ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у роз`ясненні судового рішення
12 жовтня 2026 року м. Ужгород № 260/9943/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника відповідача про роз`яснення рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
У провадження Закарпатського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 січня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення (в тому числі грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік)) у період з 10 лютого 2023 року по 19 травня 2023 року, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 та зобов`язано військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок його грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення (в тому числі грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік)) за період з 10 лютого 2023 року по 19 травня 2023 року з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2026 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 року залишено без змін.
08 жовтня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника відповідача про роз`яснення рішення суду. Обґрунтовуючи заяву про роз`яснення судового рішення, відповідач (військова частина НОМЕР_2 ) зазначає, що виконання судового рішення ускладнене невизначеністю щодо механізму його реалізації, оскільки в спірний період позивач проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_4 , яка до 1 вересня 2023 року перебувала на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_1 , а на фінансове забезпечення військової частини НОМЕР_2 була переведена лише з цієї дати. Заявник зазначає, що судове рішення не визначає, за рахунок коштів якого розпорядника бюджетних коштів має здійснюватися виплата, як належить проводити перерахунок за відсутності у військової частини НОМЕР_2 первинних фінансових документів за відповідний період та чи покладається на неї обов`язок здійснювати виплату за рахунок власних бюджетних асигнувань за період, коли фінансове забезпечення військової частини НОМЕР_4 здійснював інший розпорядник. При цьому заявник наголошує, що не має наміру ухилятися від виконання судового рішення, а прагне забезпечити його належне виконання без порушення вимог бюджетного та фінансового законодавства. З огляду на це, з метою належного та повного виконання судового рішення, відповідач просить роз`яснити резолютивну частину судового рішення в частині порядку здійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення, зокрема щодо джерела фінансування, можливості залучення ІНФОРМАЦІЯ_2 до виконання рішення та обсягу обов`язків військової частини НОМЕР_2 , а в разі неможливості вирішення порушених питань у порядку роз`яснення судового рішення - розглянути їх як питання щодо способу та порядку його виконання.
Вирішуючи заяву про роз`яснення судового рішення, суд виходив з такого.
Згідно ч.2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.1, 2 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Суд установив, що із змісту заяви про роз`яснення рішення вбачається, що позивач по суті просить не роз`яснити резолютивну частину судового рішення, яка має зобов`язальний характер, а роз`яснити порядок виконання рішення суду. Фактично позивач у заяві просить роз`яснити спосіб та порядок виконання судового рішення, тобто вирішити питання, які не стосуються роз`яснення судового рішення в розумінні ст.254 КАС України.
При цьому поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем та іншими суб`єктами владних повноважень.
Разом з цим при розгляді заяв учасників процесу про роз`яснення судового рішення, яке набрало законної сили, суд не здійснює нового перегляду справи.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у зразковій справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18), провадження №11-460заі18.
Суд звертає увагу, що резолютивна частина рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 у справі №260/9943/25 сформульована чітко й однозначно: на відповідача покладено обов`язок здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача. У цьому рішенні визначено правову підставу, період, за який має проводитися виплата, а також умови, за яких така виплата здійснюється. Отже, підстави вважати рішення незрозумілим чи нечітким у його формулюваннях відсутні.
По суті заявник звернувся із заявою про надання консультації з питань виконання судових рішень.
Заявником не зазначено, у чому полягають вади тексту рішення суду, чи у чому полягає його незрозумілість, чи невизначеність обов`язкових приписів.
Заявник в заяві фактично просить суд деталізувати та встановити порядок виконання рішення суду по справі №260/9943/25, що знаходиться поза межами регулювання ст.254 КАС України.
Стосовно вимоги відповідача в разі неможливості вирішення порушених питань у порядку роз`яснення судового рішення - розглянути їх як питання щодо способу та порядку його виконання, суд зазначає наступне.
Згідно статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Отже, як видно норми статей 254 та 378 КАС України містять різні за своєю правовою природою процесуальні інструменти, які застосовуються на стадії виконання судового рішення або після його ухвалення, і кожен із них має самостійне призначення, підстави застосування та процесуальний порядок розгляду.
По-перше, стаття 254 КАС України передбачає механізм роз`яснення судового рішення, яке набрало законної сили, у разі якщо його зміст є незрозумілим для учасників справи або осіб, які мають здійснювати його виконання, при цьому таке роз`яснення не може змінювати змісту судового рішення.
По-друге, стаття 378 КАС України регламентує питання відстрочення, розстрочення виконання рішення, а також встановлення чи зміни способу і порядку його виконання. Йдеться про процесуальні дії, які безпосередньо впливають на механізм реалізації судового рішення, змінюючи умови або спосіб його виконання.
Таким чином, зазначені процесуальні інструменти: мають різну правову природу; переслідують різні цілі (контроль, зміна порядку виконання); регламентуються окремими нормами КАС України; передбачають різні строки та процедури розгляду. Кожна із зазначених статей регулює окремий інститут, їх одночасне застосування не є можливим, оскільки вони не є взаємодоповнюючими в межах одного процесуального звернення
Об`єднання таких вимог ускладнює їх розгляд і суперечить принципу процесуальної визначеності.
Оскільки кожен із зазначених інститутів врегульований окремою статтею КАС України, має самостійне призначення та різний процесуальний порядок застосування, їх поєднання в одній заяві є юридично необґрунтованим та поєднання вимоги про роз`яснення судового рішення зі зміною способу виконання рішення є взаємовиключними за своєю суттю. Оптимальним є подання окремих заяв залежно від конкретної процесуальної потреби.
Таким чином, подана представником відповідача заява про роз`яснення рішення суду є необґрунтованою, відтак у її задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 241, 254, 256, 295 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника відповідача про роз`яснення рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набуває чинності негайно після її підписання.
Ухвала суду у справі може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
Суддя Я. М. Калинич