не змінюють того, що оскаржувані дії відповідача щодо застосування Порядку №821 вчинені у зв`язку з виконанням судового рішення від 15.09.2023 у справі №140/18422/23.
Позивачка не ставить перед судом питання про виникнення чи визнання її самостійного права на відповідні пенсійні суми, а фактично вимагає змінити порядок виконання раніше ухваленого судового рішення, за яким такі суми нараховані.
Відтак заявлені вимоги не породжують нового самостійного предмета адміністративного спору, оскільки стосуються правомірності дій відповідача на стадії виконання рішення суду в іншій справі.
Обставина, що позивачка не була стороною у справі №140/18422/23, не змінює предмета заявлених нею позовних вимог, який полягає саме в перевірці правомірності застосування відповідачем спеціального порядку виплати заборгованості, нарахованої на виконання цього судового рішення.
Водночас питання реалізації позивачкою права на отримання недоодержаних пенсійних сум померлого чоловіка та відповідних процесуальних прав у зв`язку з виконанням рішення суду можуть вирішуватися в установленому законом порядку і не є предметом розгляду цієї адміністративної справи.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 як щодо виплати власної пенсії, так і щодо виплати недоодержаних пенсійних сум її померлого чоловіка фактично спрямовані на оскарження порядку виконання раніше ухвалених судових рішень.
Саме такий характер спірних правовідносин є визначальним для застосування висновків Верховного Суду, сформульованих у постанові від 15.09.2026 у справі №580/490/26.
Суд також ураховує, що позивачка, обґрунтовуючи можливість звернення з окремим адміністративним позовом, посилалася на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 30.04.2026 у справі №340/7985/25.
Однак від зазначеного правового висновку Судова палата Верховного Суду постановою від 15.09.2026 у справі №580/490/26 відступила, визначивши, що застосування суб`єктом владних повноважень Порядку №821 під час виконання судового рішення не створює самостійного предмета адміністративного спору, якщо оскаржувані дії безпосередньо пов`язані з реалізацією обов`язку, встановленого таким рішенням.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Ураховуючи правові висновки Верховного Суду у постанові від 15.09.2026 у справі №580/490/26, а також встановлений судом безпосередній зв`язок усіх заявлених позовних вимог із виконанням раніше ухвалених судових рішень, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у цій справі відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.
При цьому закриття провадження у справі не означає вирішення по суті питання щодо правомірності застосування відповідачем постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 та не звільняє його від обов`язку належного виконання судових рішень, які набрали законної сили.
Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, інших судових витрат, понесених учасниками справи та підтверджених належними доказами, матеріали справи не містять, тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 238, 248, 256 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Провадження в адміністративній справі №140/7969/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії закрити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Н. В. Стецик